Судовий збір впроваджено замість оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів та державне мито. Експерти зазначають, що відтепер українці платитимуть за правосуддя згідно з нормами Закону, а не за тимчасовими документами.

Розмір судового збору визначатиметься в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом станом на 1 січня поточного календарного року - цьогоріч це 941 грн (зараз він визначається від неоподатковуваного мінімуму доходів українців - 17 грн). А зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати, відповідно зростатимуть і розцінки на правосуддя. Наприклад, раніше за позовну заяву про розірвання шлюбу сплачувалося загалом 38 гривень, а після змін ця плата зросла більше, аніж вдвічі і становить 94,10 грн.

Якщо ж мова йде про апеляційну скаргу, то раніше державне мито за подання такої заяви становило 4,25 грн, а тепер - 49,25 грн. Далі - за заяву майнового характеру, що подавалась до господарського суду, сплачувалося 1% суми позову – це не менше 102 грн. і не більше 25,5 тис. грн. А з 1 листопада потрібно буде вже сплачувати 2% від ціни позову, тобто не менше 1 411,50 грн. та не більше 56, 46 тис. грн. Відтак максимальна ціна майнового позову зросла на сто відсотків! “Маленьким підприємствам це буде не вигідно. Подача позовної заяви – не факт що ви будете у виграші. Сплатити судовий збір, залишитися ні з чим і до того ж бути ще у мінусі… багато підприємців буде добре думати, перед тим як подавати позови”, - прокоментував зміни Вголосу львівський юрист Андрій Яцишин.

Окрім того українці також будуть змушені оплачувати процесуальні дії, які раніше були безкоштовними. Судовий збір за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання вартуватиме 15 гривень, а, наприклад, аби роздрукувати технічний запис, за кожен аркуш потрібно буде викласти по 5 гривень.

Нагадаємо, новий закон встановив, що ціна позову про відшкодування моральних збитків становить 1% ціни позову, але не менш як 0,2 мінімальної заробітної плати і не більш як 3 розміри мінімальної заробітної плати. Тобто заплативши 2 955 грн. будь-хто може висунути багатомільйонний позов проти незручних журналістів. Попри те автор закону “Про судовий збір”, народний депутат Володимир Пилипенко розповів у коментарі виданню “Закон і бізнес”, що закон жодним чином не спричинить збільшення утисків ЗМІ. За його словами, у законі йде мова не тільки про мас-медіа, а про всіх фізичних та юридичних осіб. Тобто кожен українець отримав змогу захистити свою гідність за меншу ціну. Як воно буде насправді – ми побачимо вже незабаром.

Ще одне нововведення вдарить особливо боляче по тим, хто захоче судитися з приводу порушення авторського права. Тепер згідно з Законом впроваджується збір при поданні до суду позовних заяв про захист авторського права, права на відкриття, винахід, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції.

Безперечно, в Україні, де піратство у сфері інтелектуальної власності просто процвітає, намагання нажитися на людях, видається просто нелогічним. “Та який там захист авторських прав, у нас його просто немає”, - каже Вголосу екс-державний інспектор з питань інтелектуальної власності у Львівській та Закарпатській області Михайло Лука.

До речі, судовий збір йтиме у спеціальний фонд держбюджету. Відтак саме за рахунок українців матеріально забезпечуватимуть роботу наших судів. Переконайтеся самі:

Таблиця з видання Відомості.

Поміж тим судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
2) заяви про скасування судового наказу;
3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення;
5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою,  засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;
7) заяви  про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви  про  встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати  її  загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
13) позовної заяви про відшкодування шкоди,  заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу   влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними  рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;
14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору,  згоду на обов'язковість якого надано Верховною  Радою України,  здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

фото: 4vlada.com