Ви вже колись пророкували смерть кіна, а воно все ще й досі живе і процвітає.

 Я впевнений, що кіно у своїй класичній формі, помирає. Кожен медіа повинен оновлюватися, щоб існувати, інакше стане таким трупом як класичний балет і опера. Хто сьогодні ходить на класичну оперу? Нудні багатії, у котрих повно бабла. Кіно теж мусить закінчитись, може ще не зараз, але уже скоро. Воно не змінюється уже сто років.
 
Інші види мистецтва тим часом розвиваються. Музика Штрауса абсолютно інша, ніж музика Джона Кейджа. Малярство імпресіоністів різко відрізняється від сучасних мистецьких трендів. Тим часом кіномистецтво розвинулось технічно, але способи перцепції світу абсолютно не змінились. Фільми базуються на сценаріях, режисери переносять на екран записані на папері тексти.
 
Це, на вашу думку, і є причиною повільного занепаду кіна?
 
Одна з причин. Я розумію, що традиційний фільм не може бути створеним без сценарію. Жоден інвестор чи продюсер не вкладе свої гроші, коли не буде мати тексту і не буде бачити, що з того має вийти. Ніхто не дасть своїх грошей, якщо митець прийде до нього з кількома ідеями, записаними на салфетці з кав’ярні. Особливо в Англії, чия культура дуже сильно пов’язана з літературною традицією.
 
Але той спосіб творення кіна аж ніяк не пасує до ритму нашого часу і до очікувань сучасної публіки. Все частіше і частіше кіно стає заручником ринку, переглядів, грошей. І технології, які стають найсучаснішими, залишаються позаду того, що відбувається у сфері масової комунікації. Я впевнений у тому, що таке кіно повинно померти. Скінчитись.
 
На разі Голівуд тримається впевнено. Кіно показують по всіх екранах світу, а прибутки від цього промислу просто фантастичні.  
 
Ще деякий час будуть виготовляти традиційні, класичні фільми, в стилі Касабланки, але буде їх щораз менше. Вони просто втратять свою актуальність. Колись німе кіно було великим досягненням, а хто сьогодні ще дивиться німе кіно? Те саме станеться з тими видами кіна, до яких ми зараз звикли. Зародяться нові способи комунікації, нові можливості і нова естетика. Голлівудська продукція не довго ще протримається. Залишаться, напевно, пост-діснеївські сімейні продукти. Але в таких фільмах не можна серйозно говорити про секс, по смерть, в загальному це буде нудна папка.    
 
А де можна говорити про справи серйозні?
 
Сьогодні марно сподіватись, що мільйони людей надалі будуть хотіти виходити з дому, сидіти у нудних залах, в паскудних бетонних спорудах, якими є сучасні кінотеатри. Ті великі зали тільки на перший погляд є сучасними. Це ті самі зали, які були на початку 20 століття. Тільки такі зали були пристосовані до екранізацій творів Джейн Остін та Бальзака, а не для візуалізації ідей Джеймса Джойса. Такі зали служать для того, щоб люди приходили, їли попкорн і спокійно оглядали подані їм картинки. Нудота! Адже на наших очах твориться нова генерація, яка не розлучається з лаптопами. Змінився спосіб перцепції світу і медіа повинні змінитись, пристосуватися до образу і потреб нового часу.
 
У наш час частіше можна переглянути фільм вдома, до того ж маючи вплив на перебіг вистави. Одним з керунків розвитку кіна буде DVD, кіно для приватного перегляду, де люди самі собі будуть вибирати фільми і дивитися вдома. Технічна якість цих медіа буде безперестанку збільшуватись, дякуючи Інтернету. Не виключення, що і книжка знайде там своє місце. Нові медіа будуть найкращим полем для справжніх артистів, для нових експериментів і випробувань найсміливіших замислів. Все що цікаве і творче – під однією парасолькою! І це створює можливість як для творця так і для глядача.
 
А шкодування за магією темної зали…, а  співпереживання фільму…?
 
Якщо хтось потребує співпереживань і стада, нехай іде на стадіон, на футбольний матч. Зрештою, співпереживання можна знайти у театрі. Театр знову має живіший контакт з публічністю.
 
Про що ви мрієте?
 
Про велику кіно-культурну подію. Про щось, що могло би зачепити людину звідусіль, атакувати всі її думки.
 
Чим для вас є проект "Валізки Тулса Лупера" ("Tulse Luper Suitcases”)?  Ви ділите екран на квадрати, далі паралельно даєте різні коментарі, показує різні речі, запаковані Лупером до 92 валізок, ви творите інформаційних хаос? 
 
Пікассо сказав: Не малюю те, що бачу, а малюю те, про що думаю.
 
Тулс Лупер є вашим альтер его?
 
Я придумав його багато років тому. Сам був дуже несміливим. А він вірить в ті самі ідеали, що я, зацікавлений тими міфами, що й я. Є у ньому історія, моя історія, котра має людський вимір. У Валізках є все: філософія, насильство, секс, кохання, смерть. 
 
Ви працювали з цифровою камерою?
 
Так. І я показую картинки з Валізки Тулса Лупера на кількох екранах, компонуючи візуальний ряд з електронною музикою.
 
Ви говорите про смерть кіна, але все ж таки користуєтесь його засобами?
 
Використовую, але по-своєму. Зрештою, перефразую відомий французький вислів, кіно померло, нехай живе кіно!
 
P.S.
 
В Амстердамі, 2005 року, під час вечора візуального мистецтва NoTVCNCDNC, Гріневей продемонстрував свій перший VJ-ий сет. Для створення свого відеоряду Гріневей використав спеціальну VJ-систему, котра складалася з великого сенсорного екрану, створеного спеціально для CNCDNC. На 12 екранах він показав 92 історії Тулса Лупера (зі свого експериментального фільму Валізки Тулса Лупера) і на живо змонтував їх. Того вечора Гріневей просто порвав пубілку. Свій перформанс він назвав – “кіно на живо”.
 
Cьогодні у польському Щеціні розпочнеться фестиваль візуального мистецтва inSPIRACJE, який відбувається уже вп’яте. Одним з головних гостей фестивалю є Пітер Гріневей. На цьому фестивалі він виступить у ролі перформера, буде показувати свій славнозвісний VJ-ий проект Тулс Лупер, допомагати з музикою йому цього разу буде DJ Yonderboy.  “Кіно на живо” для польської публіки він покаже вдруге, перший раз це відбувалося на центральній вулиці Кракова два роки тому, цього разу презентуватиме свій проект у старому депо, яке функціонує як музичний клуб.
 
Rzeczpospolita
 
фото: petergreenaway.info