Нещодавно у Львівській міській раді відбулася робоча зустріч з представниками міської влади та потенційними інвесторами щодо проекту будівництва підземного паркінгу у Львові. Оптимальним місцем для реалізації цього проекту учасники зустрічі бачать вул. Університетську, що проходить перед головним корпусом ЛНУ ім. Івана Франка. Мовляв, це найбільш доцільне місце, адже поруч знаходяться два університети та інші державні установи, працівники яких є потенційними клієнтами паркінгу.

Аби не викликати надмірні протести громадськості, лобісти будівництва називають такі його основні «плюси»: площа перед Університетом має стати повністю пішохідною, межі парку автоматично збільшаться, а вулиці навколо Університетської – Листопадового Чину, Січових Стрільців, Крушельницької – повинні звільнитися від надмірної кількості транспорту, який там постійно припаркований і створює перешкоди як пішоходам, так і іншим учасникам дорожнього руху.

Як пояснив «Вголосу» начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради Сергій Кіраль, фактично сама ідея будівництва підземного паркінгу у цьому місці з’явилася у державному інституті «Містопроект» ще близько років 10 тому. Уже тоді в межах роботи над генеральним планом Львова були розроблені перші проекти будівництва дворівневого підземного паркінгу навпроти університету.

Хто будуватиме?

За словами Сергія Кіраля, на сьогодні зацікавлених інвесторів є кілька. На робочій зустрічі, яка проходила у Львівській міській раді, презентували фінальну версію самої концепції будівництва цього паркінгу на умовах державно-приватного партнерства.

«Презентацію робили наші партнери з проекту державно-приватного партнерства в Україні, який фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку USAID. Вони залучили за свої кошти фахівців, які виконали техніко-економічне обґрунтування проекту, що складається з трьох блоків: юридичного, фінансового, інженерно-будівельного», – розповів Сергій Кіраль. Зокрема, за його словами, інженерні рішення розробляла австрійська компанія «Дельта».

На зустрічі були також представники Європейського банку реконструкції та розвитку, які потенційно зацікавлені у цьому проекті. «Основним меседжем з їхнього боку було те, що необхідно, аби в Україні пройшли зміни до чинного законодавства з метою посилення відповідальності водіїв за порушення правил паркування. Найкраще – це делегувати контроль за дотриманням правил паркування і дорожнім рухом міським радам, або ж Державтоінспекцію передати під опіку міст. Чи, наприклад, аби комунальне підприємство здійснювало контроль за паркуванням і виписувало порушникам не протоколи, а штрафи», – каже Сергій Кіраль.

Така практика, за його словами, діє по всій Європі, бо саме таким чином можна отримати гарантію надходжень коштів до оператора підземного паркінгу і гарантію окупності самого проекту підземного паркінгу. Адже, простими словами, доки водіїв суворо не штрафують за паркування у невстановлених місцях, у них немає стимулу користуватися підземним паркінгом чи іншими видами платних парковок.

Як пояснив Сергій Кіраль, звісно, ці питання потрібно врегулювати, але вони не повинні зупиняти  роботу над самим проектом. Більше того, у місті не виключають, що відповідні зміни до законодавства таки будуть прийняті вже найближчим часом. Щодо потенційних інвесторів цього проекту, то наразі це можуть бути девелопери з Франції, Бельгії або ж Туреччини.

«Але особливий інтерес до цього проекту з боку міжнародних фінансових організацій, таких як ЄБРР. Тому що інвестор не буде витягувати усі 100% коштів зі своїх кишень, адже за попередніми підрахунками вартість будівництва дворівневого підземного паркінгу – 9 млн євро, а чотирьохрівневого –  16 млн євро», – каже Кіраль.

Він пояснює, що, як правило, інвестор залучає 30-40% від вартості проекту власних коштів, а решту – це або кошти міжнародних банків, або міжнародних фінансових організацій, таких як ЄБРР.

«Тому сьогодні ми розглядаємо одне коло інвесторів, які мають власний потужний ресурс і готові його вкладати в цей проект. Але це коло інвесторів може розширитись вдвічі-втричі, коли такі структури як ЄБРР підтвердять свою готовність співфінансувати цей проект. Це може бути як позика на 15 років під низькі відсотки, або ж це може бути  власний акціонерний капітал підприємства», – додає Кіраль.

Зондування ринку

Щодо наступних кроків, то за словами Сергія Кіраля, на нараді було домовлено у листопаді  доопрацювати концепцію, враховуючи зауваження, і розпочати серію інформаційних заходів з основними зацікавленими сторонами. Зокрема, з представниками Університету імені Івана Франка, із Львівською залізницею, головним управлінням МВС у Львівській області  – усіма тими структурами, які знаходяться по-сусідству з майбутнім будівництвом.

«Аби вони отримали повну інформацію про всі деталі проекту, його можливі варіанти, мали змогу задати свої запитання і отримати відповіді. І паралельно ми будемо розпочинати прямі індивідуальні зустрічі з потенційними інвесторами для того, щоб почути їхню думку, їхнє бачення участі в цьому проекті, їхні умови, критерії за яких вони готові інвестувати кошти», – каже Кіраль.

У листопаді-грудні заплановано завершити попередній етап опрацювання техніко-економічного обґрунтування  і перейти до етапу конкурсних відборів. «Буде підготовлена конкурсна документація і спільно з нашими американськими партнерами буде оголошено конкурс і визначено інвестора на цей проект», – пояснив чиновник. На його думку, такий інвестиційний конкурс можна буде провести вже навесні 2015 року.

Тим часом, начальник управління транспорту та зв’язку ЛМР Віктор Щир у коментарі «Вголосу» зазначив, що конкретного інвестора на сьогодні ще немає, його визначатиме інвестиційний конкурс. Але для того, щоб вийти з цим проектом на конкурс, потрібно провести ще дуже багато досліджень, зокрема геологічних, геодезичних, археологічних, тому що ця територія – це центр міста, який досі не вивчений. «Тому спочатку місто має провести ці дослідження, а потім уже будемо визначатися з конкретним інвестором, інвестиційним конкурсом, виходитимемо на точні дати», – пояснив він.

За його словами, на останній нараді обговорювалася також вартість будівництва паркінгу, яка сягає у межах $20 тисяч за одне паркомісце. Наразі існує дві концепції щодо облаштування підземного паркінгу: на два рівні – 400 паркувальних місць, або ж на 4 рівні – 800 паркувальних місць.

Чому саме тут?

Нагадаємо, раніше у міській раді було визначено спеціальні місця для будівництва підземних паркінгів: на вул. Вітовського, площі Петрушевича і на розі вулиць Коперніка-Стефаника. Останнє місце знаходиться зовсім поруч з Університетом Франка. На ці ділянки навіть були проведені інвестиційні конкурси і визначено переможців, однак будівництво так і не розпочалося. Основною причиною цього називали брак коштів інвесторів.

Як розповів Сергій Кіраль, ці місця справді були раніше визначені, навіть був проведений конкурс і укладені угоди. «Відповідно, на сьогоднішні день ці ділянки є обтяжені, угоди є чинними. Інше питання, чому вони не виконуються і інвестор нічого там не будує? Але це питання не до мене, тому що конкурс проводився департаментом містобудування Львівської міської ради. Яка там ситуація зараз, мені не відомо»– пояснює він.

Віктор Щир додав, що проект будівництва підземного паркінгу на вул. Стефаника досі розглядається, як і інші такі проекти. Однак на сьогодні пріоритет відданий саме ділянці перед університетом.

«Тому що це завантажений транспортом район, наближений до однієї з головних транспортних артерій – вул. Городоцької. Окрім того, тут є два університети, велика кількість державних і комунальних установ, тому й віддано пріоритет цьому паркінгу», – каже він.

Сергій Кіраль зі свого боку пояснює, що це найбільша ділянка поблизу центральної частини міста, де можливо будувати у відкрий спосіб, що є найдешевшим варіантом на сьогоднішній день.

«Фактично, ми підхопили ідею «Містопроекту», розроблену ще 10 років тому, їх плани, розрахунки, і просто намагаємося дати їм нове дихання і пристосувати до сучасних умов. Я думаю, що одне іншому абсолютно не заважає. Взагалі ж, за концепцією розвитку паркування в місті Львові, передбачено будівництво 3-4 таких підземних паркінгів на підході до історичної центральної частини міста, щоб мешканці, водії, туристи не їхали безпосередньо в центр, а могли доїхати до стоянки, залишити авто і пройтися пішки в межах 5-7 хвилин до центру. І, таким чином, не завантажувати наші дороги своїм транспортом», – пояснив він.

 Як сприйме громада?

Радник міського голови з питань транспортної інфраструктури Олег Шмід вважає цей проект досить цікавим, передусім, тому що він забирає проїжджу частину перед університетом.

 «Ця дорога стане частиною парку, а паркування авто і наскрізний рух будуть здійснюватись під землею – частина території під землею буде відведена для проїзду авто, а частина для паркування. А університет з’єднається безпосередньо з парком Івана Франка і це буде територія єдиного громадського простору», – каже Олег Шмід.

На його думку, громадськість буде зацікавлена в тому, щоб вулиці міста звільнити від автомобілів, які перешкоджають пішоходам.  «Проект зачепить парк лише з позитивного боку, бо парк збільшиться. Вулицю Крушельницької буде звільнена від транспорту, парком можна буде зайти безпосередньо до університету, а дорога для транспорту буде проходити під землею», – каже Олег Шмід. І додає, що однією з технічних умов будівництва цього паркінгу є збереження всіх дерев. А після того, як він буде вже збудований, тут буде насаджено нові дерева на місці дороги.

Нагадаємо, кілька років тому саме громадськість виступала проти масштабного втручання в цей простір перед Львівським університетом. Тут побоювались, що підземні роботи і будівництво можуть зруйнувати історичну будівлю університету. Олег Шмід пояснює, що в принципі керівництво вишу нині підтримує цей проект, лише має певні побоювання за саму будівлю. «Однак, при нормальному інженерному забезпеченні робіт і нормальній геологічній розвідці, головному корпусу не повинно нічого нашкодити», – додає він.

У свою чергу, Сергій Кіраль розповів, що він зустрічався з одним із проректорів університету, який відповідає за інфраструктурні проекти. «Я не відчув і не побачив однозначного спротиву з його боку. Була лише банальна відсутність інформації і певні страхи щодо самого будівництва, яке може спричинити загрозу фасаду головного корпусу університету», – пояснив Кіраль.

Але, зважаючи на такі побоювання з боку керівництва університету, була дана вказівка австрійським інженерам, які працювали над проектом, максимально застосувати консервативний підхід. «Навіть якщо немає достатньо доказів, що це матиме якийсь вплив на корпус університету, все одно вони мають прописати для потенційного інвестора у вигляді певних зобов’язань чи розрахунків застосування, наприклад, антивібраційних чи інших», – каже Кіраль.

За його словами, було ще одне прохання від університету: коли буде доопрацьовано техніко-економічне обґрунтування проекту, зібрати деканів, проректорів та студентів, і ознайомити їх з документом.

«Ми це готові робити, більше того, спільно з нашими американськими партнерами, ми це готові робити вже з листопада. Ми уже готуємося до таких презентацій і обговорень, щоб максимально дати відповіді на усі запитання. Я думаю, що після того як ми це зробимо, всі застереження зникнуть», – наголошує Сергій Кіраль. Водночас, він пояснює, що в університеті підтверджують, що у них є велика потреба в додаткових місцях для паркування. Тому не виключено, що «за свою згоду» університет отримає по бартеру частину зарезервованих місць у майбутньому паркінгу.

Тим часом, доки цей проект лише планують широко обговорювати з громадськістю, складається враження, що місто вже готується до його технічного впровадження. І саме це може пояснити, чим обумовлене прокладання через проспект «Свободи» тролейбусної лінії. Бо, за одним із технічних бачень будівництва паркінгу, тролейбусну лінію, що йде по вул. Університетській, мали б перенести під землю, а за іншим – перенести на іншу вулицю. Схоже, новий тролейбусний маршрут буде прокладено проспектом Свободи.

Олена Янковська, «Вголос»