Про це йдеться на сторінці у Фейсбук УІНП.

Доповіді на тему «Холмщина/Східна Люблінщина у 1942 р.» від української сторони виголосив Юрій Макар, професор, завідуючий кафедрою міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, від польської – професор Ігор Галагіда, начальник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Ґданську.

Мирослав Іваник, український дослідник із Торонто (Канада) та доктор Маріуш Зайончковський, працівник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Любліні представили доповіді на тему «Холмщина/Східна Люблінщина у 1944 р.»

Виступ доктора Мірослава Шуміли, директора Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті узагальнив тематику польсько-українських стосунків на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942–1944 рр.

Під час наступного засідання Форуму, яке заплановане на березень 2018 року в Польщі, обговорюватиметься проблематика щодо поляків та українців у Східній Галичині в 1943 – 1945 рр.

У зв'язку із різницею в оцінках українських та польських істориків подій березня 1939 року учасники Форуму вирішили, що в межах осіннього засідання 2018 року буде обговорюватись питання Карпатської України/Закарпатської Русі і українсько-польських стосунків у 1939 р.

Нагадаємо, що нещодавно заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький під час зустрічі з Послом України у Польщі Андрієм Дещицею «висловив здивування» у зв'язку з участю віце-прем'єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе у відкритті меморіального комплексу на честь стрільців Карпатської Січі у місцевості Климець на Верецькому (Тухольському) перевалі 15 жовтня.

Відкриття меморіалу розстріляним бійцям Карпатської Січі на Верецькому перевалі

Вшанування здійснено за рахунок коштів української держави, та супроводжується таблицею з написом «Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року», а також інформацією про те, що розстріл 600 стрільців Карпатської Січі здійснив підрозділ Корпусу охорони кордону. «Польща ніколи не окупувала України. Деякі території сьогоднішньої української держави входили до складу Республіки Польща на основі міжнародного права. До тепер не було представлено жодного доказу на підтримку тези про масовий розстріл членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не згадуючи вже про польську відповідальність за отой ніби-то злочин», – читаємо в комюніке польського МЗС.

Як зазначав історик Ярослав Онищук, 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір.

Згідно з дослідженнями, частину захоплених в полон січовиків – вихідців з Галичини, угорці передали полякам.

17 березня 1939 року полонених 7-8 колонами по 70-80 осіб жандармів і гонведи привели на Верецький перевал. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі.

Польські прикордонники спочатку розмістили полонених у казармах. Наступного ранку, знову поділивши їх на колони, галичан відконвоювали вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри і розстріляли над закарпатськими селами Нова Розтока і Верб'яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами. Зокрема, свідком цих подій був тодішній директор Верб'язької школи Іван Гетроці. Кількість розстріляних українців на Верецькому перевалі могла становити близько 500 осіб. Це був перший розстріл військовополонених під час Другої світової війни.

Польська окупація Західної України у ХХ ст. тривала з 1918 по 1939 рік.

 

«Вголос»