«Приватні армії» або «приватні військові компанії» - це явище, яке завжди супроводжує війну. Коли в державі відбуваються активні бойові дії, то, ясна річ, є багато зброї, яку можна поцупити, а потім або продати, або «вкласти» у роботу, наприклад, приватної охоронної фірми. На жаль, це явище не оминуло Україну.

Так, нещодавно Служба безпеки України викрила таку ПВК, яка нібито належить колишньому народному депутату Семену Семенченку та «позаштатному агенту НАБУ» Євгену Шевченку. За версією слідства, діяльність організації була спрямована на підготовку до вчинення тяжких злочинів, в т.ч. проти основ національної безпеки.

“За даними СБУ, до складу компанії входило понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій. Підготовка членів «ПВК» відбувалась на спеціально облаштованій тренувальній базі в Київській області – там проходили бойові вишколи, тренування поводження зі зброєю, навики військових бойових дій. Також частина членів військової компанії навчалася у центрах підготовки за кордоном”, - йдеться у повідомленні.

Нібито з однією такою «приватною армією» покінчено, але скільки ще таких є в Україні? Цього точно не знає ніхто, проте експерти розповіли журналісту ІА «Вголос», скільки приблизно нелегальної зброї зараз є на території нашої держави.

Олег Старіков, військовий експерт:

Незаконні збройні формування мають досить багато зброї, бо у добровольчих батальйонах їм видавали необліковану зброю

Існують зовсім різні дані щодо цього. МВС дещо завищує цифри про незаконний обіг зброї і говорить про мільйон чи навіть п’ять мільйонів одиниць. Це точно перебільшення, бо працівникам МВС необхідно, щоб їм дали більше фінансування.

Якщо ж розібратись реально, то цифри будуть іншими. Коли ми говоримо про зброю, яку знайшли у Семенченка, то найстрашніше, що там було, це кулемет Калашникова, автомати, гранати РГД-5, гранати Ф-1 і протитанкова зброя. Справа у тому, що це все зветься важкою зброєю, а пістолети – це легка зброя. Все це було знайдено у схроні.  Ось такі незаконні збройні формування, яких в Україні багато, мають досить багато зброї, бо під час того, як вони воювали у добровольчих батальйонах, їм видавали необліковану зброю. Тобто, не було такої процедури, як в армії, коли по військовому квитку людині видають зброю і все стоїть на обліку. Хоча і в армії теж доволі багато було вкрадено, але там був хоч якийсь порядок. А тут фінансування йшло від олігархів, політиків, були розкрадання складів МВС і таке інше. Крім того, достатньо зброї було захоплено у якості трофеїв під час бойових дій.

Висновок такий: я вважаю, що необлікованих одиниць зброї в Україні є приблизно пів мільйона. Це якщо рахувати пістолети, автомати і кулемети. А скільки ще є гранат, протитанкової зброї і тому подібного – невідомо. Думаю, до 2-х мільйонів. Це набагато страшніше, бо такі речі можна використати для серйозних терористичних атак.

Тому, якщо ця історія із  Семенченком стане системою і СБУ продовжить викривати і зачищати такого роду організації, то це, на мою думку, правильно. Але якщо це одноразова акція, аби покарати Семенченка, бо він комусь не подобається, то це повна дурниця і «показуха».

Віктор Ягун, ексзаступник голови СБУ:

Поки в Україні не буде прийнятий повноцінний закон про зброю, порядку в нас не буде

Конкретну цифру ніхто вам не скаже. Ця статистика може бути винятково теоретичною і практично наводиться лише в Міністерстві внутрішніх справ. Але я все одно у ній сумніваюсь, оскільки надзвичайно велику кількість зброї під час Революції Гідності роздали «тітушкам», більше тисячі одиниць лише у Києві. По-друге, ніхто не знає, скільки зброї було вкрадено під час погромів на непідконтрольній Україні території. Із Криму зброя передавалась ящиками на територію ОРДЛО. Коли почались ці всі події, то все йшло безконтрольно через пороми, у тому числі й техніка, яка належала ЗСУ. Що вони із цим всім робили і як вони його реалізовували – теж ніхто не знає. Тобто, це насправді величезна проблема і де й коли все це випливе – прогнозувати важко.

А другий момент – це менталітет нашого народу, який передбачає такі речі як щось поцупити і заховати «під стріху». Я сам особисто знаю хлопця, який як волонтер їхав із фронту і в їхньому автобусі знайшли гранатомет. Він його прихопив у якомусь добровольчому батальйоні. Я особисто у нього питав, для чого воно йому, на що він відповів, що не знає, але гранатомет лежав, не був нікому потрібний і він вирішив його взяти.

Тому нам треба прийняти закон про зброю, за допомогою якого ми зможемо впорядковувати якісь елементи із можливістю легалізації цієї зброї. У нас вкрай багато автоматів та пістолетів, які неможливо відстежити. Поки в Україні не буде прийнятий повноцінний закон про зброю, порядку в нас не буде.

Георгій Учайкін, голова Асоціації власників зброї:

Почати варто із того, що нам просто повідомили про те, що нібито Семенченко і Шевченко причетні до чогось. Я не бачив затримання, їх причетність наразі не доведена, а з відео я не можу відрізнити масогабаритний макет зброї від бойової чи учбову гранату від справжньої.

А щодо кількості необлікованої зброї, то в Україні циркулює від 4,5 мільйона до 5 млн. одиниць. Це приблизні показники, які можна фіксувати по даному напрямку. Але, знову ж таки, мова йде про легку стрілецьку зброю, тобто пістолети й автомати, а гранатомети і вибухівка сюди не входить.. Себто, це окрема тема, яку треба моніторити і, наскільки мені відомо, сьогодні жоден фахівець не може визначити цього. Міжнародні організації  рахують лише легку стрілецьку зброю, а тут взагалі ніхто нічого не знає.

Об’єднувати ці речі неможливо. Не можна говорити про обіг зброї та обіг вибухових речовин як про одне поняття. Зброя – це пристрій, який використовується багаторазово, а вибухівка лише раз. Якщо людина десь знайшла гранату і хоче здати її правоохоронцям, то він за неї ніякої відповідальності не несе, бо вона перед тим не вибухала.

Нам тут допоможе закон про зрою, який буде базований на альтернативному законопроекті, який нещодавно провалила Верховна Рада. Це перший крок до подолання проблеми необлікованої зброї. А з вибуховими речовинами вихід один – викуповувати їх у населення. Гранати, гранатомети, вибухівку, тротил – все це має викупити держава, а Кабмін має затвердити відповідні тарифи. Так, наприклад, працювали Балкани, які довго потерпали після війни у Югославії, і це спрацювало.

Олег Жданов, військовий експерт:

Якщо вірити колишньому голові СБУ Василю Грицаку, то десь 4,5 – 5 млн. стволів може «гуляти» по Україні. Це інформація, яку він оприлюднював за часи свого керівництва. Насправді, я вважаю, ця цифра набагато менша і загалом сюди ще слід додати офіційну статистику, згідно якої є ще близько пів мільйона зареєстрованих одиниць. Думаю, що десь до мільйона пістолетів та автоматів незаконно є на руках в українців.

Пригадайте, що Петро Олексійович Порошенко не захотів вводити закони воєнного часу і не забезпечив їх виконання. Тому вони й не працювали і тому в перші місяці війни обіг незаконної зброї був взагалі неконтрольований. Від літа 2014-го року до зими 2015-го зброю можна було майже відкрито перевозити по всій Україні. Тому ніхто достеменно не знає, якою є її реальна кількість і скільки було перевезено. Але ця зброя нікуди не зникла. І як, ким і за яких обставин вона буде використана, наразі не може знати ніхто.

Роман Гурський, ІА «Вголос»