Так, шановні львів’яни, прочитали ви правильно: у вашому місті завівся «царьок». Він «заробляє» свої статки вашим коштом і чхати хотів на усе, що ви про це думаєте. Він не з’являється в ЗМІ, тому більшість із вас, скоріше за все, його імені навіть не чула. А ще він достатньо вміло вкладає яйця у різні політичні кошики — щоби закон у цій державі і в цьому місті рахувався із ним, а не він із законом. Як все працює і кому вам за це слід подякувати — в деталях далі у матеріалі.

***

У Львові, який потерпає через брак водойм, хочуть засипати і забудувати каскад озер — про це львівські ЗМІ писали ще навесні 2017 року. Тоді на сесії Львівської міської ради депутат Ігор Зінкевич запропонував підготувати ухвалу про створення ландшафтного заказника «Лисиничівські озера» та вилучити для потреб громади каскад озер.

«Люди б’ють на сполох, адже місце проведення дозвілля багатьох жителів мікрорайону перебуває під загрозою. Одне з водоймищ згаданого вище каскаду озер на території ПрАТ «Агрофірма «Провесінь» було просто засипане, а потім продане як земельна ділянка, що підлягає приватизації та забудові», – казав Ігор Зінкевич.

Депутат також підкреслював, що напередодні жителі спостерігали бурхливий потік нечистот з неприємним запахом, що призвів до масового отруєння риби. Активісти тоді повідомляли, що агрофірма «Провесінь» використовує ці водойми виключно як технічні і абсолютно не дбає про екологію. Зінкевич нагадував, що у Львові не так багато водойм, де львів’яни можуть проводити дозвілля та відпочивати, а відповідно — вимагав від влади міста негайно втрутитись у ситуацію.

За місяць комісія з архітектури, містобудування та охорони історичного середовища ЛМР провела виїзне засідання на території агрофірми «Провесінь».

«Поки ми не маємо багато інформації щодо цього питання, тому будемо направляти звернення в різні інстанції, щоб з’ясувати, чи є ці озера природного походження. Ми розуміємо, що агрофірма, яка б мала розвиватись, вдосконалюватись, роздає свою землю під забудову. Тож вся територія може бути згодом забудована елітним житлом. Ми докладемо всіх зусиль, щоб озера залишились для міста і щоб мешканці мали до них доступ», – зазначив під час виїзду депутат міськради Ігор Телішевський.

Але скільки б не старалися депутати — влада Львова їх так і не почула.

***

Відтоді минуло три роки. Доступ до Лисиничівсьих озер для львів’ян закрили. Один зі ставів — засипали, а на його місці побудували майже півсотні елітних котеджів. Загалом у планах забудовника — 200 будинків на місці озер для VIP-персон.

«Сьогодні на ставах продовжується активне будівництво, — розповідає «Вголосу» активістка Віра Чайка. — Потрапити на ту територію дуже важко. Два роки тому разом з Телішевським нам дивом вдалося прорватися. Директор був дуже незадоволеним, але таки провів нам екскурсію. Розповідав при цьому, що вони збираються розвивати парники та розширювати вирощування овочів. Хотів, очевидно, відвести увагу від забудови й переконати нас в тому, що займається агробізнесом. Але ж очевидно було: це лише розмови, як кажуть — «для красного слівця», бо фірма ця сільськогосподарською роботою зараз фактично зовсім не займається — лише забудовою».

Віра Чайка розповідає, що здавна стави й територія довкола них належала селу Лисиничі. Львів’янка знайшла в архівах мапу місцевості, датовану 1850 роком, а на ній — два озера в тому місці, де озера є й зараз.

«Ця карта підтверджує, що стави є давніми і природними, а не технічними, як це стверджує «Провесінь», намагаючись їх забудувати. Якщо накласти цю давню карту на нинішню — можна побачити, що об’єкти на них збігаються фактично один до одного. У радянські часи біля цих історичних ставів вирили ще два, таким чином загальна площа водного плеса збільшилася до 12 га. До сьогодні вони збереглися завдяки тому, що є проточними — вони наповнюються джерельною водою з Винниківського лісу й постійно самооновлюються. Таким чином вони відновилися й після отруєння хімікатами з «Провесні» у 2017-му», — пояснює активістка.

Віра Чайка звертає увагу й на те, що земельну ділянку під забудову «Провесінь» отримала в оренду на 10 років ще у 2012-му. За два роки — у 2022-му термін оренди закінчується, відтак львів’янка припускає, що найближчим часом фірма форсуватиме знищення озер, щоби встигнути завершити будівництво.

«У 2012-му Львівська мерія змінила цільове призначення ділянки — перевела її із земель сільськогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови, знизивши при цьому оренду для «Провесені» у 3 рази! З 1,2 млн грн до 400 тис. грн (до рівня земельного податку). За два роки оренда закінчиться, а далі що? Це загальновідома у Львові схема: беруть під капітальне будівництво землю…в оренду! Розумієте, який нонсенс?! Хто таке дозволяє? Це ж усе куплене-продане! Я зверталася в Держземагенцію — підтвердили: права власності на землю «Провесінь» не має, вона в них перебуває лише в користуванні! Належно оформлених документів немає! Вони ту землю просто загаджують, а про людське око вирощують кілька огірків, щоби було чим прикритися. До всього, ще і дорогу до містечка обіцяють розширити — сам Тракт Глинянський. Це взагалі поза межами логіки. Як? Вони хоч ту вулицю бачили? Будинки там будуть зносити? Чи цвинтар перекопувати? Це ж нереально!», — обурюється Чайка.

Тим часом Ігор Телішевський звертає увагу на те, що нині фірма має суттєві проблеми. Щоби закріпити землю за собою і легалізувати скандальне котеджне містечко, «Провесінь» намагається присвоїти йому назви вулиць. Втім депутати Львівської міської ради відмовляються голосувати за цю аферу.

«Одне озеро там уже знищили, інші, наскільки я розумію — планують знищити, а зобов’язань, про які йшлося від самого початку, фірма і не збирається втілювати. Вони мали збудувати колектор на Тракті Глинянському, але за стільки років не зробили цього. Вони мали сплатити інвестиційний внесок — і також не зробили цього. Більше того, на їхнє прохання мерія ще й розтермінувала виплату цього внеску, а по факту — зменшила його, адже кілька мільйонів гривень у 2016 році і кілька мільйонів гривень тепер — це зовсім різні гроші. Це можна було використати на будівництво садочків, шкіл, дитячих майданчиків, ремонти доріг тощо. А натомість просто «подарували» забудовнику. Один з депутатів ще й лобіює проведення туди каналізації за міські гроші (йдеться про Юрія Кужелюка, – ред.)! Уявляєте цинізм?! Елітне котеджне містечко, а з міського бюджету ще треба виділити кошти, щоб провести туди каналізацію! Щоб забудовник собі зекономив!

Сьогодні це котеджне містечко не можуть здати в експлуатацію, адже і вулиць не можуть присвоїти. Якщо присвоять назви вулиць — це будівництво фактично автоматично стане законним. Вже тричі міський голова виносив це питання. Хоча у положенні про найменування вулиць чітко вказано, що протягом року може бути на День Львова одна названа вулиця, одна! А міський голова пропихав близько десятка вулиць, щоби узаконити це містечко. Депутати, звісно, за цю аферу не голосували — «за» була тільки «Українська галицька партія» і частина «Самопомочі». Але їм, як ви розумієте, не вистачило голосів. Я тоді наполягав: нехай інвестор спочатку сплатить внесок, нехай побудує колектор, нехай побудує дороги, тоді вже можна буде про щось говорити. А так це просто віддання львівської землі задурно забудовнику!» — пояснює Телішевський.

І хоч зараз депутатам вдалося заблокувати аферу, на перспективу, каже депутат, збереження території для громади виглядає малоймовірним:

«Знаю, пані Чайка писала неодноразово запити, намагалася боротися за цю територію, але ні їй, ні нам так і не вдалося нічого змінити в тій ситуації. По суті, це й неможливо в умовах, коли міська влада з інвестором — заодно. Минулого року земельні ділянки там спробували перевести ще й під багатоповерхову забудову. Але проголосувала знову-таки тільки «Українська галицька партія» — та сама, що якраз зараз активно «захищає львів’ян від недобросовісних забудовників» на іншому боці Винниківського лісу. Там так палко б’ються за рекреаційну зону, а тут відробляють гроші і на догоду своєму власнику знищують ще одну рекреаційну зону (очевидно, йдеться про членкиню «Української галицької партії» Наталію Піпу, яка останнім часом активно бореться за збереження лісів і парків, та спонсора цього політичного проекту — місцевого олігарха, власника Радехівського цукрового заводу Володимира Матковського, – ред.)»

Крім того, за словами депутата, «легалізації» не зовсім легального будівнитцва сприяють і ті, хто уже встиг поселитися в цій рекреаційній зоні.

«Там елітна забудова, не кожен львів’янин зможе купити будинок мінімум за 200 000 доларів! А всі знають, які люди там живуть, які посади вони займали і займають. Не думаю, що їх турбує особливо, що там відбувається. Живуть собі та й живуть у відпочинковій зоні. А мешканці Лисинич, мешканці Тракту Глинянського просто втратили рекреаційну зону», — додає Телішевський.

Як розповідали раніше журналісти телеканалу НТА, один з будинків у котеджному містечку належить ексголові Львівської ОДА Маркіяну Мальському.

***

Віра Чайка розповідає, що місцеві мешканці хотіли би мати територію як рекреаційну зону — зрештою, саме це й передбачено зонінгом Личаківського району.

«Ще як почалися проблеми з цим будівництвом, я зверталася на кафедру конструктивної географії в ЛНУ, на кафедру фізичної географії. Там спілкувалися з працівниками, які до цієї теми зробили пропозицію мерії — на базі цього Винниківського лісництва зарезервувати ці землі, щоб вони не були винищені, і створити ландшафтний парк. Крім того, знаю, що колись там у лісі знайшли залишки ще австрійських фортифікаційних споруд. Відповідно, можна було б зробити навіть туристичну тропу. І ще одна пропозиція — стратегічна. У Львові, як засвідчили останні дослідження, суттєво знизився рівень води. Це помітно — у самих Лисиничах пересохли колодязі. Отже вже зрозуміло: нам час задумуватись про створення фондів питної води. А ці озера — якраз підходящі, адже є проточними і живляться з джерел!

Врешті, ми ж європейським містом себе називаємо! У Європі у всякому разі ці озера давно відпуцували би, створили би чудову зону відпочинку для місцевих мешканців! А в нас, на жаль, завжди, не як в людей. У нас завжди з’являються якісь місцеві «царьки», які тільки те й роблять, що експлуатують ресурси для власного збагачення. І найприкріше, що влада, яку ми обираємо, в таких проблемах сприяє не нам, а саме їм», — зазначає Чайка.

ІА «Вголос»