Присвячується організаторам "над-європейського" фестивалю "Старе місто" без чиєї інтенсивної допомоги цього б тексту не було.

Під величні фанфари реклами і пива повільно стягувався люд до стадіону "Україна" з єдиною метою – поковбаситися і попити собі в задоволення пивця. І коли всепсихозна атмосфера позитивного алкогольного драйву наповняла тіла людей, то не всі на цьому святі життя почували надто добре і комфортно. Особливо "повеселитися" організатори дали привід фотографам, яких просто таки кинули на шматування публіки.

Для деяких фотокорів солодке життя починалося уже із самого входу на територію такого розрекламованого супер-пупер-продвинутого фесту. Виявилося, що хоч вони і витратили до цього цілий день на акредитацію, проте відповідних пропускних бейджів їм так і не спромоглися зробити. Ну що зробиш – завтикали. Тому давали якісь галімі карточки, на яких і записували хто вони і звідки. Проте, охоронці таких витворів мистецтва від організаторів чомусь не сприйняли і вперто не хотіли пропускати з такими "акредитаціями".

Щоправда, щоб отримати бейджик фотографам прийшлося відчути ще одну європейську інновацію організаторів – підписатися під спеціальним регламентом проведення фотозйомки. Причому такий регламент містив лише мінуси для фотографів. Так, згідно нього, заборонялося фоткати ВІП-ів і місця їх посиденьок, певні території фестивалю, обмежену зйомку деяких виконавців тощо. За недотримання правил обіцяли страшну і болісну смерть відзнятим кадрам і можливість познайомитися з суддями.

Надію вселяло лише одне, що в одному пункті вказувалося, що зйомки виконавців можна буде проводити із спеціальної зони. Проте де ж та заповітна зона ніхто із прес-служби не так і не міг сказати точно. Організатори теж легко заламалися на цьому питанні. Лише відмахувалися, що зараз зайняті і буквально за кілька хвилин все організують.

Та оті декілька хвилин, що специфічно для наших організаторів, затяглися на кілька годин. Натомість виконавці на сцені змінювалися, а відзняти так нічого ще і не вдалося за винятком кількох п’яних прихильників музики, що спокійно дрихли на полі.

Спроби зловити виконавців в об’єктив із фан-зони, принаймні для мене, закінчувалися тільки поразками. Першого разу – тільки витяг люфу об’єктива, як пристало двійко п’яних двометрових амбалів. Гикаючи і микаючи вони почали чіплятися, щоб я їх тут не знімав, а то збиратиму свою апаратуру по болтиках. І жодні пояснення, що фотографую я артистів, чомусь їх не задовільнили.

Ще одне намагання закінчилося теж фіаско. Цього разу фани так витанцьовували і вимахували руками, що просто зносили все навколо себе. Тож після кількох ударів по фотику вирішив не випробовувати його фотографічний дух. Та й суми вкладеної в нього, чесно кажучи, теж було шкода. В регламенті ж не вказали, що з вини організаторів, які не забезпечили фотографів місцем для зйомки, у разі пошкодження фотика кошти буде відшкодовано…

Прозріння до організаторів прийшло лише наприкінці "європейського" фесту, саме перед виступом Gogol Bordello. Зібравши фотографів в кучку головний шеф повів їх під святую святих – аж під саму сцену, під якою на всіх нормальних фестивалях, фотографи завжди і працюють. Та й то б така привілегія могла б і не відбутися, якби не вплив одного авторитетного фотографа, який таки добився такої честі від оргів.

Та найбільша атракція чекала під самою сценою. Саме на ті три пісні, на які запустили фотографів, сцена майже зовсім не була освітлена. Крім того, шеф сам визначав коли можна фоткати американців, а коли ні. Зазвичай поклацати дозволялося лише 20 секунд протягом цілої пісні, а потім насолоджуватися цілу пісню дружелюбними поглядами найнятих термітракторів, які «з любов'ю» хотіли на комусь показати усю свою стадну профпридатність.

Коли ж час вийшов усіх фотографів під супроводи фанфар дружньо вивели з-під сцени і наказали більше не фоткати. І тут – о чудо! – сцена зразу ж освітилася. І коли тільки фотографи захотіли вже із фан-зони зробити кілька кадрів, добрі термітрактори через турнікети почали кидатись із криками заховати фотоапарати. Причому, до простого люду жодних претензій вони не виявляли, а от фотокорам – зась.

Після такого хочеться тільки подякувати організаторам за такий чудово проведений день (половина з якого пройшла саме у їх пошуках), просто шикарні кадри і чудове місце для зйомки. Так тримати! І може колись хоч якусь європейськість Ви із себе видавите, а не кидатиметесь лише дешевими пантами.

відео з фестивалю тут