Гендиректор ЛОДТРК Ярослав Климович та прес-служба Львівської міської ради вже відзначились навколо цієї події своїми не дуже розумними заявами. Надаємо слово автору та ведучому програми "Прямим текстом" Остапу Дроздову.
Остапе, прокоментуй, будь-ласка, вчорашній конфлікт на Твоїй програмі "Прямим текстом"?
По-перше, я завжди, користуючись нагодою (сьогодні, це для мене вже стало традицією), хочу перепросити Олега Михайловича Синютку і пояснити йому, що тут немає абсолютно нічого особистого і повторити річ, яку я йому вчора пояснив у присутності, як губернатора, так й депутатів та гостей, які були запрошені.. Тобто те, що запрошення були адресними для перших осіб. Я наголошую на цьому. І Червоненко, і Кміть і Димінський – це якраз перші особи, які також розраховували на присутність саме першої особи від міста. Мене, як автора передачі, поставили перед фактом, що Андрія Івановича Садового не буде, десь за 15-20 хвилин до ефіру.
Я вважаю, що було б некоректно щодо до тих перших осіб, які зуміли прийти. Кміть прилетів, Димінський, який є важким на запрошення, Червоненко у Києві потратив свій час. І вони хотіли говорити з Андрієм Івановичем Садовим. Запрошення було для нього.
Тому перед Синюткою я вибачаюся з чисто людських мотивів. Але як професіонал кажу, що це була моя позиція як автора програми.
Прес-служба міськради повідомила заздалегідь, що не буде Садового, а буде Синютка?
Так про це я й кажу. Все відбулося буквально за 20 хвилин до ефіру. А якби мій телефон був уже відімкнений?
А коли Садовий отримав запрошення?
Розмова про програму велася два тижні до того. Я мав розмову з Остапом Проциком, а пізніше – з Наталею Міхновою. Ми говорили про запрошення персонально для Андрія Івановича і я не ставив питання, що якщо не буде Андрія Івановича, то можна прислати когось іншого. Я наголошую, що запрошення було адресне для Андрія Івановича. Тому що по Євро-2012 в моїй програмі була вже висвітлена позиція і Остапа Процика, і Олега Засадного, як керівника департаменту.
А на попередні ефіри Садовий запрошувався, чи були запрошені саме Процик і Засадний?
З цими ефірами теж були цікаві історії. На один з ефірів я запрошував Засадного, як керівника департаменту. Але мені зателефонували, що його не буде. І на момент виходу в ефір я вже про це знав.
Так сталося, що саме в той день стався вибух на Костюшка, 14. І я випадково, в приміщенні студії, яка знаходиться поряд з тією, де виходить в ефір моя передача, побачив Андрія Івановича, який брав участь в прямому ефірі випуску новин. Його супроводжував Остап Процик. Я Андрія Івановича просто за рукав смикнув і запропонував взяти участь у моїй передачі. Було вирішено просто на місці, що оскільки є Процик, то нехай він виходить і говорить. Свідками цього були Левко Захарчишин і Володимир Гірняк. Тобто, Процик на мій ефір потрапив випадково.
Щодо другого ефіру по Євро, який відбувся місяць тому і на який я також запрошував Андрія Івановича Садового. Я тоді зазначив прес-службі і Наталі Міхновій, що якщо Андрій Іванович не зможе прийти (бо я передбачав тоді, що він прийти не зможе), то я чекаю Олега Засадного, як людину, яка фахово відповідає за це питання. Тобто, ті люди вже були в мене і говорити з ними втретє...
Олега Михайловича я також вважаю фаховим, але це ж не перша людина в місті. А програма робилася з першими особами і для перших осіб. Кміть, Димінський і Червоненко – це особи, які чекали Андрія Івановича, щоб говорити прямим текстом, без упереджень, без ніяких перекосів, об’єктивно. І міський голова мав можливість висловити у цій програмі свою думку.
Ця програма є державним замовленням?
Так. Це планова програма. Мені, звичайно, дуже приємно, що мені приписують таємних великих олігархічних покровителів, але змушений розчарувати прес-службу міської ради.
Тобто, передача не є замовною?
Звичайно, що ні. Все було в прямому ефірі. Кожен мав можливість сказати все, що хоче, висловитися прямим текстом. Я як журналіст займав абсолютно нейтральну позицію.
Як Ти, як професійний журналіст, розцінюєте дії прес-служби міськради?
Мені здається, що справа не в прес-службі. Справа в самій системі взаємостосунків мера і журналістів, яка виробилася за 2 останніх роки у Львові.
Можна сказати, що проблема в тому, що ти не Шустер?
Так. Абсолютно точно. Але я наголошую, що це моя особиста думка. Я не представляю ЛОДТРК, бо не є її штатним працівником. Я висловлюю зараз свою особисту думку як журналіст. Ми у Львові маємо проблему достатньо зневажливого ставлення до себе першої особи міста. Ми всі знаходимося в ситуації, коли замість запрошених на ефір гостей приходять інші особи. Такого в принципі бути не може.
Може Андрій Іванович боявся незручних запитань.
Список гостей був відкритий. Я думав, що і Остап Процик, і Наталя Міхнова, як колишні журналісти зможуть підтвердити Садовому, що на ефірі будуть саме перші особи і тому ми просимо його прийти. Бо який сенс говорити Червоненку з Синюткою? При всій повазі до Олега Михайловича.
Це людина, яка не приймає рішення по Євро, яка не має відповідного статусу, щоб говорити на цьому рівні. Саме цим і продиктована моя відмова Олегові Синютці. І абсолютно нічого особистого. Є запрошення для міського голови і йому вирішувати прийти чи не прийти. Він зробив дуже мудро (тут я віддаю належне роботі команди) – не прийшов, але створив привід, приславши Синютку.
Але ж це називається підстава…
Я би так не сказав. Я маю можливість процитувати свою розмову з Олегом Синюткою. Роблю це тому, що свідками були інші присутні. Отже, я сказав, що ми запрошували першу особу, на що Олег Михайлович доброзичливо і з гумором відповів: „ А ось і я”. Я гумор розумію, але в даному випадку він був не дуже доречний.
Це прецедент. Я знав, що роблю. Це не був емоційний крок. Це моя позиція, за яку я відповідатиму і за яку вже відповідаю. Колись мало так статися, щоб команда мера побачила конкретну дію з боку журналістів. Відстрілюватися заступниками можна два роки. Але ж не 5 років! Тим паче, я не запрошую його на всі ефіри, для цього є галузеві заступники. Але коли ефір з першими особами... Це статусний ефір.