Поєдинок уже четвертої (вчора Політехніка поступилася третім рядком Хіміку) та п'ятою команд Суперліги очікувався з великим інтересом. Тут і досить свіжі спогади про матчі другого кола, в якому Ферро ледь не спорудив камбек сезону, поступившись у драматичній кінцівці, і, звичайно ж, турнірна боротьба - високі місця в плей-офф ще не розіграні.

Втім, як це не дивно, боротьби не вийшло. Політехніка, судячи з усього, просто не відійшла від дзвінкого ляпасу в Черкасах, і вийшла на матч все в тому ж коматозному стані. Ферро ж навпаки - з перших секунд показало настрій і бажання боротися. Особливо в цьому досяг успіху Станіслав Дикий: форвард запоріжців став справжнім героєм відрізка, забивши за шість перших хвилин 11 очок. Більш того, Дикому вдалося практично вибити з гри Владана Вукосавлевіча - в майці сербського лідера Політехніки у першій половині матчу бігала зовсім інша людина. Вже на сьомій хвилині гравці Ферро мали перевагу в 16 очок (21:5), явно загнавши гостей в кут. Чотири фоли Стефанишина, чергова невдала гра Лі і повна відсутність допомоги від українців - Желько Лукаїчу було несолодко.

Вийти з кута львів'яни спробували вже у другій чверті. Вихід Васільєвіча на позицію плеймейкера якось струсонуло команду, однак Ферро вдавалося тримати 20-очковий відрив завдяки хорошої реалізації дальніх кидків. До того ж, сьогодні, на відміну від п'ятничної гри проти Говерли, не засинав Мур - Камерону вдалося забезпечити своїй команді виграний щит, що явно стало запорукою успіху. На велику перерву команди пішли за рахунку 51:33 - шансів на порятунок у Політехніки, говорячи рідною для львів'ян мовою, було "обмаль".

Ферро вдалося перевести гру в спокійне русло, хоча в другій половині запорожці стали все частіше втрачати Вукосавлевіча. Владан включився по повній вже на третій-четвертій хвилині другої половини, почавши штампувати очки, проте допомога йому не прийшла. У Ферро ж попросту виходило: десь добре зіграє Чаппел, десь у проході заб'є Вернер, не зачохляв снайперський приціл і Гуін.

Гості мали мікроскопічний шанс витягнути гру в середині четвертої чверті: серія вдалих дій команди Лукаїча змусила Кирила Большакова взяти тайм-аут за рахунку "+14" на користь його команди. Нарада свій ефект дала: в результаті затяжної атаки Буцький, потрапивши "три" з кута, остаточно поховав інтригу. Більш того, під завісу гри Ферро вдалося навіть розвинути перевагу - тут вже постарався Гуін, другий раз за три дні добрався до позначки в 20 очок.

Ферро перемагає і вперше за довгий час повертається в лідируючу четвірку. Політехніка ж випадає з четвірки вперше за ще більш тривалий відрізок. Желько Лукаїчу і його гравцям явно є про що задуматися - цей тиждень, особливо на тлі прямих конкурентів, "політехи" відіграли просто жахливо.

Ферро-ЗНТУ - Політехніка 87:62 (25:13, 26:20, 16:13, 20:16)

Ферро: Буцький (7 + 6 передач + 3 перехоплення), Рибалко (8 + 8 передач), Чаппел (18 + 6 підбирань + 6 передач +4 втрати), Дикий (14), Мур (14 + 14 підборів) - старт; Гуін (20 + 5 підбирань), Вернер (6 + 6 підбирань), Лебединцев (0), Козловець (0), Тимощук (0).
Політехніка: Мітчелл (13), Іконіч (0), Стефанишин (7), Лі (9 + 7 підбирань + 4 передачі + 4 втрати), Вукосавлевіч (19 + 7 підбирань + 4 втрати) - старт; Васільєвіч (9 + 5 передач ), Шкурупій (3), Салтовець (2), Алфьоров (0).

Кидки з ближньої та середньої дистанції: 23/33 (70%) - 18/37 (49%)
Кидки з дальньої дистанції: 9/25 (36%) - 6/24 (25%)
Штрафні кидки: 14/19 (74%) - 8/15 (53%)
Підбори: 39-30; Передачі: 29-16; Втрати: 12-13