Петро Соболь – депутат міської ради від ГП «Пора», заступник голови комісії економічної політики, разом з делегацією Львівської міськради недавно побував у східнонімецькому місті Ерфурт, тому самому місті у якого Львів придбав 10 трамваїв. У своєму інтерв’ю Петро Соболь розповів про плани Львівської міськради щодо вирішення транспортної проблеми нашого міста, а також про роботу транспорту в Ерфурті.

- Пане Соболь, на минулому пленарному засіданні Львівської міської ради депутати прийняли за основу рішення про впорядкування перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування у Львові, авторами якого є Ви і депутат Іван Кардаш. Що перешкодило прийняттю в цілому цієї ухвали?

Депутат Лясковська висловила побажання доповнити зміст ухвали пунктом про підвищення відповідальність працівників ДАІ за неякісне перевезення міським громадським транспортом. Сподіваюсь, що це ми зробимо і 27 грудня ухвала буде прийнята в цілому. Вважаю, що її виконання реально сприятиме наведенню порядку на автошляхах нашого міста, хоча це лише перший крок, який потребує подальшої системної роботи в цьому напрямку.

- Якими Ви бачите наступні реальні кроки у вирішенні транспортної проблеми Львова?

У попередній розмові я наголошував на тому, що вирішення транспортної проблеми у Львові не можливе без будівництва нових автошляхів. Зараз відбувається формування бюджету на 2008 рік. Фракція «Пора» вважає, що депутати та міський голова повинні по-новому підійти до формування бюджету, а саме визначити пріоритетним напрямком використання коштів на будівництво нових доріг. Ми пропонуємо ці цілі у 2008 року і наступних двох-трьох років скеровувати до 80% всіх бюджетних коштів. Такий крок означає відмову на цей період не лише від капітального ремонту вже існуючих доріг, а також скорочення видатків на інші цілі. Отож він, як насправді, не буде популярним у депутатів. Але будівництво нових доріг – стратегічне завдання, без якого в подальшому ми взагалі не зможемо говорити про сучасний розвиток міста, тому депутати повинні мати відвагу визнати це і вирішити цю проблему.

- Чи існує у Вас пропозиція щодо того, які дороги треба вже побудувати наступного року?

Так. Ми пропонуємо у найближчі два-три роки добудувати кільце Хуторівка-Наукова-Ряшівська-Суботівська-Рясне-2 і далі, через Топольну на Богданівську. Зараз відбувається дискусія чи треба добудовувати вулицю Луганську чи ні, бо там багато проблем. Основним завданням є забезпечення схеми руху транспорту, при якій би він оминав центральну частину міста. Як варіант, розглядається можливість добудови кільцевої дороги та збільшення кількості виїздів на неї.

- А якщо депутати не підтримають цю пропозицію?

Тоді ми скеруємо свої зусилля виключно на вдосконалення вже існуючої системи транспортних перевезень, адже резерви для цього є. В останньому ми, депутати, мали можливість переконатися під час робочої поїздки у німецький Ерфурт. В цьому місті, як і в інших містах Німеччини робота системи комунального транспорту налагоджена так, що реально дозволяє зменшити потоки інших видів автомобільного транспорту, переш за все приватного, у місті.

- Розкажіть, будь-ласка, хто саме з депутатів переймав цей досвід і чому Ви вважаєте його корисним для Львова?

У складі львівської делегації були п’ять депутатів міськради. Це члени комісії інженерного господарства Породько, Бас і Гринда, голова бюджетної комісії Стецьків, і я, Соболь, заступник голови комісії економічної політики.

У Ерфурті, який раніше входив до складу НДР, ми вивчали роботу міського комунального транспортного підприємства. На момент об’єднання Східної та Західної Німеччини, тобто на початку 90-х років, це підприємство перебувало на межі банкрутства, а сьогодні -- заробляє близько 80% коштів на своє утримання. Влада міста визнала за недоцільне його приватизацію. На вимогу ЄС вона, натомість, відшукала механізм, який дозволив їй побудувати роботу комунального транспорту відповідно до європейських стандартів якості і при цьому припинити дотації з міського бюджету на його утримання. Правда, з боку ЄС Ерфурт отримав значні фінансові вливання на модернізацію.

На відміну від нашої моделі, у Ерфурті весь громадський транспорт, як електричний, так і автомобільний, об’єднаний в одне підприємство, при якому створено потужну ремонтну базу. Але основне, як на мене, є те, що робота всього комунального транспорту у місті організується і контролюється єдиним диспетчерським центром. Кожний трамвай, автобус, який курсує містом, постійно зв’язаний з цим центром. На карті центру цілодобово відслідковується рух комунального транспорту. Якщо водій повідомляє, що він не може забрати всіх пасажирів з зупинки, диспетчера прискорюють рух інших автобусів до цієї зупинки. Сюди ж, в центр, надходять повідомлення про надзвичайні ситуації. Диспетчера також мають можливість регулювали роботу світлофорів. Отож коли трамвай чи автобус наближаються до світлофора, то загорається зелене світло. Як результат – весь комунальний транспорт працює чітко за графіком. А на зупинках спеціальні інформаційні табло, які так само керуються диспетчерами, сповіщають мешканцям про те, що такий-то автобус чи трамвай прибуде на зупинку за стільки-то хвилин чи, можливо, затримується. Маючи на стільки якісний громадський транспорт, замислюєшся в доцільності пересування помісту власними авто.

Я думаю, що нам варто задуматися над тим, щоб таку диспетчерську систему руху комунального транспорту запровадити у Львові, адже переваги такої організації роботи комунального транспорту очевидні.

- Як вдалося у Ерфурті вивести роботу комунального підприємства майже на рівень рентабельності?

20% видатків комунального підприємства покривається за рахунок інших прибуткових комунальних підприємств, які об’єднані в один холдинг. У цей комунальний холдинг входять теплоенерго, міськгаз, міські електричні мережі, міські служби прибирання, паркове господарство, і комунальний транспорт. Паркове господарство і комунальний транспорт є дотаційні, але за рахунок прибутків інших комунальних підприємств.

- Чому саме Ерфурт був обраний містом, куди львівські депутати поїхали вивчати німецький досвід організації роботи комунального транспорту?

Цей вибір не є випадковим. Адже саме в цьому місті Львів придбав 10 трамваїв. Перші п’ять з них вже прибули до Львова, а ще п’ять, як очікується, прибудуть цього тижня.

Комунальне транспортне підприємство Ерфурта сьогодні розпродає увесь застарілий трамвайний парк. Ці трамваї ще не вичерпели терміну експлуатації, але згідно досить жорстких вимог до доступності у ЄС, мається на увазі низька підлога та відсутність сходинок, для дитячих візочків та інвалідних, вони повинні бути заміненні. В Ерфурті залишилося 20 старих трамваїв, але 10 з них вже має намір придбати Таллін. До 2009 року Ерфурт повинен обновити увесь свій транспортний парк.

- В одній з попередніх розмов, Ви говорили про те, що якщо б виконавча влада Львова проявила більше зусиль і старання, то можна було сподіватися, що Ерфурт подарує ці трамваї Львову.

Теоретично так. Практично ж залишається тішити себе тим, що ціна 40 тис. Євро за один трамвай – це майже на рівні подарунку. Нові трамваї, які сьогодні купує сам Ерфурт, коштують 2,5 млн. Євро. У ході візиту розглядалася можливість придбання Львовом рухомого складу, хоча й вживаного, але такого, який відповідає сучасними вимогам щодо безбар’єрності. Ми плануємо, щоб на кожному маршруті курсував хоча б один такий вагон, як, до речі, вже є зроблено з тролейбусами. Попередньо вартість такого вагона, якому близько 10 років, складе 700 тис Євро.

- Чому трамвайні вагони, які вже прибули до Львова, до цього часу не курсують?

Згідно з законодавством, кожний трамвай повинен в Україні проходити так звану сертифікацію. Виконавча влада Львова натомість прийняла рішення провести цю сертифікацію одночасно всіх трамваїв, які прибудуть до Львова. Отож, коли до Львова прибудуть всі трамваї, з Києва прибуда спеціальна комісія. Яка проведе їх сертифікацію. Сподіваюсь, що до різдва ці трамваї вийдуть вже на лінію. Вони всі в робочому стані.

- Крім наведення порядку у русі комунального транспорту, що ще Ви плануєте запропонувати львів’янам для вирішення транспортної проблеми?

Ми пропонуємо ще два не дуже дорогих, але ефектних кроки. Перше, це розпочати у нових районах Львова будівництво надземних пішохідних переходів. Це дасть можливість не тільки прискорити рух транспорту, але зробити його більш безпечнішим в місцях, де спостерігається велике скупчення пішоходів. І по-друге, ми будемо добиватися, щоб місто заклало кошти на покращення освітлення небезпечних ділянок автошляхів, в тому числі перехресть та пішохідних зон. Це, як на мене, є значно важливіше, ніж витрачання коштів на художнє освітлення міста.

"Львівська газета"