Судіть самі, тільки за останніх 7 чи 8 років Хвойницький побував в НДП, в Партії регіонів, навіть очолював ЛОО Соціально-християнської партії Оксани Білозір, став депутатом обласної ради від НСНУ, вступив у партію ЄЦ – і це ще далеко не повний перелік, адже сюди не включено різного роду персональних зобов’язань перед сильними світу цього.

Життєве кредо Хвойницького: «Продатись, зрадити, а потому знову продатись, але, по-можливості, вже дорожче!». Коротше кажучи, справжній взірець сучасного галицького політика

Отож, нічого дивного, що врешті решт звивиста стежка політичного авантюриста привела його в табір, чи то пак бункер, Петра Димінського, який зо два роки тому почав реалізацію плану щодо перебрання контролю над регіональним телевізійним простором. Гендиректор Львів-ТБ депутатЄЦ обласної ради Михайло Хвойницький «намалювався» миттєво: «як то кажуть, у вас купець, у нас товар.…».

Використовуючи свої зв’язки в Києві і Львові, Хвойницький під гаслом порятунку та розвитку комунального обласного телебачення схилив Львівську облраду погодитися на входження в число засновників нового телевізійного проекту УТ-Захід (ЗІК). Хвойницький тоді переконував громадськість, що такий крок дасть можливість знайти інвестора, тобто кошти на його розвиток.

Насправді, як з’ясувалося, Хвойницький увів депутатів в оману. Бо від самого початку планував у якості інвестора саме Петра Димінськогго. Причому у бізнес-план проекту за домовленістю інвестора та виконавців була включена графа «на підкуп депутатів облради», яку цей інвестор чемно виконав. А от Хвойницький поклав його гроші собі в кишеню, використавши інші, не фінансові, впливи на колег-депутатів для прийняття рішення про входження Львів-ТБ в число засновників УТ-Захід (ЗІК).

Димінський сподівався, що його реноме жорсткої людини гарантує від ошуканства з боку контрагентів, але він недооцінив любов Хвойницького до грошей. А, як відомо, щира любов - сильніша за страх. Час минав, а Львів-ТБ продовжувало виходити в ефір. Напередодні президентської кампанії Димінський остаточно переконався, що не отримає обіцяного телересурсу – і в нього увірвався терпець. Димінський викидає в телеефір скандальні плівки, які пролили світло на реальну роль Хвойницького в цій історії.

Саме тоді стало зрозуміло, що руками Хвойницького Петро Димінський здійснив рейдерське захоплення телебачення облради.

Позаяк цей скандал розгортався напередодні президентських виборів, в конфлікт втрутилися правоохоронні органи та обласна державна адміністрація і Димінському довелося на певний час відступити, проте не зректися від своїх планів. Однак план був засвічений, захопити телебачення нахрапом не вдалося.

Депутатський корпус на чолі з Мирославом Сеником усвідомив, що підігравши Хвойницькому, вони насправді «подарували» телебачення громади області в руки Димінського, а відтак і Партії регіонів. Відтак вони спробували «відкрутити назад» історію зі входженням Львів-ТБ в УТ-Захід (ЗІК) і розірвати стосунки з Димінським та підконтрольним йому УТ-Захід (ЗІК). Проте зробити це виявилося не так просто. Розстановка сил в облраді після президентських виборів кардинально змінилася. Робота тимчасової депутатської комісії з цього питання, яку, до речі, очолив представник ВО «Свободи», відверто затягувалася. В результаті рада прийняла половинчасте рішення, визнавши за необхідне вивести Львів-ТБ зі складу засновників УТ-Захід, проте залишивши Хвойницького на посаді гендиректора.

Три наступні спроби звільнити Хвойницького з цієї посади, які були здійснені на наступних сесіях, не дали позитивного результату. Вони красномовно засвідчили, що депутатський корпус Львівської облради контролює не його голова Мирослав Сеник, не найбільші фракції «Наша Україна» чи БЮТ, і навіть не міфічна бізнесова більшість, а дрогобицький олігарх Петро Димінський і його політичний союзник - Партія регіонів. Те, як Димінський забезпечує контроль над облрадою, в принципі, відомо. По-перше, він не раз признавався, що платить деяким депутатам облради. По друге, в кишені олігарха є фракція ВО «Свободи», про що Димінський, до речі, також згадував на оприлюднених ним же плівках переговорів з Хвойницьким. І, врешті-решт, проти відставки Хвойницького голосували також і члени фракції УНП, яка офіційно заявила про підтримку Партії регіонів та її ставленика Василя Горбаля на Львівщині.

Чому Димінському так залежить на тому, щоб зараз зберегти на посаді гендиректора Львів-ТБ дрібного хапугу Хвойницького, який з Матінки Божої коралі зніме? Ба більше – якщо вірити чуткам, олігарх активно і не без успіху лобіює кандидатуру Хвойницького на місце гендиректора Львівської обласної державної телерадіокомпанії, яке наразі навіть ще не є вакантним.

Відповідь очевидна – Петро Димінський не відмовляється від своїх планів розширити присутність УТ-Захід (ЗІК) в ефірі 12-го державного телеканалу за рахунок часу трансляції передач Львів-ТБ. Нагадаємо, передачі Львів-ТБ виходять у досить популярний у телеглядачів ранковий час, а також вдень. УТ-Захід (ЗІК) же наразі має лише певний відрізок вечірнього часу мовлення на цьому каналі.

Доки Хвойницький лишається директором Львів-ТБ, під прикриттям його імені та посади менеджери Димінського знищують це телебачення зсередини: переманюють на своє телебачення журналістів, ведуть закулісну гру, щоб відібрати в Львів-ТБ ліцензію на мовлення і т.ін. Якщо Хвойницький стане гендиректорем ЛОДТРК, їм вдасться значно пришвидшити цей процес ззовні. Адже є підозра, що зайнявши цю посаду, Хвойницький розірве угоди між Львів-ТБ та ЛОДТРК на оренду приміщень та студій, які перше орендує у другої.

Сумно, що обласна виконавча влада Львівщини залишається стороннім спостерігачем за тим, як комунальне (громади) та державне телебачення захоплюється рейдерами, а, не виключено, навіть підігрує їм. Ні попередній помаранчевий губернатор Микола Кміть, ні теперішній губернатор Василь Горбаль офіційно не задекларували своєї позиції з цього питання. Жоден чиновник Львівської ОДА не виступив на захист комунального телебачення ані не запропонував механізмів повернення його майна (у даному випадку вірніше буде сказати - ліцензії на мовлення) державі. Політична доцільність в цій ситуації, вочевидь, ставиться вище за будь-які інші аргументи. Але чи варто висувати претензії до виконавчої влади, коли все це було зроблено Димінським і Хвойницьким руками народних обранців, покликаних захищати інтереси громади, а не олігарха Петра Димінського.

Далі буде.

Також читайте:

Опонентів наказано знищити

Опонентів наказано знищити-2

фото: 16bit.net