На території, де прокладатимуть судноплавний канал, знаходиться приблизно 1,4 тонни бурштину.

Видобуток частини цієї сировини не буде окупним, пише Польське радіо.

Міністерство морської економіки та внутрішнього судноплавства і Морське управління в Ґдині заперечують інформацію про те, що бурштинові поклади могли б профінансувати створення каналу через Віслинську косу. Попередні оцінки експертів свідчать про те, що на території, де прокладатимуть судноплавний канал, знаходиться приблизно 1,4 тонни бурштину. Видобуток частини цієї сировини не буде окупним.

У дослідженнях виявлено два поклади – «А», більший, але з дрібнішими фрагментами бурштину, приблизно 900 кілограмів, та «Б» – менший, 500-кілограмовий, з більшими фрагментами, – повідомив міністр морської економіки та внутрішнього судноплавства Марек Ґрубарчик: «Якщо використати дуже високий коефіцієнт, як ми зробили, – тобто 1000 злотих за 1 кілограм бурштину, – це 1 мільйон 400 тисяч злотих. Тобто у кілька разів менше, ніж витрати на видобуток бурштину з обох покладів».

Директор Морського управління в Ґдині Вєслав Пйотшковський сказав, що добувати бурштин лише з покладу «Б» (південного) – на межі окупності: «Геологічні дослідження, які ми замовили, показали, на жаль, що ми не забезпечимо фінансування всього судноплавного каналу, якби продали весь отриманий бурштин».

Землю, в якій знаходиться бурштин, поки що лише просіють. Опісля буршин виберуть вручну або промиють ґрунт.

Родовища, розташовані на території майбутнього каналу, має право експлуатувати Морське управління в Ґдині. Ця установа є інвестором каналу.

Як відомо, водний канал через Віслинську косу, який має з’єднати затоку Вісли з Гданською бухтою, а відтак зробити місто Ельблонг морським портом, будуватиметься в населеному пункті Новий Світ. Із завершенням будівництва каналу буде подолано залежність Польщі від Росії в цьому регіоні.

Як повідомлялося, у січні 2019 року польське Міністерство морського господарства та внутрішнього судноплавства надіслало Європейській комісії документи, пов’язані з планами спорудження каналу через Віслинську косу на півночі Польщі, що з’єднуватиме Віслинську затоку з Ґданською затокою.