Львівська міська рада не підтримала пропозиції Юлії Тимошенко. Таким був результат голосування депутатського корпусу 22 лютого.

Чому?
1. Не можна не погодитися з депутатами, що пропозиції Тимошенко, особливо у частині розміру зменшення тарифу, є економічно необґрунтованими, а відтак носять популістський характер.

2. Також можна зрозуміти їх протидію бажанню лідера БЮТ перевести важливе для міста господарське питання в політичну площину і попіаритися на ньому.

3. Поразка ЮВТ була зумовлена в значній мірі тактичними промахами з її боку. 6-годинна нарада у кабінеті міського голови Львова усіма було сприйнята як спроба кулуарних домовленостей партійних лідерів з міською владою.

4. Недопрацювала також і фракція БЮТ: комісія, яку вони створили, не змогла дати Юлії Тимошенко достатніх аргументів для переговорів. Також не зрозуміло, чому фракція БЮТ в цілому все ж таки підтримала ухвалу по тарифах.

З іншого боку, візит Тимошенко до Львова аж ніяк не можна вважати провальним. Навпаки, не досягнувши прямого результату, Тимошенко отримала ряд інших, не менш важливих результатів і козирів.

1. Вона змусила мера і депутатів Львівської міської ради чітко взяти на себе відповідальність за тарифну політику у місті. Відтепер не тільки виконком, а всі вони разом підписалися під діючими тарифами і взяли на себе зобов’язання вирішити соціальну проблему, пов’язану з ними. Тепер це Тарифи Садового – однозначно. Тимошенко показала шлях до їх зниження, але Садовий зробив усе, щоб перекласти проблеми міської господарки на плечі мешканців.

2. Депутати, відкинувши пропозиції Тимошенко, насправді нічого не запропонували взамін. Адже прийнята ними ухвала є радше декларацією про наміри, ніж планом виходу із ситуації.

Пропонуємо порівняти. Тимошенко назвала конкретні зловживання з боку теплокомуненерго, як от, наприклад, закладення у тарифи видатків на утримання баз «Тростян» і «Калина» у розмірі 3,5 млн. грн. Депутати в ухвалі записали «недопущення включення у собівартість витрат, не пов'язаних з виробництвом теплової енергії».

Тимошенко запропонувала протягом двох тижнів провести аудит цих компаній. Депутати відповіли: «провести незалежний аудит комунальних підприємств, які надають послуги з тепло-, водопостачання та водовідведення» до 01.06.2007. А пан Марчак наступного дня розповів, що аудит лише «Львівтеплокомуненерго» коштуватиме понад 300 тис. євро і триватиме як мінімум 6 місяців !!! Тобто, якщо якщо розпочати процес пошуку грошей, оголошення тендерів, а відтак проведення аудиту вже сьогодні, то до наступного опалювального сезону можемо і не встигнути.

3. Не зрозуміло з яких причин, але в текст ухвали міської ради не потрапила пропозиція, яку підтримували більшість фракцій, щодо зміни керівництва теплокомуненерго. Замість цього читаємо: «Міському голові проаналізувати та прийняти рішення щодо доцільності перебування на займаних посадах керівників, які допустили порушення».

4. Також у тексті ухвали не знаходимо вимоги висловлення недовіри міськвиконкому за провальну тарифну політику. Проте в ньому записано: «Заслухати на черговому пленарному засіданні міської ради у березні 2007 року звіт про роботу виконавчого комітету щодо роботи у сфері теплопостачання».

5. Пункт ухвали, в якому значиться: «Визнати незадовільним рівень проведення громадського обговорення та роз'яснювальної роботи при затвердженні тарифів і механізмів тарифоутворення» залишаємо для коментарів Громадському форуму Львова. Чия провина в тому, що міська влада ігнорує думку громадськості? І хто за це повинен нести відповідальність? Про це жодного слова не сказано.

6. Ще менш переконливо виглядають обіцянки провести перерахунок за результатами опалювального сезону, після якого мешканцям нібито будуть повернені перевитрачені кошти. Реальних зрозумілих механізмів цих процедур ніхто не знає і, здається, ніхто всерйоз не збирається повертати ніяких коштів.

Отож, цілком поділяючи позицію депутатського корпусу щодо недопустимості популістських кроків у вирішенні питань тарифної політики, ми все-таки не зрозуміли що ж конкретно депутати разом з помагай-мером Садовим запропонували взамін чіткого, нехай і популістського, плану Тимошенко? Хто відповість скільки львів’яни реально переплачують за тепло? Хто нестиме за це відповідальність і чи будуть ці люди взагалі якось покарані? Понад те, ми цілком поділяємо позицію Тимошенко, яка запитала у депутатів і міського голови: а чому раніше вони нічого не робили у цій царині? Де була виконавча влада? Що або хто заважали провести хоча б аудит теплокомуненерго раніше? І скільки це коштувало?

Візит Тимошенко до Львова має також низку інших, вже політичних наслідків.

1. Він засвідчив низький авторитет і популярність Петра Олійника як губернатора, так і лідера обласної НСНУ.

2. Він показав величезні трудноші у процесі налагодження спільної діяльності НУ і БЮТ. Корпоративні інтереси депутатів (в тому числі депутатів місцевих рад) виявляються вищими за політичну доцільність і домвленості лідерів.

3. Він дав додаткові аргументи Антикризовій коаліції на користь того, що Помаранчева влада не тільки в центрі, але й на місцях є не менш, в може і більш корумпована, ніж вони. Про що, не приховуючи втіхи, заявив вчора з трибуни парламенту нардеп Олексій Радзієвський.

Отож питання про те, хто насправді отримав поразку 22 лютого у Львові наразі лишається відкритим. Юлія Тимошенко попри все сколихнула провінційне болото, за що можна їй тільки щиро подякувати.