Новий рік у Львові розпочався з проблем для одного з відомих забудовників. Мерія помітила, що компанія частково змінила проект житлового комплексу після того, як виконком погодив їй містобудівні умови й обмеження. А відтак — закликала львів’ян не купувати квартир у цьому будинку, зупинила будівництво та оштрафувала фірму на 700 тисяч гривень.

На перший погляд? Браво чиновникам! Нарешті взялися припиняти будівельний хаос у Львові! Однак, перше враження, як відомо, часто буває оманливим. І це якраз той варіант.

«Промоутером» історії з цим забудовником став заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач. Спершу чиновник висловив своє «фе» на особистій сторінці в «Фейсбуці», а майже відразу — і в ЗМІ, яке належить сім’ї Садового (видання за короткий час опублікувало відразу декілька матеріалів про згаданий житловий комплекс).

Посіпаки мародера Садового, частина 4. Місторозкрадання Любомира Зубача

Звісна річ, це не залишилося непоміченим — і пересічні львів’яни у соцмережах, і журналісти з інших видань звернули увагу на кілька «цікавих» питань.

Першим в очі кинулось те, що чиновники почали боротися із забудовником аж тоді, коли він вже встиг звести 4 поверхи. Відбулося це не за ніч, не за день і не за один тиждень. Усі бачили всі так звані «порушення», але досі мовчали. Чому?

М’яко кажучи, дивним, здалося і те, що, звинувачуючи забудовника у недобросовісності, як Зубач, так і ЗМІ Садового по суті визнали, що жодного закону він не порушив. Адже концепція будівництва та візуалізація, які він презентував чиновникам мерії перед отриманням містобудівних — мають виключно декларативний характер. Відтак змінити їх при бажанні він мав повне право. Тоді звідки взагалі взялися ці звинувачення?

Ну, і третє. Цей забудовник у Львові — не виняток. Зміни в проект під час будівництва вносили й інші компанії. Не один раз. Однак, мерія їх за це…не карала. Справедливість, погодьтесь, така-собі… Вибіркова.

А суть ось у чому.

У забудовника, який став фігурантом цієї історії, є всього три варіанти:

  • знести все, що збудував досі, і будувати наново, відповідно до того проекту, який він презентував чиновникам на початку;
  • спробувати відстояти свої права у суді;
  • знайти спільну мову з чиновниками, щоб вони дали «добро» на продовження того проекту, який фірма вже напівзбудувала.

Перший варіант відпадає відразу, адже зносити пів будинку, в який було вкладено мільйони доларів, ніхто не буде.

Другий варіант теж сумнівний, бо судитися з міською радою — довго і дуже збитково.

А на те, що залишилось, як ви вже зрозуміли, чиновники і розраховують — питання тільки в «договороздатності» забудовника. А точніше — в сумі, яку він готовий «пожертвувати» задля збереження свого спокою.

Ці процеси для Львова, на жаль, вже давно норма. А керує ними, як вже було згадано — Любомир Зубач. Детальніше про його шлях до «успіху» — далі у матеріалі.

Під спідницею у Садового

Фактично все своє свідоме доросле життя 42-річний Зубач провів при Садовому.

Майже 20 років тому, у 2002-му — став керівником юридичного відділу заснованої Садовим громадської організації «Інститут розвитку міста». У 2003-му — перейшов на посаду радника Садового (голови правління ВАТ «Південьзахіделектромережбуд»). А у 2006-му, коли Садовий вперше став мером — пішов за ним у міськраду. Спершу заступником начальника управління «Секретаріат ради», а невдовзі — і самим начальником.

У 2015-му, коли «Самопоміч» Садового зайшла у Верховну Раду, Зубач став депутатом у складі фракції.


На фото зліва направо: нардепи від "Самопомочі" у ВРУ - Любомир Зубач, Олег Лаврик та Олег Березюк

А в 2019-му, після програних виборів всюди і навіть у рідному Львові — повернувся назад у міськраду. На оплачувану посаду радника міського голови в апараті виконавчого комітету. За кілька місяців після того Садовий і віддав йому напрямок містобудування.

У 2020 році Зубач очолив список «Самопомочі» на виборах у Львівську обласну раду і в результаті став головою фракції.

Згрубша, оце і вся біографія. Але суть, як то кажуть, в деталях.

Кримінальні інвестиції у політичне майбутнє

Прізвище Зубача, як і всіх давніх соратників Садового разом із ним самим, фігурувало в історіях, пов’язаних з криміналітетом. Востаннє про це заговорили під час скандалів, пов’язаних із розколом в Українській галицькій партії (УГП).

У листопаді на офіційному сайті УГП опублікували викривальну заяву про власника партії, цукрового магната-мафіозі Володимира Матковського («Мотіка»). Члени політсили, які збунтувалися проти тиску олігарха, розповіли про його зв’язки з міським головою Львова Андрієм Садовим («Батоном»), називаючи обох представниками кримінального світу і звинувачуючи їх у масштабних аферах та рейдерстві. Там же йшлося і про Любомира Зубача.

«Зараз «Мотік», окрім фінансування Української галицької партії є фінансовим гаманцем всіх афер Садового та політичної сили Самопоміч. У Самопомочі правою рукою «Моті» (Володимира Матковського) є голова Виконавчого комітету політичної партії Самопоміч Олег Лаврик, який є власником багатьох підприємств наближених до Андрія Садового. У Львівській міській раді людьми «Моті» є очільниця керівниця управління комунальної власності ЛМР Інна Свистун та заступник Андрія Садового – Любомир Зубач», - із заяви на сайті УГП.

У заяві детально розповідали й про спільне створення «Мотіком» і «Батоном» фінансової піраміди — компанії «Галицькі інвестиції», яка, ошукавши десятки тисяч людей, стала стартовим капіталом для «Південьзахіделектромережбуду», де Зубач згодом працював радником Садового. Сьогодні цією фірмою керує згаданий вище Лаврик, а також ще один екснардеп від «Самопомочі», бенефіціар будівництва скандального готелю на вул. Вороного у центрі Львова — Лев Підлісецький.

Мар’яна — Золота ручка

Мар’яна Ходак — офіційна дружина Любомира Зубача — також працює у Львівській міськраді. І також давно. Начальником відділу організаційно-аналітичного забезпечення в Управлінні комунальної власності, яким керує кума Андрія Садового Інна Свистун. З нею пов’язані ще дві не зовсім приємні сторінки із біографії Зубача.

Перша — датована 2015 роком. Тоді Мар’яна Ходак з невідомих причин чи за невідомі загалу заслуги безкоштовно взяла собі з власності Львова шматок землі під будову. 455 квадратних метрів в урочищі Збоїща. Передача землі відбулася за рішенням депутатського корпусу Львівської міської ради, більшість в якому тоді контролював Садовий з «Самопоміччю» (ухвала №4444 від 19.03.2015 р.).

Друга — датована 2017 роком. Тоді завдяки «успіхам» дружини в міськраді до помешкання на той час нардепа Зубача з обшуком увірвалася СБУ. Все — через «Аферу століття», наймасштабнішу в історії України схему з розкрадання комунального майна, здійснену чиновниками Управління комунального майна на чолі зі згаданою вище кумою Садового. До сьогодні нікого з дотичних до цієї справи чиновників так і не покарали.

Кумівство і корупція

Натомість Інна Свистун встигла «відзначитись» на аферах з майном ще не раз. Востаннє гучний скандал піднявся у травні 2020 року, коли прокуратура висунула їй підозру в черговому злочині — заниженні вартості майна у центральній частині міста в десятки разів на користь своєї партії. І Зубач також мав до цього стосунок.

Йшлося про приміщення у будинку №6/7 на площі Міцкевича, де «Самопоміч» багато років за копійчану суму орендувала велике приміщення під свій офіс, проте так і не сплачувала коштів в бюджет. Коли заборгованість сягнула суми у півмільйона, депутати та ЗМІ забили на сполох, відтак Садовий вирішив організувати «перестановку». За документами це приміщення передали в оренду ГО «Інститут міста», а «Самопоміч» умовно переселили туди, де того часу базувалась ГО – в офіс на вул. Сахарова, 42. Однак, по суті нічого так і не змінилося, «Самопоміч» залишилась працювати на тому ж місці. Адже «Інститут міста», який начебто поселився на площі Міцкевича – це структура тієї ж самої «Самопомочі», заснована Андрієм Садовим, його особистим психіатром Олегом Березюком, згаданим вище компаньйоном Моті-Матковського – Олегом Лавриком і головою «Самопомочі» Оксаною Сироїд.

Посіпаки мародера Садового, частина 4. Місторозкрадання Любомира Зубача

Сьогодні «Інститут міста» існує на кошти, які Садовий заводить у нього з бюджету Львова, а Зубач «працює» там виконавчим директором.

У 2006 році слід в біографії Зубача залишила ще одна родичка Садового — ще одна кума Ксенія Курилишин, дружина бізнесмена Олексія Курилишина, який став бенефіціаром масштабного дерибану «Універмагу на Ринку». Разом із нею Зубач увійшов до засновників Громадської організації «Дирекція з організації святкування 750-річння Львова». Таким чином через руки Зубача і Курилишин перейшли всі призначені для свята бюджетні кошти. Звісна річ, організацію можна було і не створювати — процесом могло зайнятися спеціально для цього існуюче управління культури міськради. Ну, але самі розумієте…

І ще один кум Садового трапився Зубачу аж за 10 років — у 2016-му. Йдеться про Андрія Федоренка, який погорів на розкраданні бюджетних коштів у розмірі 323 тис. євро при закупівлі у 2007-2008 роках трамваїв для міста під час його перебування на посаді директора ЛКП «Львівелектротранс». У 2016-му його якраз судили, а Зубач, будучи народним депутатом, вирішив стати на захист і взяти його на поруки.

На завершення варто звернути увагу на те, яку зарплату з бюджету Львова Зубач отримує за усі ці «заслуги».

Якщо глянути на офіційні відомості із зарплатою чиновника, які напередодні опублікувало видання "Варіанти", зарплата Зубача тримається на середньому рівні — від 12 до 14 тисяч гривень на місяць. Але це і близько не стоїть з тим, що Садовий виписує йому щомісяця в якості премій, лікарняних, відпускних, "матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і оздоровлення" тощо.

У лютому в додаток до зарплати Зубач отримав з бюджету Львова 48 тисяч гривень премії і ще 96,6 тисяч гривень "матеріальної допомоги". У березні - ще 45,3 тисяч гривень премії, у квітні - ще 50,4 тисяч гривень премії, у травні - ще 37,8 тисяч гривень премії, у червні - ще 37, 8 тисяч гривень премії, у липні ще 40,3 тисяч гривень премії, у серпні - ще 25 тисяч гривень відпускних і ще 66,2 тисяч гривень "матеріальної допомоги", у вересні - ще 31,3 тисячі гривень лікарняних.

У жовтні та листопаді, під час місцевих виборів, Зубачу нарахували мізерну як для нього зарплату - без всяких премій і доплат. А натомість у грудні, коли вибори вже минули - виплатили відразу...три види премій: 42 тисячі гривень простої премії, ще 42 тисячі гривень "премії за грудень" і ще 14 тисяч гривень премії до Дня місцевого самоврядування.

Як тут знову не згадати відомого персонажа із вже цитованого нами твору Ільфа і Петрова: «Ви, я бачу, безкорисливо любите гроші?»

Олена Брезінська, «Вголос»