Як повідомив часопис The Jerusalem Post, літак із 123 вихідцями із Судану на борту вилетів увечері 17 червня з Тель-Авіва в Джубу, столицю Республіки Південний Судан. Африканці вирушили на батьківщину не з порожніми руками.

За словами представника міграційного відомства Ізраїля Гідона Коена, дорослі отримали по 1,3 тисячі доларів, діти – по 500 доларів. Крім того, їм безкоштовно зробили щеплення від хвороб, поширених у країнах на південь від Сахари. Суданцям дозволили також взяти із собою по 30 кілограмів багажу, щоправда, багато хто перевищив цей ліміт, тож тепер адміністрація аеропорту має проблему: чи утилізувати покинуті речі, чи не пошкодувати шекелів на оплату додаткового транспортного рейсу в Джубу.

Напередодні міністр внутрішніх справ Ізраїлю Елі Ішай заявив, що з країни планується вислати 700-1500 іммігрантів з Південного Судану. Загалом в Ізраїлі перебувають близько 60 тисяч нелегальних іммігрантів з африканських країн, які приїхали в країну після 2005 року через єгипетський кордон, пише The Washington Post. Найбільше нелегалів з Еритреї - 30 тисяч, і власне Судану – 15 тисяч. Формально переважна більшість цих людей мають статус біженця, однак де-факто не можуть скористатися жодними правами, пов'язаними з цим статусом.

Заклопотані вічною арабською загрозою, ізраїльтяни звернули увагу на проблему африканських біженців щойно в січні цього року. Тоді міністерство внутрішніх справ країни оголосило про рішення позбутися чорношкірих іммігрантів. Їм дали термін до 1 квітня, щоб вони добровільно повернутися на батьківщину. Більшість не побажало міняти нехай і не гостинний, зате економічно стабільний Ізраїль на бідну й охоплену війною батьківщину. «Тоді ми виженемо вас силоміць!», – відповіли ізраїльтяни. Їхня тривога зрозуміла: хоча Судан та Еритрея не є виключно мусульманськими країнами (скажімо, частка християн різних конфесій в Еритреї становить майже 45%), ісламських радикалів там теж вистачає. Ізраїльтяни раптом виявили, що, налагодивши більш-менш ефективну схему недопуску в країну войовниче налаштованих арабів, вони отримали своєрідну «п’яту колону» всередині країни. Хоча поки що з боку африканців не було зафіксовано жодних екстремістських проявів, ізраїльські служби безпеки, що перебувають у стані вічного «алярму», вирішили спрацювати на випередження.

Однак не все так просто. Як пише ізраїльський часопис Maariv, «ініціатори депортації повинні розуміти: велику частину мігрантів депортувати неможливо. Увесь цей галас не зачіпає і тисячі людей з 60 тисяч незаконних африканських іммігрантів». Не вирішить проблеми й арешт тих упертюхів, які не побажають добровільно сідати в літаки. «Всі ці арешти закінчаться тим, що в'язниці незабаром переповняться, і влада буде змушена випустити затриманих на свободу», - пише Maariv.

Не слід забувати і про моральний бік проблеми. Багатьом біженцям на батьківщині загрожує судове переслідування. Щоправда, де-юре ізраїльтяни підстрахувалися – 7 червня суд в Єрусалиі відхилив скаргу правозахисників, прийнявши рішення, що висилатимуть тих, кому вдома не загрожуватиме фізична розправа. З іншого боку – сумнівно, щоб в охоплених анархією і насильством Еритреї та Судані надто зважали на думку єрусалимського суду. Чи не вийде так, що політ на батьківщину для багатьох стане мандрівкою до пекла? В прямому розумінні цього слова.