Більярдні вогні зустрічають Ющенка на святі пампуха у Львові. Тільки він один, своїм месійним поступом, може посягнути своєю електоральною тимчасовістю на святеє святих свого народу – на святкову релаксацію.

Краще б він оминув день пампуха десятою дорогою. Але шляхи месійні непередбачувані. Тим більше, коли народ хоче хліба та видовищ. Хліба йому дали у вигляді пампухів, видовища привезли у вигляді Ющенка.

Є в тому своєрідний мазохізм. Оточити себе набуханим народом. Народом – який дорвався до різноманіття пампухів. Народом у натовпі, де процвітає тиснява, сварки і егоїзм. Оточити себе повсталими масами, які перетворили Різдво на кічушні завивання. Оточити і усвідомити з висоти своєї президентської сакральності їх профанну ницість у цей момент. Усвідомити і страждати.

Але страждати, як підказують за плечем, не від їх недосконалості на поточний момент. А страждати в якості невизнаного месії, якого не розуміє власний народ. І якого цей народ, можливо, зрозуміє років десь за триста. Тому, на даному історичному проміжку, він святотерпить забаганки цього вертепу розбійників, які так й не отримали свої законні камери до якогось там обіцяного колись року.

Поки Ющенко страждає, ліниво розкидаючи навколишнім милості з барського плеча, львівське свято пампуха проспонсороване російською компанією МТС, яка третім меніском п’ятого коліна наближена до мера Москви Лужкова. Для Ющенка, який з трибуни оголосив галичанам, що вони не хохли і не малороси – є ще одна причина для страждання.

Спеціально, чи ні, але в маленькому дворику Ратуші, якраз біля сцени, де Ющенко виголошував свої промови, усе доведено до повного бардаку. К-ть виступальників на сцені зашкалює святковими звіздами. Менти не реагують на бухаріків, які перегаром возносять хвалу рожденному Ісусу, але намагаються показати особистому фотографу Ющенка, що його місце біля звичайного піпла.

Тиснява, породжена різдвяним екстазом, не хвилює бабусь, які завзято, літніми голосами, співають осанну Ющенку та школярикам, які на свої мобіли намагаються перенести світлий німб президента. Мовчать і не рухаються лише немовлята, ймовірно пам’ятаючи про плач Рахилі.

Обличчя народу одухотворені близкістю до президентської плоті. Деякі обличчя, зважаючи на особливо дружню атмосферу Різдва, одухотворені близкістю відромантизованої плоті дівчаток-колядниць, за якими ці обличчя носяться зі своєю звіздою. Хоча, одне обличчя – є перманентно одухотворене по життю. Це син одного місцевого гінеколога, на здивованому обличчі якого зосередився увесь батьківський досвід, як спеціаліста.

Ющенко недбало, з мантійних позицій месії, кидає прощавальні папусі та йде десакралізуватись у народ. Перша ж точка під омофором МТС продає пампухи з маком. Піпл, натхненний наркоманськими гадюкінами, відразу починає лахати з Ющенка, радіючи тому, що ще один король впав писком у багнюку.

Дожовуючи цей клятий пампух, Ющенко йде назустріч своїй сім’ї, з якою він перегляне один з місцевих вертепів та імпрезу театру "Воскресіння". Як свідчать присутні у цей момент фотографії, Ульянченко продовжує заглядати навіть у закритий рот президента, а Садовий, усвідомивши, можливо, останній приїзд Ющенка, як гаранта, робить обличчні зусилля між розчаруванням та нейтральністю.

Ющенку до губ народу лишається півподиху. Натовп тисне і кільце вертепу рубає свою сценку перед самісіньким носом родини Ющенків. Потім будуть лунати телефонні розмови про стояння за два метри від Ющенка, а поки, незважаючи на кризу, росте гаджетність наших громадян. Юща знимкують на фото, відео і мобіли. Майже б’ються за місце під кадром. Подарувавши вертепникам якусь невідому суму, Ющенко полинув левадами пампухового раю на "Воскресіння". Як згодом виявили фотографії, дружина Ющенка оперувала перед вертепним гаманцем дрібними купюрами в 10 гривень, що може стати ще один прикладом декласування Ющенка перед популістичним воксом.

"Воскресіння" вже традиційно не продемонструвало нічого нового, щоб вже не було під львівським місяцем. Жонглювання вогнем, казковий туман, персонажі навіяні Наукою снів та інший театральний реквізит.

Катерина Ющенко в образі дружини президента, занадто демонстративно реагувала на цю різдвяну халтурку, роблячи її об’єктом неустанної адорації та ледве не припадаючи на колінця. Ющенко вперто демонструючи свій месіанський стоїцизм посеред цього нерозумного та захланного народу, інколи випадав в осад роздумів про долю України, але на фініші роздуплився і згорнувши руками футуристичним рупором прокричав одноактове браво. У випадку іміджевої демонстрації подружжям Ющенків своїх поведінкових механізмів простежуються характерний у такому випадку зарадиелекторальний консерватизм. Може бути, що у демонстрації такої ностальгійної каруселі їм допоміг сам Дональд Дрейпер

Більш природними, зважаючи на свій вік, були лише їх діти. Старша дочка відверто позіхнула декілька разів під час цієї різдвяної феєрії. Молодша, закутана у хустину, інколи демонструвала далеко не дитячі, але вже меркантильні погляди. Лише Тарасик, намагаючись хоч якось розібратись у механізмах стадії дзеркала, розгублено шукав у потрібних моментах, потрібних реакцій на обличчях батьків.

По багатостраждальному "Воскресінню" Ющенко може занести свій пампуховий хрест в реєстри ще одного свого подвигу на ниві месіанського страждання поміж цього нерозумного і поганського народу, який зумів перетворити символ перемоги сонця – пампух – на десакралізований продукт харчування, яким можна лише напхати шлунок.

Не бажаючи помножувати конотації Ющенкового візиту, звучать Arab Strap "Dream Sequence".

фото: weltreport.de

ФОТО

ВІДЕО