Приморський районний суд Маріуполя Донецької області визнав винним мешканця Маріуполя Валерія Кірсанова за ст. 258-3 ч. 1, 263 ч. 1 КК України («Створення терористичної організації», «Незаконне поводження зі зброєю») і призначив покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі закритого типу без конфіскації майна.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на вирок суду від 18 червня.

Обвинувачений Кірсанов з початку січня 2015 року за власною ініціативою сприяв діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка». Зокрема, він передавав терористам «ДНР» відомості щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області. Це стосується Маріуполя, сіл Виноградне, Орловка, Зоря і Мирне Донецької області.

За інформацією шифротелеграми штабу антитерористичної операції від 12 березня 2015 року, після обстрілів з боку незаконних формувань, які передавав у тому числі  коректувальник «ДНР» Кірсанов, підрозділи Збройних Сил України зазнали втрат: 14 січня було вбито одного військовослужбовця 128 окремої гірсько-штурмової бригади і поранено 4 солдатів 17 окремої танкової бригади та інших частин; 16 січня – 1 загиблий солдаті 73 морського центру спеціальних операцій і 3 поранених 17 окремої танкової бригади і 23 окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця»; 18 січня – 2 поранених бійців 23 окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця»; 19 січня – 4 поранених солдатів 18 окремого батальйону морської піхоти; 23 січня – 1 поранений солдат 18 окремого батальйону морської піхоти; 24 січня – 1 загиблий військовослужбовець і двоє поранених 17 окремої танкової бригади.

24 січня 2015 року співробітники Служби безпеки України затримали Валерія Кірсанова. Тодішній глава СБУ Валентин Наливайченко заявив, що терорист коригував вогонь з «Градів» по Маріуполю і планував злочини особисто проти колишнього президента Петра Порошенка.

26 січня СБУ виклала на своєму Youtube-каналі відеозапис зізнання Кірсанова, де він підтвердив, що був знайомий з командиром 1-ї Слов’янської роти армії Новоросії Сергієм Пономаренком (позивний «Терорист»). Визнав, що знав місця дислокації військової техніки ЗСУ, а точні координати позицій дізнавався за допомогою програми Google Earth і передавав через смс-повідомлення.

Крім цього, СБУ вилучила у Кірсанова револьвер «Наган», 1895 року та 97 патронів до автомату Калашникова і револьверу «Наган», гранату РГД-5 і запал УЗРГМ, призначеним для підриву гранат.

У суді обвинувачений Кірсанов не визнав своєї вини. Він заявив, що  передавав загальновідому інформацію щодо координаторів розташування ЗСУ та інформацію,  яку він знаходив в Інтернеті.

Крім цього, обвинувачений заперечував доведеності прокурором факту належності «ДНР» до терористичних організацій та належність його спільників до будь-яких незаконних формувань.

Стосовно вилученої у нього зброї, Кірсанов вважав револьвер «Наган» антикваріатом і непридатний до пострілів; граната, яку вилучили, начебто пофарбована у чорний колір, тому вона є учбовою, а не бойовою. Зауважив при цьому, що у нього є дозвіл на зброю. У підсумку просив суд його виправдати.

Разом з тим, колегія судів заявила, що вина Кірсанова в скоєнні кримінальних правопорушень у повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами та спростовує позицію обвинуваченого, яку суд розцінює як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення від відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Також у вироку суд прописав, що обвинуваченому у відбування покарання зараховано один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за «законом Савченко», починаючи з 24 січня 2015 року.

Запобіжний захід для Валерія Кірсанова залишено без змін – тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Як писав “Вголос”, 21 червня збройні формування Російської Федерації 25 разів порушили режим припинення вогню. З них сім разів – із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 120 та 82 мм.