Вузькоколійку від Вигоди до Мізуня збудував ще у 19 столітті збудував угорський лісозаготівельник барон Поппер. Тоді потяг використовували для переправи лісу, тепер «переобладнали» для перевезення туристів. Напівзогнилі шпали, проросла травою і бур’янами колія, різкі обриви і переїзди через старі мости сприяють підняттю рівня адреналіна в крові. Щоправда, швидкість з якої їде потяг — близько 20 км/год. сильно не лякає, а навпаки, сприяє вдумливому переглядові навколишніх краєвидів. Місцевий колорит розбавляє гід з рупором, на якому в якості основного гудка «стоїть» саундтрек з «Титаніка».

Особливістю цієї колії є те, що вона збудована під постійним кутом 5 градусів, і таким чином, стартувавши десь на поділці 300 метрів над рівнем моря, фінішує вона вже перевищуючи 700 метрів. «От кажуть австріяки збудували, вміють будувати. Так то ж наші люди будували», — розповідає наш гід пан Любомир, і в пів-голоса додає «австріяки заставили, звичайно».

Сам потяг складається з трьох вагонів — основного, «кабріолету» і «льори». Кабріолет такий же як і основний, тільки більший, а от «льора» — взагалі звичайна дерев’яна платформа, якою раніше власне і перевозили ліс. «Не знаю, але всі чомусь найбільше подобається льора», — коментує гід. І справді під час нашої поїздки вагони були напівпустими, а от льора забита вщент.

Сама поїздка вузькоколійкою може тривати як кілька годин так і цілий день. «Залежить від того скільки народ з собою горілки бере. Відразу питаюся скільки ящиків і вже планую поїздку так, щоб її встигли випити», — жартує гід. Відповідно, ми, оскільки їхали без горілки, «вклались» трохи більше ніж у дві години.

Потяг по дорозі робить кілька зупинок — біля місцевих джерел з водою типу «Нафтуся», біля Мізунського водоспаду і, як завершальний акорд, відвідини траси екстремальних видів спорту. Влітку на свято Івана Купала на цій трасі змагаються з велотріалу, увесь інший час, можна «погуляти» по дошках пішки. Оскільки дошки зазвичай вологі, а навколо все покрито мохом — теж не надто просте завдання.

Загалом, якщо підсумувати, враження тільки позитивні. Карпати, річки, свіже повітря де ж тут взятися негативу?

перша зупинка з короткою розповіддю про трамвай і колію
перший «екстрім» — переїжджаємо через міст
«льора», наразі пуста
зупинка біля джерела з «Нафтусею»
«льора», вже не пуста
краєвиди біля колії
Мізунський водоспад
шматок траси екстремальних видів спорту
вона ж, вид зверху

 

Автор висловлює подяку за організацію поїздки компанії ЗАТ «Українські радіосистеми» (ТМ Beeline).