Минулої неділі у Королівстві Іспанія відбулися дострокові парламентські вибори – вже четверті за чотири останні роки. Напередодні виборів тимчасовий уряд “червоних” соціалістів, всупереч волі родини і патріотично налаштованих громадян країни Сервантеса, провів ексгумацію і перезахоронення останків каудільйо Іспанії протягом 1936-1975 років Франсіско Франко.

Такі волюнтаристські дії уряду викликали неоднозначну реакцію серед населення Піренейського півострова, що позначилося на частковій втраті популярності робітничої партії соціалістів Іспанії. Таким чином PSOE під керівництвом виконувача обов’язків прем’єр-міністра Педро Санчеса, який сподівався боротьбою проти мертвого генералісимуса підняти рейтинг своєї політичної сили, отримала на виборах 120 місць у парламенті, втративши три мандати – небагато, але показово.

Правоцентристська Народна партія (РР), яка мала 66 представників у попередньому складі Конгресу, в результаті останніх виборів значно покращила свої результати, отримавши тепер 88 парламентських місць.

Але найкращий результат у динаміці росту популярності показала молода партія “Vox”, що позиціонує себе як націоналістична організація. Якщо у парламенті минулого скликання вони отримали 24 депутатські мандати, то цього разу “буржуазні націоналісти” подвоїли своє представництво в Конгресі до 52 місць. Це сталося за кілька місяців після того, коли вперше за 40 років партія, яку сприймають як ультраправу, увійшла до законодавчого органу. Очевидно, що успіху партії “Vox” посприяла напружена ситуація в Каталонії, де напередодні кілька днів поспіль тривали масові безпорядки, організовані прихильниками відокремлення цієї території від Іспанії, з якими загравав уряд Санчеса.

Водночас ліві популісти з партії “Podеmos”, які ніяк не могли домовитися про поділ влади зі своїми ідейними “соратниками” із PSOE та сформувати правлячу коаліцію у парламенті попереднього скликання, втратили 7 мандатів і тепер матимуть 35 депутатів у стінах Конгресу.

Партія “Ciudadanos”, наближена до правоцентристської РР, отримала лише 10 місць у парламенті. Ще 13 місць займатимуть представники Республіканської лівиці Каталонії.

Судячи з результатів виборів, швидше за все “червоні” соціалісти знову спробують сформувати уряд, але ніхто не відважиться спрогнозувати, які саме політичні сили увійдуть до цієї коаліції і скільки часу зможе протриматися уряд із таким поляризованим складом парламенту.

Можна по-різному відноситися до містики, пророцтв і застережень, та, очевидно, неспроста під час військового параду з нагоди Дня Іспанії 14 жовтня парашутист, який опускався перед трибуною з великим державним прапором Королівства, зачепився за стовп і повис на ньому (фото 2). Чи не було це застереженням для Санчеса перед тією злополучною ексгумацією, яку в патріотичних колах назвали оскверненням могили, і чи не означало це “знамення” початок кінця популярності прокомуністичної ідеології на Піренейському півострові? Поживем – побачим.

На фоні виборів в Іспанії варто згадати про події, які відбулися наступного дня в заокеанській іспаномовній Болівії – також пов’язані з виборами президента республіки, перший тур яких відбувся в жовтні місяці з масовими порушеннями виборчого законодавства.

Це спричинило вуличні протести проти диктатури марксиста Ево Моралеса (фото 3), який утримував владу в цій латиноамериканській країні ще від 2006 року. Злякавшись натиску протестувальників, до яких долучилися поліція та військові, Моралес оголосив про відставку і втік з країни.

Як повідомили аргентинські ВПС, літак колишнього глави держави запросив дозвіл польоту над територією Аргентини. За інформацією ЗМІ, Ево Моралес вилетів із міжнародного аеропорту Ель-Альто.

А почалося все із протестів болівійців, які 20 жовтня спалахнули у містах Санта-Крус, Сукре і Кочабамбі. Масові заворушення там тривають і донині. Приводом для них стали результати підрахунку голосів на виборах. Як повідомив тоді Вищий виборчий суд Болівії, перемогу вже в першому турі здобув Ево Моралес. Його суперник Карлос Меса не визнав результати голосування і закликав народ вийти на вулиці.

За конституцією Болівії, після відставки глави держави його обов’язки переходять віце-президенту, потім спікерові сенату, а за ним — спікеру палати депутатів. Всі вони відмовилися очолити державу і вслід за Моралесом також оголосили про відставку. Верховна влада перейшла до другого віце-спікера сенату Болівії, представниці опозиції Жанін Аньєс.

Карлос Меса назвав втечу Ево Моралеса “кінцем тиранії”. Водночас МЗС Московії відреагувало на події в Болівії традиційно для кремлівських маніпуляторів: “Викликає глибоке занепокоєння, що протягом внутрішньополітичної кризи в країні готовність уряду до пошуку конструктивних рішень на основі діалогу була зметена розвитком подій за лекалами зрежисованого держперевороту”.