Польська преса аналізує майже піврічне перебування свого президента Анджея Дуди на найвищій державній посаді. П’ять місяців тому, а саме 6 серпня, Анджей Дуда склав присягу. В інавгураційній промові Дуда дав собі прізвисько «незламний». Як зазначає польське Інтернет-видання wyborcza.pl, за майже піврічне керівництво Анджей Дуда показав свою стійкість у підтримці PiS (партія «Право і справедливість»).

Дуду називають рятівником, який відновив владу для PiS. Щоправда, за різними соціологічними опитуваннями, більш як половина опитаних вважає, що президент Анджей Дуда не є самостійним політиком. Польські ЗМІ пишуть, що він навіть пишається тим, що стає «політичним наступником». Для нього лідер партії PiS Ярослав Качинський є не тільки політичним керівником, а й політичним батьком, людиною з особливими правами. Окрім президента, він – єдиний, хто в президентському палаці має право поводитися, як належний мешканець.

Журналісти зазначають: ті, хто голосував за Дуду, пророкували, що його вибір дасть можливість відновити польську політику. Щоправда, нині ніхто вже не говорить, що він є можливістю покласти край племінній війні PO («Platforma Obywatelska») – PiS. До слова, саме партія «Платформа» керувала країною останні вісім років, протягом яких Польща досягла одних із найкращих у Європі показників економічного зростання.

12 листопада минулого року польський уряд Єви Копач, в якому більшість мала саме «Платформа», склав повноваження. До влади прийшли політики від пропрезидентської партії «Порядок і справедливість».

Анджей Дуда, зазначають у польській пресі, обіцяв створити національну раду з вирішення конфліктів, наприклад, у справі Конституційного трибуналу (перевіряє на відповідність Конституції усі нормативні акти – авт.). Однак PiS представив свій законопроект трибуналу без урахування президентських консультацій. А президент підписав його відповідно до волі PiS, не зважаючи на незгоду правових секторів, вказуючи, що «проаналізував» цю ситуацію під час свят. Помилково поспішив із висновками прес-секретар президента Марек Магеровський, який першим повідомив у «Твіттері», що президент підпише закон, а пізніше виправив себе, написавши, що президент «підніме питання». А це, як не крути, різні дії.

Анджей Дуда розуміє, що для абсолютної влади має підпорядкувати собі трибунал. Чи не тому він призначив п’ять суддів, яких обрав парламент (Сейм), а не трьох суддів, яких запропонував Конституційний трибунал. Такий «лобовий удар» свідчить про те, що Анджей Дуда разом із головою PiS Ярославом Качинським хоче побудувати модель держави, в якій президент буде наріжним каменем влади й кінцевим суддею. Навіть у своєму посланні у грудні під час присяги суддів Анджей Дуда не розглянув питання Конституційного трибуналу про важливість відбору суддів. Про висновок Конституційного трибуналу самостійно повідомив уперше під час візиту до Києва. Він повторив аргумент Корнеля Моравського і PiS, що саме трибунал у своїх висновках має підкорятися рішенню парламентської більшості.

Згадує детальніше польська преса і про візит свого президента до Києва, що відбувся 15 грудня 2015 року. Йдеться про зустріч з польською громадою. Зазвичай такі зустрічі були закриті й відбувалися в посольстві. Цього разу в зустрічі взяло участь близько 300 осіб. Вони орендували зал у Дипломатичному інституті. Один зі священиків звернувся до присутніх: «Я тільки-но дізнався, що президент прибув. Отож вітаймо його гідно!».

Учасники зустрічі утворили прохід, і президент увійшов у зал. Анджей Дуда вітає усіх і підкреслює, що ніколи в Україні така велика група людей не зустрічала президента. Президент Анджей Дуда, наголошує wyborcza.pl, уникає журналістів і їхніх запитань, але йому до вподоби власні монологи. Його промова чітка та структурована. Зазвичай починається з подяки за запрошення, за зусилля, за те, що так багато людей зібралося.

Отже, підсумовують польські ЗМІ, все вказує на те, що Анджей Дуда з ентузіазмом виконує план лідера партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Анджей Дуда – дуже молодий політик і прагне після президентського періоду залишитися лідером усього правового сектору.

Вікторія Боруцька, спеціально для «Вголосу»