У селі Стратин на Івано-Франківшині вуж спокійно повзав собі по обійстю господаря… У селі Кореличі на Львівщині вуж знахабнів до того, що приповз на подвір’я, заховався там у камінні, а вночі заповзав у стайню і висмоктував з корови усе молоко. Вранці, прийшовши доїти корову, господиня не могла надивуватися: ще вчора її Лиса давала десять літрів молока, а тут – геть пропало.

Так було й наступного ранку, і ще наступного. Це при тому, що в обід і ввечері корова доїлася нормально. Молода господиня не могла нічого зрозуміти, але хтось із бувалих односельців порадив почергувати вночі біля хліва і підстерегти крадія. Крадієм виявився вуж! Нахаба заповзав у стайню, закручувався корові на ногу і так ласував молоком.

Ще в одному селі помітили, що корова під вечір сама йшла пастися на край пасовища – під ліс. Паслася- паслася, приходила додому – а молока нема. Теж підстерегли її, і виявилося, що Краса ходила на побачення … із вужем. Під вечір, в один і той же ж час плазун виповзав із лісу, теж намотувався на ногу і смоктав молочко. Мабуть, корові це подобалося…

А в неділю й мені довелося зустрітися із непроханим гостем. І де б ви подумали:? У людному місці, на асфальті, де шумно, гамірно. де ніхто про таке й не думає: у селі Раковець біля Львова, де серед білого дня біля джерела було зо дві сотні людей. Вийшовши із води, почула раптовий крик жінок, дітей, шарахання, навіть чоловіки почали втікати.

Миттєво шарахались від великого дерева, що росте біля самого джерела. Ось молода мама пригортає перелякану дитину, а по асфальті повзе величенький вуж і намагається проковтнути жабу. Виявляється, він її вистерігав, притаївшись поруч у траві, і в слушний момент раптово звідки вистрибнув. Так стрибнув, що налякав усіх присутніх.

Сама втікала далеко і слухала як билося у грудях серце. Вуж схопив свою жертву і спокійнісінько поповз у траву. .. А серед людей, особливо серед тих, що чули крики, але вужа не бачили, поповзли чутки. Уже за якихось чотири –п’ять хвилин після пригоди я почула від жінки, що сиділа недалеко на лавці, жахливу історію: вуж впав із дерева у візочок до дитини. І чутка побігла-поповзла, як той плазун…

У страху справді очі великі. Люди бояться зустрічі із плазунами, тому не зайве ще раз нагадати як к з ними поводитися. У наших краях найнебезпечніша отруйна змія – гадюка звичайна. Вона може бути сірого, бурого, зеленого кольорів, але обов’язково має хвилясту або зигзагоподібну лінію, яка проходить по всій спині. Це та ознака, за якою її можна відрізнити від інших змій. Частіше всього змії кусають людей під час збору ягід, грибів, хмизу. Вони можуть бути небезпечними для туристів під час ночівлі в палатках, спальних мішках: плазуни підповзають, принаджені теплом людського тіла.

Укус змії може мати серйозні наслідки, тому що отрута діє на життєво важливі системи людини – нервову, кровотворну, серцеву. В залежності від глибини укусу отрута може попасти під шкіру, в м’язову тканину або в кровоносні судини. У вкушеного вже через півгодини настають загальні ознаки отруєння: біль, набряк, пузирі, головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, задуха, тахікардія, падає артеріальний тиск, настає непритомність, може бути судома тощо.

При укусі змії найперше потрібно видалити хоча б частину отрути разом з кров’ю або відсмоктати її ротом (при умові. якщо в роті немає тріщин та пошкоджень) або спеціальною банкою, попередньо розрізавши шкірну ранку хрест – навхрест на 1 см у глибину (методом вакууму). Далі потрібно промити ранку розчином марганцю або перекисом водню та перев’язати і якомога швидше ввести сироватку, тобто доставити хворого до лікарні.

Медики не радять накладати у таких випадках джут, перетягувати руку чи ногу, бо найчастіше там кусають гадюки, не треба припалювати ранку припеченим залізом, сірником чи порошком марганцю. Це ще більше пошкоджує тканину тіла

Найкраще, звичайно, уникати такої зустрічі, але якщо вже її не оминути, то слід пам’ятати, що змії потрібно дати дорогу. Ні в якому разі не перегороджувати їй шлях, бо тоді вона розізлиться і буде захищатися. При зустрічі з людиною змії самі намагаються сховатися. Змія не нападає відразу: спочатку вона шипить, робить фальшиві випади – неначе попереджає і пропонує розійтися по-доброму. І тільки людина відступить – гадюка негайно сховається.

По лісі слід пересуватися шумно. Змія не чує, а радше відчуває коливання землі. Також треба подбати про добре взуття, одяг, максимально закрити тіло, Змія кусає лише у відкриті ділянки тіла. Її укус не є глибоким. Навіть звичайні джинси будуть перепоною її зубам із небезпечною отрутою. Не чіпай змію і вона перша тебе не зачепить!

На світлині вуж, який налякав минулої неділі людей біля джерела.

 

 Фото Йосипа Марухняка