Конституційний суд Польщі, який зараз вивчає зміни до закону про Інститут національної пам'яті Польщі, може взяти до уваги побоювання українців і дещо змінити його.

Про це в інтерв'ю виданню Gazeta Polska заявив глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, передає Укрінформ.

«Українці теж протестують проти змін до закону про ІНП. Однак, Конституційний суд може врахувати сумніви української сторони й уточнити деякі питання, аби розвіяти нинішні побоювання», – заявив Чапутович.

Він підкреслив, що у стратегічних питаннях Польща знаходить порозуміння з Україною та підтримує європейські амбіції Києва.

«Ми хотіли б, щоб Україна належала до родини демократичних країн в Європі. Ми підтримуємо її територіальну цілісність, підтримуємо у конфлікті з Росією», – наголосив глава польської дипломатії.

Чапутович підкреслив, що у найважливіших питаннях Польща підтримує Україну, але історичні питання усе ж залишаються на порядку денному.

За його словами, Польща повинна вимагати визнання від України історичної правди, але необхідним є час, щоб українське суспільство сприйняло цю правду (про трагічні події на Волині в 1943-1944 роках). За його словами, необхідним є історичний діалог між обома країнами.

Чапутович наголосив, що Польща хоче «розблокувати» відносини з Україною. Він висловив сподівання, що незабаром до Польщі приїде віце-прем'єр України Павло Розенко, який проведе переговори зі своїм польським колегою Пьотром Глінським.

«Ми розраховуємо на те, що буде відновлено ексгумаційні роботи і що зможуть розмовляти історики», – наголосив польський міністр.

Він нагадав, що глава МЗС України Павло Клімкін був першим міністром, який привітав його з обранням на посаду. Чапутович зазначив, що він планує обговорити з українським колегою взаємовідносини і можливість співпраці.

Як писав «Вголос»,  26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Законопроект складається з двох частин.

Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».

У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті». 

МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».

Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.

Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.

Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.

Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті.  У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон

У вівторок, 6 лютого, Верховна Рада України проголосувала за постанову №7553 про звернення до Польщі через зміни до закону про Інститут національної пам'яті. 

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише закон про Інститут національної пам'яті та скерує його для подальшої перевірки до Конституційного суду.

Сполучені Штати розчаровані тим, що польський президент Анджей Дуда підписав закон, який передбачає покарання за приписування нацистських злочинів польській державі. Натомусть у канцелярії президента Польщі. 

У МЗС Франції заявили, що поправки до закону про Інститут національної пам'яті, підписані Дудою, є «неадекватними» та «гідними засудження».