Пане Остапе, як Ви прокоментуєте звільнення Івана Деньковича?

Я можу сказати, що давно пора. Навіть серед карликових партійних організацій України такого слабенького голови немає. Це перше. Друге: кожним своїм вчинком і дією Денькович вів до розвалу партії. Якщо чесно, сьогодні наступникам Деньковича доведеться докласти максимум зусиль, щоб зміцнити партію, оновити і відновити попередній авторитет

Якщо він написав за власним бажанням, то він відчув, що йому не місце там. Тим краще. Ви знаєте, як це буває за власним бажанням… коли людина не виконує своїх функцій або виконує, демонструючи своєю працею, як партія втрачає авторитет, то він змушений був, напевно, піти. Я цього не знаю, але те, що він пішов, у будь-якому випадку, це нормально.

Можу вам сказати, що я особисто вчора бачив біля університет головних «есдеків» України в товаристві Деньковича. Від таких «есдеків» я б намагався втекти за п’ять кілометрів, бо це люди, які сповідують махрову, антиукраїнську сутність.

Серед тих «есдеків» був і виходець зі Львова Ігор Шурма.

Можна сказати, що пан Денькович шукає собі майбутнє у якійсь іншій політичній партії?

Ну я цього не можу сказати, але я не здивуюся, якщо він буде проситися у сили, які сповідують неукраїнську ідею.

Наприклад, Партія регіонів?

Все може бути, але я не думаю, що навіть Партії регіонів такі, як Денькович, потрібні.