Про це повідомляє ТСН.

Це суттєво вдарило по кишенях російських олігархів та підприємців.

«Якщо реалізація знизиться у два рази, то, фактично, зникне доцільність продавати товар», – стверджує керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За словами експерта, бойкот товарів – досить поширена світова практика, але українська ситуація унікальна своєю політичною складовою цього процесу.

Відтак, деякі російські виробники, аби повернути споживачів, намагаються замаскувати країну походження товарів.

Як пояснює Ростислав Лоцманенко, фахівець із маркування товарів, російські виробники в останні тижні активно кинулися отримувати українські штрих-коди, щоб «замаскувати» країну, де виготовлено товар. Проте, відзначає Лоцманенко, навіть якщо штрих-код український та починається на «482», покупець має уважно вивчити інші написи на упаковці та пересвідчитися, чи відповідає вказаному штрих-коду країна-походження товару.

Перше призначення штих-коду – облік продукції. Змінити його не можливо. За міжнародними стандартами, на які спирається і українське законодавство, штрих-код можна тільки присвоїти. Український штрих-код можуть мати товари,  які вироблені на юридично зареєстрованих в Україні підприємствах, або вироблені в інших країнах, проте головний офіс виробника зареєстрований в Україні, або ж якщо товари  надходять на український ринок з країн, де міжнародні стандарти кодування не діють.

Загалом, російські товари займають не більше 7% українського ринку. Тож якщо вони зникнуть з полиць магазинів суттєвого дефіциту покупці не відчують.