Тінь нардепа Каськіва блукає залом і не знаходить собі притулку. 2-ва прожектори проектують на стіну гігантську тінь Каськіва. Від плінтусів до стелі. Тінь настільки гігантська, що голова Каськіва загинається за горизонт і звідти, дельфійським оракулом, пророкує світле майбутнє.

Езопова мова кацика всіх пористів В. Каськіва об’єднала у собі риси 3-х знайомих реформаторів: Лютера, Цвінглі та Кальвіна і принесла його народу благу звістку з дніпровських круч: всі 72 депутати НУНС проголосували за створення коаліції з ЮВТ.

Цей історичний постріл парламентської "Аврори" сповістив усім трудящим про світанок нової доби української демократії та заснування нової української держави. І це лише тінь прийдешнього. Іскринка реформатського руху.

Невипадково 2-ва прожектори перебудови української сьогочасності освітлюють постать світлого майбутнього. Вони символізують 2-х херувимів, які охороняють найціннішу святиню пористаманів. Їх ковчег заповіту. Їх скрижаль заповіту. Їх трав’янистий джа. Їх папірусний ра.

Владислава Каськіва. Їх єдиного депутата у Верховній Раді. Тінь якого, затуляє спекотне сонце під час збору спартанцями врожаю. Тінь, яка кришує спартанців від різних грозових і блискавичних наїздів. І кожен спартанець матиме за честь битись в тіні нардепа з підступними ксерксами в мандатських шкурах.

Бо в них є мен, який має право спитати список імен, з якими вони мають справи і це не буде називатись допитом. Це по-сімейному. По-молодіжному. Тут не звертаються один до одного по-батькові і тим більше, не посилають по-мамі. Тут кажуть: Влад, Володя, Колян, Пєтя, Марек. Це єдиний монолітний колектив однодумців. І в цьому немає нi сексу, нi сенсу.

Невипадково Шнур та його "Ленінград" випустили новий аврорний альбом, де на священному 10-му співається невтомна пісня "Пора" з невмирущими словами, які претендують на новий слоган партії: "нєкогда нє поздно, а всєгда пора". І це без жодних матюків та іншої обсценної лексики. І це не та собака, яку Ви відразу ж уявили біля сцени.

Монотонний рефрижераторний нойз рятує своїм замерзлим ковчегом ("Арарат" буде згодом) усі залишки здорового глузду цього тексту від вищенабраного в ворді шумахерського розгону.

Тінь великого майбутнього, цей сучасний достойник великого Платона, так би мовити український неоплатонік, глаголить про створення нової супер-пупер української держави. Нового східного економічного чуда. І для повного та безповоротного тіп-топу потрібно лише одне – нова політична сила, яка буде формуватись з мудрих та практичних представників блоку НУНС. Він не знає, яким буде це диво, але те, що воно буде – це неминуче (пряма мова). І це без жодних соціальних популізмів.

Цей широкоплечий ідеаліст азбукає про ідеальні ейдоси "Пори" на львівській продуктовій базі, де партія зайняла усі ключові позиції і тому називає розмови про дострокові місцеві вибори – кон’юктурним рішенням з безвідповідальною мотивацією.

Соррі. Невеличке оголошення: чорний "Опель" 81-11 заважає руху на Коперніка. Пацики, будь-ласка, заберіть свою тачку! Дякую.

Цей новий плотін української демократії стоїть на трибуні, щоб порушити всі існуючі проблеми. Він впевнено ведає, що всі політики нової хвилі народжуються Тут-і-туТ.

Цей новоявлений ямвліх альфабетає про розквіт рідної материнської плати партії, яка об’єднала людей з чистими пальцями, які 5-ть місяців чекали чуда від помаранчевих нічогонекрадених рук, дактилоскопією яких, вже давно має зацікавитись міліція. Не дочекались нової політичної якості і пішли на свій страх та ризик на створення "Пори", якої ніхто в політиці не чекав.

Саме за це пористи вiддавали свiй голос на Майдані та пiдiймали руки обидві.

Нова реінкарнація прокла діадоха, відверто та прямо, гімелдалетає про проблеми в академічному колективі, який ніхто не хоче залишати. Елементи фізики допомагають йому виявити лівих людей, які за нього не боролась і які не за те, щоб його любити.

Ці недобросовісні люди мають знати, що Каськів голова їхнього фан-клубу, їх персонального натовпу, і що він, великий неоплатонік – має бути на першому місці в їх житті.

І якщо ці рєдіски не будуть вбивати вечори один за одним, без жалю, запитувати щовечора, де ж він був, в той час коли він дивиться на них згори і, головне, не ображатись на це, то він організує комісію для люстрації депутатів місцевих рад і повільно їх знищить та заламає лід цих поганців в овечих шкурах.

Ось так, по-діловому, без медитативних розкачувань київський неоплатонічний Порфирій (не Іванов) загартовував свою сталь на сьогоднішньому з’їзді.

І, в принципі, Ви вже зрозуміли, що ця стаття мала бути про з’їзд "Пори", але гігантська тінь Каськіва затулила собою увесь інший ефір анонсованого пористського зібрання. Таке ж природнє явище відбулось і не прес-конференції. Соррі, джексони.