Чи має право батько розмовляти зі своєї дитиною рідною мовою? Відповідь очевидна. Але якщо чоловік поляк, а колишня дружина німкеня – не тільки не має права розмовляти польською, але й втрачає будь-які батьківські права!

Польські батьки та матері, які борються з німецькою Адміністрацією у справах дітей та молоді Німеччини (Jugendamt) за свої права та права своїх дітей з мішаних сімей зустрілись у Познані з депутатом Європарламенту Марчіном Лібіцкім, головою Комісії петицій Європарламенту.

Мірослав Крашевські, лікар з околиць Дуйсбурга не бачив свого сина уже 7 років, не враховуючи короткої зустрічі на день народження сина. Але й ця зустріч була «нелегальна». А усе тому, що не погодився розмовляти з сином виключно німецькою мовою. Філіп виховувався у мішаній сім’ї – колишня дружина Мірослава німкеня. «У фрази, які син говорив німецькою він вставляв польські слова. Справа зацікавила Jugendamt, тобто німецьку Адміністрацію у справах дітей та молоді. Мені сказали, що двомовне виховання дитини недобре» - згадує батько.

Коли розлучався з дружиною, суд прийняв рішення, що Філіп залишиться з нею. Крашевські може його відвідувати, але під час зустрічей має говорити лише німецькою. А оскільки не погодився з цим рішенням – суд відібрав у нього всі батьківські права. На зустріч до Познаня привіз копію паспорта сина з написом “Polisch Verboten” (польська мова заборонена).

Войцех Поморські, вчитель з Гамбурга своїх доньок останній раз бачив шість років тому. Історія майже така сама, як у Крашевського: дружина німкеня, розлучення, неприхильне рішення суду і… Jugendamt, що заборонив розмовляти з дітьми мовою, іншою, ніж німецька. «Але ж перший пункт конституції Німеччини гласить, що свобода людини є непорушною! У мене відібрано цю свободу» - вважає Поморські.

Коли історія Крашевського набула резонансу в мас-медіа, до нього почали зголошуватись інші батьки, які зазнали утисків від Jugendamt. Їх було кілька десятків. Сьогодні він голова товариства, яке бореться з дискримінацією, що чинять німецькі чиновники. Схоже товариство очолює і Поморські, репрезентує майже 100 осіб дев’яти національностей. Жертвами Jugendamt є не лише поляки, але й греки, бельгійці, араби.

Поморські був автором першої, направленої до Європейського парламенту петиції, що описувала практики німецької Адміністрації у справах дітей та молоді. Протягом останніх трьох років надійшло понад 200 скарг. Комісія Петицій признала рацію за авторами скарг.

З цього приводу на зустрічі у Познані депутат Європарламенту Мартін Лібіцкі представив опрацьований документ. «Jugendamt повинен функціонувати на основі чітко окреслених процедур. Повинен відбутись реальний контроль. На даний час, теоретично, він підпорядкований судам, але суди керуються власне рішеннями цієї адміністрації. Таким чином, коло замикається. Влада нарешті повинна надати можливість батькам послуговуватись будь-якою мовою при відвідинах своїх дітей» - вважає Лібіцкі. Щоправда, документ не має обов’язково характеру, за його посередництвом можна чинити лише політичний тиск на відповідні адміністрації.