Польська економіка швидше оговтується після коронавірусної кризи порівняно з іншими країнами Євросоюзу. Пандемія повелася з Польщею делікатно, особливо якщо порівняти процес економічного одужання з іншими економіками Центральної та Східної Європи. Це результат правильної стратегії подолання кризи та швидкої реакції уряду, пише онлайн-видання Rzeczpospolita.

За попередньою оцінкою, ВВП у другому кварталі цього року, як і очікували економісти, базовий показник активності в польській економіці за рік зменшився на 8,4%, що означало зниження на 9-9,5% за квартал. Тому після першого півріччя 2020 року економіка приблизно на 9,6% стала слабшою, ніж наприкінці минулого року.

Порівняно з іншими країнами ЄС, багато з яких уже представили дані за другий квартал, це дуже хороший результат. Приблизно однакового спаду зазнали економіки Литви та Швеції, але ВВП Німеччини за перше півріччя скоротився майже на 12 відсотків, Франції – на 19 відсотків, Іспанії – майже на 23%. Останню країну за глибиною спаду можна порівняти лише з Великобританією, де ВВП знизився трохи більше ніж на 20%.

Поза межами Європи також є багато країн, економіка яких менше постраждала. Наприклад, ВВП Південної Кореї зменшився у першій половині цього року майже на 5 %, а Австралії – трохи більше ніж на 7%. Китай, який був першим осередком пандемії, навіть встиг економічно зрости.

Чому існує стільки відмінностей в економічних наслідках пандемії ? Франція та США – окрім Нью-Йорка – заморозили економіку менше.  Внаслідок чого ВВП за перше півріччя впав менше ніж на 11% порівняно з 15,3% у єврозоні.

«Однією з причин сповільненої діяльності у світі були не стільки зупинки, скільки зміни в поведінці споживачів та компаній. У деяких країнах, наприклад, у Сполученому Королівстві Британія, істотне погіршення настроїв відбулося ще до введення обмежень на підприємствах та мобільності», – пояснює в інтерв’ю «Rzeczpospolita» Пьотр Каліш головний економіст банку Citi Handlowy. Він вважає, що для економіки важливо те, чи обмежують активність на ринку споживачі, тому причина зниження ВВП – це не результат адміністративних наказів чи побоювань.

На занепокоєння споживачів вплинув перебіг епідемії в окремих країнах, особливо інформація про рівень смертності від Covid-19. У Великобританії, коли від коронавірусу померло 608 осіб на мільйон осіб, на сьогодні трафік у магазинах є набагато більшим, ніж у Німеччині, де загинуло 111 осіб на мільйон мешканців. Це ж стосується Швеції та США, де обмеження економічної діяльності були м’якими, але страх споживачів був більшим та стійкішим.

Різниці у смертності від коронавірусу також залежали від реакції влади на пандемію та підготовку медичної допомоги, але були й інші фактори, часто цілком випадкові, наприклад, чи є обов’язковою вакцинація проти туберкульозу.

Ернест Пітларчик, головний економіст банку Pekao зазначив, що в Лондоні перетинаються торгові та ділові шляхи. Саму тому, на його думку, густота населення роблять його ідеальним місцем для поширення епідемії. У Польщі частка готельно-ресторанного сектору в генеруванні ВВП невелика, оскільки туризм відіграє порівняно не значну роль.

Іспанія запровадила одну з найжорсткіших і найдовших відключень (локдаунів) у світі. Це можна пояснити не лише роллю туризму, але й структурою економіки країни. Шок був руйнівним з огляду на особливості іспанського ринку праці, де поширені гнучкі форми зайнятості та роздробленість підприємств.

Вартість польського експорту товарів у червні зросла на 3 % порівняно з минулим роком, радикально випереджаючи прогнози економістів. Імпорт продовжував скорочуватися, внаслідок чого Польща зафіксувала рекордне сальдо торгівлі. Наслідком зменшення імпорту та збільшення експорту стало найвище сальдо торгівлі в Польщі принаймні з 2004 року. Профіцит досяг майже 2,7 млрд євро, тому покращення сальда поточних рахунків є фактором, що зміцнив польську валюту, проте це не сприяло зміцненню економіки. А в першому кварталі пандемія значно придушила зовнішньоторговельний оборот Польщі. Найгіршим у цьому відношенні був квітень, коли вартість польського експорту (у євро) знизилася на 29,1 % .

Раніше “ВГОЛОС” повідомляв про падіння економіки України під час карантину.