В країнах з невеликими запасами води або її низькою якістю найважливішим вирішальним чинником виростання дощових вод є можливість забезпечити потреби населення в питній воді. Звичайно, рішення про будівництво систем побутового використання дощових вод потребує відповідного економічного аналізу, зокрема визначення терміну повернення капіталовкладень у їх виготовлення.

Зазвичай на урбанізованих територіях створюють умови для якнайшвидшого відведення дощових вод мережею водовідведення до очисних споруд. Таку практику фахівці вважають незадовільною – грунт пересушується, рівень ґрунтових вод знижується, негативно впливає на чистоту поверхневих вод та біологічне життя у збірниках атмосферних опадів. У випадку перевантаження мереж водовідведення необхідно будувати розвантажувальні мережі або накопичувальні резервуари для періодичного акумулювання надлишку атмосферних опадів. У випадку перевантаження мереж водовідведення необхідно будувати розвантажувальні мережі або накопичувальні резервуари для періодичного акумулювання надлишку атмосферних опадів. Обидва рішення інвестори вважають невигідними, оскільки це потребує значних витрат на викуп територій для будівництва і розбудови таких мереж.

Водночас у містах щораз гостріше постає проблема дефіциту питної води. З одного боку це пояснюється розвитком міст, і отже зростанням попиту на воду, а з другого – погіршенням якості поверхневих вод. Для очищення низькоякісної природної води необхідні додаткові дорогі технології. Саме тому запаси дощових вод можуть стати цінним джерелом води, щоправда із заниженими якісними показниками. Найчастіше рекомендують використовувати дощові води для: зрошення посівів, трав’яних покровів тощо; санітарних систем; протипожежних систем; роботи з впорядкування територій; технологічних процесів у промисловості та сферах обслуговування.

Побутове використання дощових вод

Збирання дощової води для індивідуального сектора – процес відносно легкий, не потребує застосування складних технічних рішень. Використання існуючої системи ринв і спускних труб, з’єднаних зі збірними трубопроводами, дає змогу відводити більшу частину цієї води до накопичувального резервуару.

Перед надходженням у резервуар дощові води очищаються на решітках, ситах різної конструкції, фільтрах тощо. Резервуар бажано розташовувати у грунті, – це дасть можливість зберігати воду за низької температури з незначним доступом сонячного випромінювання, що обмежить розвиток мікроорганізмів.

Системи для збору дощової води можуть бути як з частковим відведенням води, так і без цієї функції. У другому випадку вся кількість дощівки зберігається у накопичувальному резервуарі, тому його об’єм має бути відповідно великим, залежно від площі даху, з якого збирається вода. Якщо потреба у воді незначна, – влаштовується система відведення надміру води у мережу водовідведення або в дренажну систему.

Розглянемо приклад індивідуального будинку з двома джерелами водопостачання: резервуаром із дощівкою для зливних баків і пральних машин, та водопровід, що подає воду до змішувачів ванни, умивальників і мийок та поповнює нестачу дощової води у засушливу погоду. Система обладнана помпою, найчастіше самовсмоктувальною, яка автоматично вмикається під час водозабору. В період інтенсивних опадів надлишок дощових вод відводиться у дренажну систему. В Англії протягом року досліджували особливості функціонування системи такого типу. Було визначено, що потенціал дощових вод цілком достатній, щоб забезпечити потреби у воді для зливних баків в індивідуальних будинках.

Залежно від пори року й інтенсивності опадів, дощові води забезпечували від 3,8 до 100% зазначеної потреби. Враховуючи значну частку витрати санітарними приладами у загальному споживанні водопровідної води, можна стверджувати, що використання дощових вод сприяє значні економії водопровідної води з високими показниками якості.

В Японії широко використовується проста система, що складається з обладнання для очищення дощових вод, накопичувального збірника та ручної помпи.

Чималі можливості застосування системи для збору і використання атмосферних вод існують на об’єктах громадського користування і в торгово-сервісних, які найчастіше відзначаються великими площами дахів і значною потребою у воді невисокої якості. Це можуть бути, наприклад, криті стадіони, спортивні стадіони, торгові зали, крамниці й склади значної площі. У більшості випадків дощові води характеризуються незначною твердістю та підвищеним вмістом слабких кислот, переважно вугільної. Це впливає на корозійні властивості води, тож для виконання систем необхідно застосовувати матеріали, стійкі до корозії.

В Японії системами збору дощових вод обладнано криті стадіони в Токіо, Фуку ока і в Нагоя, площі дахів яких складають відповідно 28592, 50000 і 33000 метрів квадратних. Дощівка з дахів після відповідного очищення скеровується до змивного обладнання на поливання газонів на стадіонах. Натомість у кухнях і ванних кімнатах використовується вода кращої якості з міської водопровідної мережі.

Система збору дощової води використовується також і в аеропорту Дрездена. Дощівка збирається з площі 4,5 га дахової поверхні й накопичується у трьох резервуарах загальним обсягом 870 метрів кубічних. Система забезпечує водою зливні баки терміналу аеропорту та протипожежну систему.

Чи дощівка є безпечною для здоров’я

Австралійські дослідники вперше провели аналіз медичних наслідків споживання дощової води і зробили висновок, що така вода безпечна для людського здоров’я.
Для дослідження була вибрана Аделаїда – в цьому місті зареєстровані найвищі для Австралії показники використання дощової води в цистернах. Зібравши 300 добровольців, вчені надали їм фільтри для очищення дощової води. Проте тільки половина фільтрів були справжніми.

Протягом року лікарі контролювали самопочуття людей їх «піддослідних» сімей. Результати показали, що темпи гастроентериту в обох групах, які споживали фільтровану і нефільтровану воду, були дуже схожі. Фахівці також підтвердили, що при вживанні дощової води зафіксований низький ризик виникнення захворювань. Експерти додають, що результати дослідження не можуть бути застосовні у всіх без винятку випадках, проте доводять відсутність явної шкоди для здоров'я від дощової води.

Навіть у великих містах застосування дощової води для душу, де можна випадково ковтнути її у невеликій кількості, безпечно для організму, – стверджують лікарі. Екологи мають намір заохочувати жителів Австралії до використання дощової води як ресурсу в періоди засухи.
Таким чином, доходимо висновку, що при раціональному використанні дощової води нею можна повністю забезпечити побутові потреби. Це дозволить неабияк зекономити кошти та природні ресурси.

За матеріалами часописів «Будинок «нуль» енергії», «Вода», «Moj dom»