Громадянська Платформа виграла дострокові парламентські вибори у Польщі і в середу розпочала переговори з Польською Селянською Партією у справі створення правлячої коаліції. Як виглядає програма Громадянської Платформи щодо саме східної політики, а зокрема України? Про це Тадеушові Іванському розповів політолог і колишній член Громадянської Платформи - Ґжеґож Костжева - Зорбас.

- Скажіть будь ласька, яку східну політику, тобто політику щодо України, Росії та Білорусі запропонує Громадянська платформа та уряд, який вона сформує? Це буде радше продовження курсу попередніх урядів чи зовсім нова якість?

- У програмі Громадянської Платформи не багато сказано про східну політику. Хоча треба взяти до уваги, що програма опозиційної партії та програма періоду виборчої кампанії не дуже вартісні в контексті прогнози практичної політики після виборів. Тим більше що уряд буде коаліційним, і в галузі закордонної політики йому слід буде взаємодіяти з президентом, котрий представляє ще іншу партію. Отже східна політика буде функцією не того що раніше декларовано, а по-перше дійсних намірів Платформи, по-друге умов, що їх поставить коаліціант, яким може бути Польська Селянська Партія але не мусить, бо це можуть бути Лівиця і Демократи. Своє слово скаже і президент з Права і Справедливості, в якого конституційний і неабиякий вплив на зовнішню політику. Отже потрібні будуть компроміси, а вони, як правило, політику обмежують.

- У програмі Громадянської Платформи, в контексті відносин з Росією, мова йде про приборкання емоцій задля досягнення політичних цілей у стосунках з Росією. Які це цілі?

- Я це розумію як нормалізацію. Щоб відносини між Польщею та Росією виглядали приблизно так як між Польщею і іншими країнами Європи та як між Росією та західноєвропейськими країнами. Не йдеться мабуть про таке маніфестування приязні як між Росією та Німеччиною. Платформа уявляє наше стосунки з Росією на зразок Бельгії чи Голландії, в яких ці взаємини нормальні і коректні. Це між іншими означає свободу торгівлі, імпорту і експорту - тобто того, чого в Польщі тепер немає у контактах з Росією. Польща це зараз один з улюблених ворогів Кремля. Метою внутрішнього вжитку такої позиції Москви є зазначення неіснуючої вже колишньої сфери впливів, до якої входили країни Центрально - Східної Європи. Натомість зовнішньою метою такої стратегії є недопустити до повної інтеграції в рамках Євросоюзу. Отже Платформа хоче нормальної торгівлі з Росією, без жодного ембарґо. Чи така політика проходитиме за рахунок інших держав Східної Європи, особливо України - це важко передбачити. Напевно президент Лєх Качинський наполягатиме на активній політиці щодо України, щоб вона не попала у залежність від Росії. Коаліція, якщо це буде Польська Селянська Партія, то боюсь що вона може бути байдужою щодо України, окрім вузьких інтересів у сфері сільського господарства. Звичайно, Платформа має традицію підтримки України підчас Помаранчевої революції, але це замало для прогнозування активної політики.

- Тобто Ви допускаєте таку ситуацію, що оскільки сформується коаліція Громадянської Платформи з Польською Селянською Партією, стосунки з Україною можуть бути предметом торгу з Росією?

- Так, я це підтверджую.

- В такому разі яке ваше ставлення до позиції Польщі як адвоката України в Європейському Союзі. В програмі Громадянської Платформи записано, що вона буде послідовним союзником України у процесі її наближення до ЄС та НАТО. Чи слово наближення, а не членство, тут невипадкове і Платформа не буде наполягати в Брюсселі на відкриття Україні дверей до Євросоюзу, а лише зупиниться на умовах Нової посиленої угоди між Україною та ЄС?

- Між лідерами Платформи існує переконання, що не вдасться повністю відкрити дверей Євросоюзу для України, що програма повноправного членства України в Євросоюзі нереалістична. А це з приводу опору країн західної Європи, в тому числі тих в Євросоюзі найбільших і найвпливовіших. Процедура прийняття нових країн членів така, що навіть вето лише однієї країни - повністю цей процес блокує. Отже це слово "наближення" таке невизначене цілеспрамовано, бо Платформа не хоче ангажуватися у справи, яких здійснення вважає неможливими. І вже у перших заявах кандидата на пост прем'єр-міністра, якщо йдеться про східну політику, видно зосередження на Росії. Дональд Туск сказав, що перші три столиці, які він відвідає це Брюссель, Вашинґтон та Москва. Він про Київ не згадав. Про Вільнюс також ні. Звичайно не згадав він і про інші столиці західноєвропейських країн як Берлін, Париж та Лондон і я розумію, що не можна було назвати десятка столиць, але такі три пріоритети, серед яких є Росія а нема України - мають своє значення.

- В такому разі, яким є план Платформи у стосунках з Україною? Пріоритети це Євро 2012, це труба... може ще щось і як це реалізувати?

- Нафтопровід Одеса - Броди і добудова його польського відрізка, бо в цьому заключається проблема, думаю буде підтриманий, але без такої ейфорії і такого заангажування яке презентував уряд Права і Справедливості. У великому рахунку всі українські і взагалі східні справи – тобто будування мережі союзів Польщі з країнами між Польщею та Росією чи енергетичні саміти - це все зараз викликатиме менший інтерес і може не мати продовження або це продовження буде набагато слабшим. Без сумніву, процес демократизації в Україні підтримуватиметься, хоча це вже не пріоритет, бо демократія в Україні стійка. Платформа розвиватиме стосунки з Україною, хоча без її членства в Євросоюзі. Щодо НАТО, тут справа менш істотна. Україна не хоче членства в НАТО і доки українці не змінять своєї позиції у цьому питанні - дилеми - підтримувати чи не підтримувати - немає.

- Чи громадянська платформа має налагоджені контакти з українськими політичними партіями і чи в своїх рядах має спеціалістів в української політики?

- Платформа мала пожвавлені контакти підчас Помаранчевої Революції і час від часу пізніше, як продовження цієї підтримки. Це були контакти з табором помаранчевих. Фахівці від українських питань є, хоча важко мені назвати точні прізвища. Є також люди взагалі зацікавлені зовнішньою політикою.

Польське радіо