Керівництво парламентської коаліції та голова Верховної Ради припускають, що 6 сесію ВРУ буде продовжено як мінімум на один тиждень. Офіційно причиною перепрацювання депутатів називають необхідність прийняття нового Бюджетного і Податкового кодексів, адже якщо це не вдасться зробити, то Кабінет Міністрів муситиме розробляти проект державного бюджету на 2011 рік на попередній законодавчій основі, що не відповідає потребам нового керівництва країни.

Однак не менш важливою причиною продовження роботи сесії є суто політична – бажання Партії регіонів на хвилі успіху прийняти законопроекти, котрі фактично дозволять їм перебрати в свої руки усю владу в країні. Йдеться про прийняття законів про місцеві вибори та про всеукраїнський референдум.

Календарний план 6-ї сесії Ради передбачає її закриття 9 липня. Так сталося, що саме у цей день святкує день свого народження президент України Віктор Янукович, і, вірогідно, однопартійцям хотілось би саме в до цієї дати приурочити прийняття законів, які передадуть їхньому партійному вождю усю повноту влади в Україні. Але навіть якщо це станеться дещо пізніше, не думаємо, що пан Янукович буде від цього менше задоволений.

Ми вже аналізували, у який спосіб Закон про місцеві вибори сприятиме захопленню Партією регіонів влади в органах місцевого самоврядування. Тепер проаналізуємо як Закон про Всеукраїнський референдум може послужити інструментом для узурпування (при дотриманні формальної легітимності!) усієї повноти влади в країні.

Відомо, що починаючи з 2005 року, практично усі політичні сили в той час, коли відчували свою перевагу, демонстрували бажання скасувати політичну реформу, проведену в 2004 році, і повернути президентові повноваження Кучми. Партія регіонів і Віктор Янукович підійшли до цієї мрії впритул: сформували дієздатну парламентську більшість, створили підконтрольний президентові уряд, вибудували чітку і керовану адміністративну вертикаль. Фактично повернення нинішньому президентові повноважень Кучми уже відбулося, справа тільки за тим, щоб зафіксувати цю систему в Конституції.

У який саме спосіб змінювати Конституцію - в Партії регіонів ще не вирішили. Можливі два варіанти. Перший - через 300 голосів у парламенті. Зараз коаліція нараховує 256 депутатів, з яких регіоналів, комуністів і литвинівців - тільки 219 депутат. Плюс існують ще неформальні «групи підтримки» в середовищі опозиційних фракцій. Однак досягнення цифри в 300 голосів наразі все-таки здається маловірогідним.

Іншим, значно реальншим, способом зміни Конституції може стати референдум.

Коаліція 3 червня 2010 року вже прийняла в першому читанні Закон про всеукраїнський референдум, який дає можливість змінювати Конституцію через всенародне опитування.

У другому читанні цей закон планують прийняти ще до кінця нинішньої сесії. Якщо це вдасться, то влада без особливих труднощів внесе такі зміни до Конституції, які їй буде вигідно.

Адже референдум в країнах з нерозвинутою демократією є не інструментом реалізації волевиявлення народу, а знаряддям в руках тих, хто має владу. Ось лише кілька прикладів, які видає пошукова система Інтернету. В березні минулого року в Азербайджані відбувся всенародний референдум щодо вилучення з конституції статті, яка обмежує кількість термінів перебування однієї особи на посту президента. Референдум приніс результат цілком в радянському дусі: понад 90 відсотків людей, які взяли участь у голосуванні, підтримали право нині діючого президента балотуватися на повторні терміни необмежену кількість разів. В 1995 році інструмент референдуму використали для продовження своїх президентських повноважень керівники Узбекистану та Казахстану. І. Каримов з легкістю забезпечив голосування 99,6% голосів громадян Узбекистану за продовження своїх повноважень до 2000 року, а за такі самі повноваження Н. Назарбаєва висловилися 95,46% виборців Казахстану. В січні 2002 року в Узбекистані відбувся ще один референдум, за підсумками якого термін президентських повноважень був продовжений до семи років. За це проголосувало 91,78% виборців.

Зрештою, не варто шукати прикладів надто далеко. У багатьох в пам’яті український кучмівський референдум 2000 року, коли на окремих дільницях у Львівській області запопадливі чиновники забезпечили ініціативі президента підтримку більш як ста відсотків виборців. Тоді, щоправда, результати референдуму не вдалося втілити у життя, бо вони вимагали затвердження Верховною Радою. Тепер ця вимога знята і результати референдуму є остаточними та не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади.

Новий Закон про всеукраїнський референдум виписаний так, що реальну можливість провести референдум має тільки виконавча влада, оскільки для його організації ініціативна група має зібрати впродовж лише 40 днів не менше трьох мільйонів підписів у не менш як 2/3 областей і не менше ніж по 100 тисяч голосів в кожній. В наразі ще існуючому, старому законі про референдум на збір підписів дається цілих три місяці. І навіть при таких термінах у 2000 році замість оригіналів підписів широко використовували ксерокопіювання тих самих підписних листів, або ж фальсифікування підписів шляхом переписування «бригадами» із різних баз даних у підписні листи особових даних громадян без їх відома.

Згідно з нині діючим законом про референдум на перевірку підписів Центральній виборчій комісії давався місяць, нині дається лише 7 днів для перевірки дійсності цих підписів. Це просто нереально фізично: майже 430 тис. підписів за день! Але владу це мало бентежить, адже зрозуміло, що підписні листи референдумної кампанії, інспірованої владою, й так ніхто не перевірятиме, а якщо референдум захоче провести опозиція, то владі вистачить і тижня, щоб знайти масу недоліків і поховати її ініціативу на стадії підготовки.

Ще одна хитрість нового законопроекту полягає в тому, що він не передбачає кількість громадян України, яка має взяти участь у референдумі, наприклад, за нову Конституцію. У статті 93 просто говориться: «Питання, винесене на референдум, вважається схваленим, якщо за нього проголосувала більша половина громадян, які взяли участь у референдумі». Тобто фактично опозиція не має можливості зірвати референдум шляхом закликів до його бойкоту: регіоналам для прийняття нової Конституції вистачить голосів скільки б осіб не взяло участі в референдумі.

Аналітики зауважують, що Закон про референдум писався не лише для того, щоб прийняти нову Конституцію і скасувати політреформу 2004 року. У випадку його прийняття влада зможе взагалі виключити парламент із законодавчого процесу. Влада через «ініціативні групи» зможе приймати і скасовувати геть усе, що їй заманеться.