В кабінеті для пресух львівської мєнтовкі, наша звитяжна міліція забула перевести годинник на літній час. Темпи життя генерал-майора міліції Василь Пісного мляво дріботять під гаслом "нам нєкуда більше спєшить". Пісний ерзац-супчик, баз жодного натяку на інтелектуальні здобутки, димить на запасному шляху.

Підсумки роботи міліції за 100 днів перебування на посаді начальника ГУ МВС України у Львівській області розпочались з будуна. Пісний хвилин 10-ть намагався сказати хоч щось зрозуміло своєю дерев'яною мовою. Згодом розкочегарився, але на всій колії пресухи він випускав тільки пару. Тут навіть важко написати, що він лив водичку.

Навіть до супермена Максимова йому, як до моря рачки. До Цимбалюка йому, як до зони галактичного гало.

Щось десь розкрили. Когось там зловили. Когось посадили. Корупція існує, тому що він щирий. Готовий завжди піти, якщо доведуть його хабарництво. Інет не читає, бо там пишуть одну гадість. Йому так хочеться говорити, як мені то всьо записувати. Неприємний чєл, якийсь. Якісь замашки мена, якому є що приховувати. Постійне озирання. І креветко в очах.

Цікавою була поведінка деяких присутніх журналістів. За Максимова і Цимбалюка, вони активно виходили на лінію атаки: пікірування, градус, приціл. А з Пісним сидять як запаніровані субпродукти. От така кулінарія.