Вже майже два місяці українці живуть у вимірі тотального карантинного режиму. І поки лікарі сподіваються на зменшення кількості інфікованих, громадяни чекають на повернення до звичного життя, а підприємці ж взагалі – на межі бунту.

11 травня карантин мали суттєво послабити, однак Уряд продовжив його ще до 22 травня, хоча обмеження на роботу окремих закладів таки зняли. Що буде далі – й самі до кінця не знають.

І поки у МОЗ попереджають про ризики суттєвого послаблення карантину, люди в ізоляції вже на межі кризи: як фінансової, так і психологічної.

То ж чи варто послаблювати карантинний режим в Україні і які є ризики такого чи протилежного рішення?

Про це «Вголос» поцікавився у директора Інституту трансформації суспільства та економіста Олега Соскіна, засновника Української медичної експертної спільноти Ігоря Найди, лікаря-епідеміолога Оксани Пушкарьової, економіста Бориса Кушнірука та члена а організаційної ради УМЕС Костянтина Надутого.

Чи варто було взагалі запроваджувати тотальний карантин?

Олег Соскін:

Ми вже переконалися на прикладі інших країн: у світі є два шляхи життя держави у час епідемії. Перший, як у Китаї – тотальний карантин і суворі обмеження; другий – як у Швеції, де не запроваджували такого строгого карантину, хоча при цьому вжили заходи щодо ізоляції найбільш уразливих груп та постійно наголошували людям про їхню суспільну відповідальність. В останньому випадку мета була виробити колективний імунітет до коронавірусу.

Тотальний карантин – це прямий шлях до загибелі економіки країни

Спочатку здавалося, обрати шлях перший – найбільш правильно, але тепер  виходить, що люди й надалі упродовж тривало часу будуть змушені жити в ізоляції, бо вірус же нікуди не зникає. Ми вже бачимо, що він дуже заразний, адже коронавірусна інфекція – це біологічна зброя, яка дуже швидко і масово розповсюджується. Тому шлях тотального карантину – це прямий шлях до загибелі економіки країни. Як би це цинічно не звучало, але: країна таким чином врятує певну кількість своїх громадян, але де-факто знищить малий та середній бізнес. Як наслідок: буде повний обвал економіки і мільйони безробітних, адже світове ВВП вже за 4 місяці впало мінімум на 10% – і це катастрофа з економічної точки зору.

Тому треба ухвалювати рішення: або ми напрацьовуємо колективний імунітет і рятуємо економіку, або рятуємо життя певної кількості українців, але отримуємо мільйони бідних і голодних та тотальний грабунок.

Борис Кушнірук:

Послаблювати карантин в Україні потрібно було раніше, бо ці всі тотальні довготривалі обмеження для населення перетворилися у маразм. Такий жорсткий карантин потрібен не був. Адже немає логічного пояснення, чому продуктові магазини можуть працювати, а всі інші ні. Метро для чого було закривати? Безумовно, вимагати, аби люди були у масках, можна, але паралізувавши транспортне сполучення – це нонсенс.

Натомість, аби знати точну ситуацію із захворюваністю, потрібно було мати набагато більше тестів та здійснювати масове тестування населення, чого у нас не робили, і тоді визначити, який відсоток українців є носієм коронавірусу, бо багато краян могли вже просто перехворіти безсимптомно.

Костянтин Надутий:

Але ж такої загальної статистики по Україні немає – прогноз поведінки інфекції відсутній. А якби у нас провели популяційне дослідження імунітету серед населення на інфекцію, тоді варто було би робити висновок щодо запровадження чи зняття карантинних обмежень. А так…

Все ж чи варто було б найближчим часом послабити, або взагалі скасувати карантин?

Костянтин Надутий:

Зараз важко спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація із захворюваністю на коронавірус в Україні у подальшому. Тим більше, фахівці навіть очікували більш стрімкого рівня інфікування населення, проте, на щастя, такого, як в Італії, до прикладу, не сталося. Та якби сталося, наша медицина просто би не впоралася.

Наприклад, в Італії та Німеччині справді був вибух захворюваності, а в нас кожного дня по 500 заражених – це не вибух на 35-40-мільйонну країну. Хоча та ситуація із захворюваністю, яка є зараз, не дозволяє повністю скасувати карантин. Та й ми не знаємо, чи є і в якої кількості в українців імунітет до інфекції. Якщо імунний прошарок досягнув серед населення 70%, то епідемії в Україні не буде, якщо 15-20%, то у разі скасування карантину буде значний спалах.

Ігор Найда:

Карантин треба послаблювати обов’язково

Тут є два боки медалі: з одного економічний, а з іншого – охорони здоров’я. На жаль, більшість українців (завжди так було) просто нехтують своєю безпекою та безпекою інших. Хоча карантин таки послаблювати треба – обов’язково. Тим більше Уряд не зовсім адекватно врегулював відносини між всіма учасниками бізнесу у країні. Великому бізнесу дозволили торгувати, а малому і середньому ні – тому люди обурені, бо не мають змоги заробляти на життя. То ж тепер вихід один – послаблення карантину (хоча його і продовжили). Водночас варто встановити більш жорсткі вимоги до його порушників.

Перш за все варто послаблювати карантинні обмеження щодо роботи окремих підприємців та підприємств – виробників продукції в Україні і тих, хто  забезпечує робочі місця. Однак вимоги карантину при цьому мають бути ще жорсткішими: обов’язкове дотримання на підприємствах та закладах правил дезінфекції, вимог щодо продажу та обслуговування клієнтів тощо.

Та й загалом це потрібно зробити не лише з економічної точки зору, а й щоби знизити психологічне напруження серед населення, бо не всі морально витримують такі жорсткі обмеження, будучи в ізоляції. І не треба боятися, що буде значне навантаження на транспорт: люди здебільшого добиратимуться на роботу власним авто, або ходитимуть пішки.

Борис Кушнірук:

Влада зараз чудово розуміє: якщо не почне поступово скасовувати карантинні обмеження, то обурені та позбавлені засобів існування українці її просто зметуть. Тому у неї немає іншого вибору, як поступово повертати українців до звичного життя. Відтак, з 11 травня треба було б, аби запрацювали практично всі підприємства, але при цьому на них мали б стежити за дотриманням усіх вимог і норм. Запрацювати мав би і громадський транспорт.

Олег Соскін:

Я вважаю, що в Україні потрібно повністю відмінити карантинні заходи і обмеження та напрацьовувати колективний імунітет у населення щодо коронавірусу. Зосередити однак всі зусилля на тих осередках, де перебувають люди похилого віку та інші вразливі до коронавірусу верстви населення. Мати потужні інфекційні лікарні зі всіма необхідними засобами і пропагувати здоровий спосіб життя задля зміцнення імунітету населення. Та й самі люди мають бути відповідальними та дотримуватись правил соціальної дистанції. Як наслідок, має виробитися колективний імунітет і хоча би у 45% населення мають з’явитися антитіла.

Бо ми не можемо жити у тотальному карантині вічно, адже якщо завтра-післязавтра ще якийсь вірус спалахне, що тоді? Тож висновок: ми не зможемо  втекти від коронавірусної інфекції, цю заразу можна лише перемогти.

Оксана Пушкарьова:

Людям треба вчитися жити в нових реаліях

Людям просто треба вчитися жити в нових реаліях: змиритись з тим, що інфекційна захворюваність існує і знати, як від неї оберігатися. Тому поступовий вихід із карантину – це, власне, і є елемент життя в нових умовах. Люди мають вчитися жити за новими правилами, та й ми і так бачимо: вже не всі дотримуються правил карантину, а він вічним бути не може. Тому українці мають потрохи повертатися до звичного життя і при цьому пам’ятати про небезпеку та дотримання елементарних правил у нових реаліях життя.  По-іншому ніяк.

 Марія Волошин, ІА «Вголос»

 

В тему

Коронавірусна статистика в Україні та світі:

Загалом у світі 3 млн 662 тисяч 691 інфікованих.

Станом на 6 травня загальна кількість померлих від інфекції, викликаної коронавірусом, у світі складає 257 239 осіб. Одужали 1 млн 198 тис. 832 людини. Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 71 064 особи, Британії — 29 501, Італії — 29 315 осіб, Іспанії — 25 613 та у Франції — 25 537. У Китаї загалом — 4 637.

Країнами з найбільш швидким поширенням коронавірусу є США (1 204 351), Іспанія (219 329), Італія (213 013), Велика Британія (196 243), Франція (170 687), Німеччина (167 007), Росія (155 370) і Туреччина (129 491).

Ситуація в Україні:

Карантинні обмеження та послаблення:

Через загрозу епідемії коронавірусної інфекції Кабінет міністрів запровадив обмежувальні заходи в Україні з 12 березня по 3 квітня. 25 березня Кабмін продовжив карантин до 24 квітня та запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території країни.

22 квітня Кабінет міністрів продовжив дію обмежувальних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу до 11 травня, а днями – до 22 травня (і не виключено, що карантин у нашій країні продовжать і після 22 травня), проте вже 11 травня буде скасована частина обмежувальних заходів. У кожному регіоні відбудуться різні послаблення, в залежності від епідеміологічної ситуації.

Відтак, серед запланованих послаблень є такі: відкриття парків, скверів, зон відпочинку, перукарень, салонів краси, літніх майданчиків кафе і ресторанів. Також Уряд розглядає можливість дозволити роботу закладів громадського харчування на виніс, оптову і роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (окрім зон розваг та фудкортів у ТРЦ); роботу закладів побутового обслуговування, музеїв, бібліотек, а також тренування спортивних команд на закритих базах тощо.

До слова, з 6 квітня на дорогах почали працювати контрольно-пропускні пункти, на яких чергують поліцейські, медики, представники Національної гвардії ДСНС. Їхнє завдання – моніторити автомобілі, виявляти можливих порушників правил карантину та хворих на коронавірус.

Карта блокпостів в Україні станом на 6 травня:

Світ:

Багато європейських країн з 4 травня почали послаблювати карантинні обмеження, аби не вбити економіку.

Німеччина:

У Німеччині з 4 травня розпочався другий етап послаблення карантинних обмежень. У багатьох федеральних землях дозволили відновити роботу перукарень, музеїв, зоопарків, виставок і ботанічних садів. Для вірян знову відкрили церкви, мечеті та синагоги, сотні тисяч школярів повертаються в школи. Питання відкриття дитячих садків, відновлення роботи спортивних клубів та об’єднань, включаючи проведення матчів футбольної Бундесліги, планують обговорити 6 травня під час наради керівників федерального і земельних урядів. Наступним етапом після цього стане вирішення питання про відкриття ресторанів, кафе та готелів.

Італія:

В Італії, одній з найбільш постраждалих від пандемії коронавірусу в Європі країні, з 4 травня діяльність відновлюють багато зупинених раніше компаній і заводів. Понад чотири мільйони жителів країни після двомісячного перебування вдома отримали змогу повернутися на свої робочі місця та пересуватися громадським транспортом. Серед компаній і підприємств, що відновлюють роботу, – переважно бізнес, орієнтований на експорт, зокрема виробництво автомобілів і будинки моди. Цим підприємствам дозволили повернутися до роботи за умови дотримання санітарних умов. Також відновлюють свою діяльність будівництво й обробна промисловість. Ресторани та бари можуть працювати, але виключно у режимі “на винос”. Людям дозволили більше займатися спортом на відкритому повітрі та відвідувати своїх близьких. Зняли заборону ходити в парки та на цвинтарі. Поховання за присутності родичів і близьких можна знову проводити, але брати в них участь можуть не більше 15 людей.

Іспанія:

В Іспанії, ще одному епіцентрі пандемії захворювання COVID-19, карантинні обмеження пом’якшили з 2 травня. Вперше за сім тижнів іспанці змогли зайнятися спортом надворі та вийти на прогулянку. Цікава деталь – для того, щоб обмежити кількість людей, які одночасно перебуватимуть на вулицях, іспанський уряд запровадив систему змін. Різні вікові групи можуть виходити на вулиці у різний час. Дітям дозволили гуляти тижнем раніше. Також в Іспанії представили план виходу з карантину, згідно з яким життя країни має повернутися до нормального стану до кінця червня. Зокрема, наприкінці травня мають знову відкритися театри та кінотеатри. Більшість шкіл, однак, залишатимуться закритими до вересня.

Польща:

У Польщі з 4 травня рішенням уряду дозволена робота бібліотек, музеїв, готелів і торговельно-розважальних центрів. Останні можуть працювати за умови дотримання суворих гігієнічних умов і пускати не більше однієї людини з розрахунку на кожні 15 квадратних метрів торгової площі. Готельні басейни та фітнес-центри залишаються закритими. Те саме стосується фуд-кортів, фітнес-клубів та дитячих майданчиків у торговельних центрах. Частину обмежень у Польщі зняли раніше, зокрема дозволили з 20 квітня відвідувати парки.

Франція:

Франція планує починати послаблення карантинних обмежень не раніше 11 травня, коли відновлять свою роботу ясла, початкові школи та деякі підприємства, а людям буде дозволено подорожувати в радіусі 100 кілометрів від своїх будинків без спеціального дозволу. Також з 11 травня можуть відновити свою роботу крамниці, якщо вони забезпечуватимуть дотримання соціальної дистанції між покупцями. Кафе та ресторани поки не працюватимуть. Середні школи можуть відкриватися з 18 травня, але тільки в тих регіонах, де вірус поширюється повільніше. Для збереження можливості оперативно реагувати на епідемічну ситуацію, французький уряд виступає за подовження надзвичайного стану в країні до 23 липня.

Швеція:

Під час пандемії коронавірусу Швеція відмовилась від масштабних обмежувальних заходів. Суворого карантину, як у багатьох інших країнах Європи, там немає. Працюють кафе і ресторани.

Білорусь:

Білорусь має близько 18 тисяч зареєстрованих випадків зараження на коронавірус, 103 людини померло від хвороби. Проте президент країни Олександр Лукашенко утримувався від запровадження обмежень та соціального дистанціювання.