Громадська організація „Пора 90-х” опублікувала заяву з приводу викорчування працівниками супермаркету „Арсен” частини алеї парку ім.. Івана Павла ІІ. Наводимо текст заяви повністю:

„19 травня 2005 року паркові імені Івана Павла ІІ, котрий знаходиться біля церкви св. Духа, було завдано шкоди. Невідомі особи, котрі пізніше назвалися працівниками компанії „Інтермаркет”, викорчували близько трьохсот молодих дерев. Варварським чином, обтинаючи коріння, працівники „Інтермаркету” повисмикували дерева із землі й залишили їх засихати. Коли інформація про цей факт стала надбанням громадськості, ці ж особи нашвидкуруч повстромлювали дерева в суху землю. Таким чином, була знищена не тільки територія парку, але й близько трьохсот молодих саджанців.

Цей парк нещодавно був закладений на Сихові з ініціативи ГО „Пора 90” та сихівської громади. Ідея виникла щоб вшанувати місце, де проходила велелюдна служба Божа, яку відправляв святіший отець під час візиту до Львова. Акція закладання парку не мала політичного підґрунтя, а відбувалася як щирий відрух львів’ян, котрі прийшли садити дерева зі своїми маленькими дітьми. Символізм ідеї полягав у тому, щоб діти і дерева виростали разом. З огляду на це, дії компанії „Інтермаркет” не можна інакше розглядати як вандалізм.

Планування місця та розташування парку проводилося за згодою міської влади та за погодженням зі всіма необхідними службами. Саме тому, дуже дивно звучить заява заступника директора магазину „Арсен” про те, що земля, на якій було закладено парк, є власністю компанії „Інтермаркет”.

На сьогодні ми не маємо досить юридичних підстав звинувачувати когось у скоєнні злочину, питання, перш за все, морально-етичної сфери. Ми запитуємо себе, чому стали можливими в нашому місті подібні факти вандалізму, які в усьому світі кваліфікуються як кримінальні?

Ми не можемо нікого звинувачувати до того часу, поки не дізнаємося відповідей на наступні запитання:

Чи справді земля, на якій були посаджені дерева, є власністю компанії „Інтермаркет”? Якщо так, то чому представники „Інтермаркету” відразу не заперечували проти висадження дерев на їхній території? Чому „пересадження” відбувалося без розголосу і дотримання елементарних технологічних норм? Чому представники міської влади дали свого часу дозвіл на висадження дерев на нібито «чужій» території?

Ми передбачаємо, що таких запитань виникне значно більше під час розслідування цієї справи. Зараз треба прикласти максимум зусиль для того, щоб винні були покарані, що безумовно стане запорукою не повторення в майбутньому подібних варварських вчинків.

Голова ГО „ПОРА – 90-х” А. Рожнятовський”.