Українська влада останній тиждень говорить про введення повного локдауну на період новорічно-різдвяних свят. Про це заявляв і прем’єр-міністр Денис Шмигаль, і очільник МОЗ Максим Степанов, і міністр МВС Арсен Аваков. За словами посадовців, це все пов’язано із критичною заповненістю лікарень в Україні. Бо навіть попри карантин вихідного дня, число хворих  на коронавірус вперто наближається до 20 тисяч людей.

Чи потрібен локдаун на свята та що буде із українською економікою? Про це ІА Вголос поспілкувався із керівником Львівської обласної інфекційної лікарні Сергієм Федоренком, засновником Української медичної експертної спільноти Ігорем Найдою, головою Комітету економістів України Андрієм Новаком, економістом Олексієм Дорошенком.

Яка зараз ситуація із коронавірусом в Україні?

Сергій Федоренко:

У порівнянні із минулими місяцями зараз люди все частіше почали хворіти важкою формою коронавірусу. Це свідчить про агресивність вірусу у порівнянні із іншими періодами. І не дивлячись на заклики медиків та ЗМІ – мовляв, якщо хворий має 2-3 дні високу температуру, то потрібно негайно звертатись до медиків, бо це є показом для госпіталізації, - люди і далі це ігнорують.

Наприклад, лише у Львівській інфекційній лікарні станом на 26 листопада перебуває на лікуванні 159 хворих. З них 10 – у відділенні інтенсивної терапії у реанімації, з них стан 7 хворих є надзвичайно важкий. 5 хворих перебувають на апараті ШВЛ. І в країні постійно зростає кількість таких важкохворих.

Ігор Найда:

Крім того, зараз немає медиків, не тільки лікарів, а й медсестер та молодшого медичного персоналу. А без догляду за пацієнтом лікар теж нічого не може зробити.

Також усі медики повинні отримувати гроші вчасно. Має бути співпраця влади та керівників медичних установ. Бо зараз останні не роблять те, що можуть робити для захисту своїх працівників. На превеликий жаль, багато керівників намагаються зекономити, поставивши під загрозу життя своїх підлеглих.

З точки зору медиків, в Україні потрібен локдаун?

Ігор Найда:

Локдаун з медичної точки зору потрібно було вводити ще раніше. Проте це було неможливо зробити через економічну складову. А передноворічні та різдвяні свята – це якраз той час, коли українці все одно мало працюють. Потрібно вводити суворий карантин: десь так з 20 грудня на три тижні – до 14 січня.  І я думаю, що це зменшить навантаження на систему охорони здоров’я.

Сергій Федоренко:

З точки зору епідеміології, ефективними є введення випереджуючих карантинних заходів. Якщо говорити у цілому, то в країні карантин ніхто не скасовував. Єдине, що введено, так званий адаптивний карантин і локдаун на вихідних. Я є керівником медичної установи, а тому мені не етично обговорювати рішення уряду, оскільки подібні рішення ухвалює прем’єр-міністр після консультації із епідеміологами. Проте відзначу, що ряд країн Європи останні кілька тижнів живуть за умов серйозних обмежень. У деяких після цього локдауну вирішили на свята спростити карантин. У нас – навпаки. Але якщо уряд прийме подібне рішення, значить його потрібно просто виконувати.

Як повинен виглядати локдаун, щоб припинити поширення хвороби?

Ігор Найда:

Повний локдаун повинен передбачати закриття усіх закладів торгівлі та зупинку громадського транспорту. Маршрутки повинні курсувати лише для тих, хто працює на стратегічно важливих підприємствах. Проте і влада має адекватно підготуватися до введення локдауну, щоб чітко прописати його правила.

На превеликий жаль, українці – це народ, який не усвідомлює цінність свого та чужого здоров’я і життя

Також правоохоронні органи мають стежити за дотриманням карантину. Бо, на превеликий жаль, українці – це народ, який не усвідомлює цінність свого та чужого здоров’я і життя. От у Києві люди тотально ходять без масок по вулиці. Якщо вже тобі на себе начхати, то захисти іншого. Але деякі українці не мають поваги до оточуючих, до їх стану здоров’я. Мої колеги розповідали, що навіть доходить до того, що безсимптомні інфіковані приходять у кафе, там сідають і відпочивають. При цьому вони знають про свій позитивний тест, але переконані, що якщо їм добре – значить нічого не станеться. А тому це ще і питання культури людей. А тому, коли нарешті місцеві вибори закінчились, то сподіваюсь на те, що місцева влада не займатиметься популізмом, а врешті подбає про життя людей.

Що буде з економікою у разі локдауну?

Олексій Дорошенко:

Як ми знаємо, десь 35-40% людей підтримують жорсткі обмеження в Україні. Це – економічно неактивні люди, переважно пенсіонери. А який був би результат цих опитувань, якби їм сказали наступним чином: так, будуть жорсткі обмеження, ніхто не працюватиме, але і пенсії теж не виплачуватимуть. Результат такого опитування б різко змінився.

Насправді зараз я не хочу кричати про те, що нам через ці всі локдауни загрожує дефолт, але ситуація насправді є жахливою. І єдине, за рахунок чого ми зможемо більш-менш нормально жити – це нові кредити. При цьому умови, за які ми отримаємо ці гроші, будуть «драконівськими», зокрема варто чекати на підвищення тарифів на газ десь на 30-40% до кінця опалювального сезону. Субсидій додаткових не буде, а це означає, що люди не зможуть сплатити за комуналку, ростимуть борги. А з 1 січня 2021 року припинять виплачувати соціальні пенсії тим, котрі отримували ці гроші 29 років. Тобто без грошей залишаться орієнтовно 30 тисяч людей. Далі – бюджетникам заморозять зарплати. Ми вже почули від влади, що у 2021 році вчителям не варто очікувати на більшу зарплатню. Думаю, схоже чекає і на медиків. Чи працюватимуть ці люди за 5-6 тисяч гривень? Зрозуміло, що ні. З початку карантину уже з медицини звільнились 35 тисяч людей. І, як на мене це – ще не кінець. А тому, якщо українська економіка помре, то все накриється «мідним тазом».

Локдаун можна вводити, якщо ти знатимеш, за рахунок чого ти житимеш. Якщо ні – то потрібно робити те, щоб люди працювали та заробляли.

Андрій Новак:

Запровадження локдауну на святкові дні, про які говорять різні посадовці, з медичної точки зору, можливо, і є доцільним. Особливо в умовах, коли ми бачимо дуже високі темпи зростання захворюваності на коронавірус. Проте з економічної точки зору – це буде удар «нижче пояса» для сфери послуг, котра розраховує на збільшення продажів перед святами.

Це стосується як продовольчих товарів, так і непродовольчих, закладів громадського харчування, котрі розраховують на корпоративи. І коли це все буде закрито, то малий та середній бізнес отримає  ще один потужний удар, після якого буде дуже важко відійти, особливо враховуючи, що у зимовий період значно зростають витрати на утримання приміщень через збільшення витрат на опалення. А за відсутності доходів це суттєво ускладнить фінансове становище тих людей, котрі працюють у сфері послуг.

Але держава пообіцяла компенсації підприємцям. Чи на це не варто сподіватись?

Андрій Новак:

Це добре, але що таке 8 тисяч гривень сьогодні? Це навіть менше за середню заробітну плату в Україні, котра сьогодні складає трохи більше 10 тис. грн. Якщо врахувати, що ця ініціатива з’явилась після 8 місяців карантинних обмежень різної форми, то виходить, що це – допомога у розмірі 1 тисячі гривень на місяць за весь період карантину. А тому риторичним залишається питання, чи реально ці гроші можуть допомогти людям. Бо по своїй сумі – це половина пенсії українських пенсіонерів. А тому така допомога виглядає, як насмішка над тими підприємцями, котрі вимушено не працюють та тими, хто втратив роботу. Тим більше, що це – одноразова допомога, а не щомісячна.

Проте закордоном вже останній місяць більшість закладів закриті на карантин.

Андрій Новак:

Практика інших країн показує, що іноземні уряди у різних формах підтримали своїх громадян, незалежно від віку, статі, статусу. Так, в середньому одній людині були виділені кошти в межах двомісячної середньої зарплати. Тобто, якщо у нас зараз зарплата в межах 10 тисяч гривень, то допомога мала б складати в межах 20 тисяч гривень. І вона мала б бути не одноразова, а на час постійної дії режиму карантину.

А у нас є такі гроші?

Андрій Новак:

Якщо є гроші на «Велике будівництво», на підвищення витрат на державні органи влади на 12-40%, як вказано у проекті Державного бюджету на 2021 рік, то чому немає коштів на це?

Боротьба з коронавірусом та допомога потребуючим мали стати повним пріоритетом влади.

Марія Бойко, Вголос