Primus "Green Naugahyde" (2011)

Культовий балаганчик фанк-металу, прогу та інших артистичних варіацій – Primus – знову на стежці війни.

Чіткість та вивіреність "Green Naugahyde" дарує гармонію збочених та іронічних хитросплетінь з особливими антиутопічним підтекстом.

Ескімосні заповіти The Residents – вічно живі. Прифанкована театральність зачитує свої вироки насильству над розумом. Це маніфести з внутрішньою гнучкістю не для пацієнтів психлікарні, вагітних та маляток.

Шизоїдність справно нагнітається строкатим балаганом. Ховрашки-мутанти бадьоро в маршовій одноманітності крокують за горизонт. Безликі маси белькотять болотом у своїй приватній міфілогії ("Extinction Burst"). Фламенкові моменти та етно-фанк-метал – це прояви здорової душі та тіла.

Інфернальні барабанчики ритуалять буффонаду синьйора Помідора. Дрону вже немає чого синалізувати про небезпеку, бо вона вже давно тут. Фанк перкусійно пускає еха боротьби, як висміювання. Еники-беники їдять вареники та пускають пророчі фідбеки.

Карикатурна театральність застиглої тоталітарності вважається тероризмом і розважається над усім, що варте уваги. Особливо над мегаломанськими проектами, де церковні миші марширують під половинні вісімки Фелліні.

Якщо Янукович доросте до Лукашенка, то міністерсво пропаганди може сміливо заносити цей альбом у чорні списки.

1. Prelude To A Crawl
2. Hennepin Crawler
3. Last Salmon Man (Fisherman’s Chronicles, Part IV)
4. Eternal Consumption Engine
5. Tragedy’s A’ Comin’
6. Eyes Of The Squirrel
7. Jilly’s On Smack
8. Lee Van Cleef
9. Moron TV
10. Green Ranger
11. HOINFODAMAN
12. Extinction Burst
13. Salmon Men

Red Hot Chili Peppers "I’m With You" (2011)

Новий RHCP сонною мухою бігає через поле, через гай і остаточно падає десь в далекому степу.

"I’m With You" сонно дає стандартний набір автолюбителя. Радіо-блокбастери для автомобілістів, щоб не так самотньо було рулити на хайвеях. Прифанкована галопічність нагадує місцями Muse періоду "Black Holes and Revelations". Фанк-метал опопсований для бородатих трекерів і запілони там так собі.

Акустичні баладки якісь знеособлені та розмиті ("Brendan’s Death Song", "Police Station"). Їх фолковість з невідомою метою затарюється металічними штурмами з апокаліптичним забарвленням. І фортепіанко там вже таке сумне, що всі негаразди вже сидять під дверима.

Прифанковані лічилочки у стилі RHCP для усіх рухливих видів спорту зі скакалкою традиційно переходять у сповідальні інтонації, де вже давно бронзовіють в якості стандартів. Спортивні марші ("Happiness Loves Company") незважаючи на запрограмовану дисципліну – дивують своєю незібраністю та запитаннями про сенс власного існування. Близька до ідеалу концентрація демонструється RHCP лише на "The Adventures Of Rain Dance Maggie".

Середина альбому – це місце, де RHCP, принаймні, на декілька хвилин роздупляються від сну, що породжує чудасію. Декілька правильних нот та веселі сінти дають натяки на хіт в "Look Around". "Goodbye Hooray" відповідає за танцювальну парафію і роматична тьолочка на тлі заходу сонця там доречна. Найкращий трек альбому "Did I Let You Know" качає завдяки фанковому хуку зі славних 70-х, але й таке щастя RHCP просирають дякуючи бездарній духовій партії, приспівам та уродським запілонам на фініші.

Піком бадьорості колективного розуму RHCP може бути лише іронічна шиза "Even You Brutus", що розумно розростається театральними позами. Але чартам таке не заканає. Там більше проканає підтанцьовка "Dance, Dance, Dance", де знайомство зі спадщиною ню-вейву дуже швидко починає нагадувати дебютник Bloc Party.

1. Monarchy of Roses
2. Factory Of Faith
3. Brendan’s Death Song
4. Ethiopia
5. Annie Wants A Baby
6. Look Around
7. The Adventures Of Rain Dance Maggie
8. Did I Let You Know
9. Goodbye Hooray
10. Happiness Loves Company
11. Police Station
12. Even You Brutus
13. Meet Me At The Corner
14. Dance, Dance, Dance