Якщо назвати попередні сезони львівської Політехніки провальними (а вони такими і були), то новий сезон в баскетбольній Суперлізі для львівської команди, мабуть, буде мегапровальним. Команда програла майже усі матчі чемпіонату і впевнено адаптувалася на останньому місці в турнірній таблиці.

Процес перебудови команди Валентина Вороніна ще триває. Білоруський наставник, повернувшись до Львова, змінив склад команди. Зокрема, зі Львовом попрощалися Воллес, Зівчевіч, Одуфува, Моровіч – майже усі легіонери, які починали кувати поразки команди у новому сезоні. З такими рішеннями Вороніна погодитися можна. Воллес приїхав до Львова взагалі неготовим до сезону, Моровіч грав нестабільно, а для Одуфуви Політехніка стала першої професійною командою в кар’єрі. Хоч і Одуфува не випадав з гри команди, однак не був ключовою фігурою у складі. На його місці спокійно міг би грати гравець з українським паспортом. Щодо Зівчевіча, то тут велику роль зіграла травма гравця. Кому потрібен травмований легіонер у клубі, що тоне?

На їх місце прийшли інші – Вукосавлевіч, Мілосєрдов, Дюрасовіч, Вільямс. Склад львів’ян змінився, натомість результат залишився незмінним. Звісно, ці гравці ще ні зігралися і, можливо, вперше в житті потиснули руку один одному. Утім, у них є шанс довести Вороніну свою профпридатність. Нічого не залишається робити, як дати їм шанс і з оптимізмом подивитися в майбутнє. Єдиним, хто по-справжньому сподобався – сербський центровий Вукосавлевіч. Утім, і у нього бувають провальні матчі. Зокрема, останній матч львів’ян в Одесі, коли він повністю програв дуель своєму візаві Шону Кінгу.

Інша тема для розмови українські гравці Політехніки. Мабуть, вони і цінні Вороніну через те, що є українці і хтось з них змушений перебувати на майданчику разом з легіонерами. Утім, рівень гри деяких залишає чимало запитань. Невідомо досі яку користь команді приносить центровий Чемякін. Ходов і Ревзін грають лише від гри. Ветерана Зубрицького переслідують травми, а Колядов, якого команда підписала ще влітку, взагалі грає за дублюючий склад.

Щодо останнього матчу, то у грі проти Хіміка у Южному у львів’ян були шанси перервати смугу невдач. Шансів на успіх львів’янам додавала відсутність у складі Хіміка Дарена Мітчела. Відтак, господарі у даному матчі отримали проблеми з «першим» номером. З цими функціями чудово впорався Попов, який набрав 20 очок у матчі і зробив шість результативних передач.
У першій чверті матчу львів’яни подали надії на позитивний результат. Дебют матчу у Южному, на відміну від матчу в Одесі, не був провальним. Львів’яни виграли чверть з рахунком 16:15. Утім, невеличкий провал у другій 10-хвилинці коштував львів’янам дорога. Поразка у періоді з рахунком 26:20 коштувала львів’янам дорого.

Як гравці львівської команди не старалися, здобути довгоочікувану перемогу у цій грі не вдалося. У підсумку, чергова поразка з рахунком 85:80.

Хімік - Політехніка - 85:80 (14:15, 26:20, 24:24, 21:21)

Хімік: Попов (20), Прокопенко (4), Яковлєв (9), Террі (32 + 10 підборів), Макгі (3 + 7 підборів) - старт; Мілетіч (11), Сізов (5 + 5 підборів), Завадский (1 + 2 блок-шота)

Політехніка: Алфьоров (4), Харріс (26 + 7 підборів), Мілосєрдов (10), Зубрицький (5), Вукославлєвіч (21 + 11 підборів) - старт; Дюрасовіч (7), Вільямс (3), Чемякин (2), Ревзін (2), Ходов (0)

Фото з офіційного сайту Суперліги

Фотогалерею матчу можна переглянути тут

Відео з офіційного сайту Хіміка