Він, зокрема, зазначив: «Маю честь вітати усіх тут присутніх від Львівської обласної ради. Особливо вітаю велику польську делегацію, яка сьогодні має особливі почуття. Тиждень тому я перебував із польською делегацією ще в одному місті пам’яті – в урочищі Саліна біля Добромиля, де було закатовано тисячі українців та поляків. Українці, які зійшлися з навколишніх сіл, які приїхали з багатьох районів, навіть з Великої України – з Харківської області, і також поляки, які приїхали на ті скорботні заходи, мали однакові відчуття. Ми спільно вшановували пам'ять загиблих, закатованих московсько-більшовицьким режимом, і так повинні робити і далі. У червні Львівщина відзначала трагічні події масового знищення українців та громадян інших національностей, які жили в нашому краї. Були заходи у Львові - в тюрмах на Лонцького, Замарстинові, в Золочеві, Дрогобичі, інших містах, де бути тюрми НКВД. Наші народи разом постраждали від цього режиму.

Сьогодні відзначаємо іншу сумну подію – страту інтелігенції, еліти польської нації, а також представників інших національностей, які були знищені вже іншим – нацистським - режимом. Ми співчуваємо польському народові, який тоді постраждав від нацистів.
70 років тому – 30 червня 1941 року – українці в місті Львові оголосили Акт відновлення Української державності, використавши історичний момент, використавши своє природнє право на самовизначення нації. І нацистський режим, який панував тоді, так само арештовував членів ОУН та членів уряду Ярослава Стецька та піддавав їх репресіям. 30 червня ми вшанували членів ОУН та членів уряду Ярослава Стецька, які поховані біля Янівського цвинтаря. Ми дуже сподіваємося, що поляки так само будуть розуміти наші патріотичні почуття, співчувати, як сьогодні співчуваємо їм ми. Цей пам’ятник не має стати черговим пам’ятником розбрату між нашими народами. На жаль, є політичні сили, є науковці, які підганяють факти з метою принизити українців, вони мають своє трактування історії, яке відмінне від українського. Ми дуже сподіваємося, що таких фактів буде щоразу менше.

Я хочу звернутися до польської і української еліти, до науковців. Зробімо так, щоб в нас було розуміння необхідності демонтажу так званого пам’ятника жертвам УПА у Вроцлаві. Адже у жодному українському місті немає пам’ятника жертвам Армії Крайової. Так само у жодному українському місті не було демонтовано пам’ятних знаків загиблим полякам, та, на жаль, знаємо, що в Польщі на горі Хрещатій було зруйновано пам’ятник українцям. Я також дуже сподіваюся, що Сейм РП не буде ухвалювати рішення про визнання УПА злочинною організацією. Я звертаюся до братів-поляків: пам’ятаймо нашу історію, пам’ятаймо її уроки. У нас має бути спільне майбутнє. Але воно можливе тільки, якщо будемо взаємно поважати одне одного, якщо будемо поважати право на власне бачення історії, минулого, сучасного і майбутнього. Шукаймо порозуміння, не робімо на пам’яті політики, яка спрямована на пошук того, що нас роз’єднує. Я вірю у світле майбутнє українського і польського народу».

Нагадаємо, що 3 липня у Львові на Вулецьких пагорбах урочисто відкрили пам’ятник польським професорам, яких розстріляли нацисти у 1941 році. Основна ідея пам’ятника – це арка з камею та десяти кубів з римськими цифрами, які символізують десять заповідей Божих, причому куб з цифрою «V» («Не убий») порушений.