Під час зустрічі з керівництвом ГУМВС України у Львівській області та керівниками підрозділів ГУМВС у Львівській області Ека Згуладзе розповіла про основні засади зміни силових структур на її батьківщині, адже саме вона стала головним реформатором у Міністерстві внутрішніх  справ Грузії за часів правління Михаїла Саакашвілі.

Наважитися на зміни

За словами екс-міністра ВС Грузії, метою для керівництва її держави тоді було не глобальне реформування, а бажання вирішити конкретні проблеми, які були у різних середовищах. Серед головних недоліків, які хотіли усунути реформатори – корупція та тіньовий оборот у економіці. Взагалі Грузія у час, коли стартували реформи, була країною-банкротом.

«Я дуже часто чую, що в Україні жаліються на маленький бюджет, брак ресурсів для впровадження реформ. Але уявіть собі країну, де заборгованість із заробітної плати в середньому була десь 6-8 місяців, заборгованість по пенсіях – до 17 місяців, світло та воду подавали лише по графіку, а газу не було ніде, крім столиці. Такою була наша ситуація на початку реформування держави, тому Україна має значно кращу стартову позицію», – сказала Ека Згуладзе.

Також вона закликала не чекати підходящого моменту для реформ: нагода може ніколи не з’явитися. Потрібно просто зважитися на зміни і почати діяти.

«В нашому випадку, як і у вашому, було дуже сильне замовлення суспільства на зміни. Ситуація в Україні, можливо, не надто спокійна, щоб відчути наскільки велика ця хвиля, ця потреба у змінах, але вона є. Особливо після військових дій. Після завершення війни в Україну прийде криза, хочемо ми цього чи ні. Це буде криза політична, економічна, моральна. Буде дуже багато різної енергії і єдиний спосіб зменшити її неприємні наслідки – знайти правильне русло, куди всю цю енергію направити. А який це буде напрямок, мають вирішити самі українці», – вважає екс-міністр ВС Грузії.

Три місяці без ДАІ

Реформи у Грузії, як відомо, були комплексними: там змінили прокуратуру, міністерство внутрішніх справ, безпеки та фінансів та інші відомства, пов’язані із ними.

Оскільки Грузія на той час була дуже бідною державою, разом з впровадженням змін реформаторам потрібно було думати, де знайти ресурси на усі ці нововведення. Після вивчення роботи департаментів, які підпадали під зміни, було прийнято рішення про оптимізацію: протягом двох років завдяки цьому процесові штат МВС був урізаний із 90 до 30 тисяч людей. Це звільнило бюджет держави настільки, щоб заплатити заборговані зарплати і покращити умови роботи для правоохоронців.

Крім збільшення заробітної плати та покращення умов роботи міліціонерів, у Міністерстві ставили собі за мету – навчити населення поважати та любити правоохоронців.

«Ми тоді не говорили про покращення  репутації міліції, бо вона була меншою за нуль. Ми говорили про те, щоб заново навчити людей довіряти міліції. Однак в нас було ще одне завдання: ми повинні були навчити працівників міліції поважати самих себе. Протягом двох років ми збільшили зарплату працівників поліції у 15 разів. Запитаєте, звідки ми взяли кошти? З’ясувалося, що реформи приносять гроші. Як тільки ми завершили перший радикальний етап реформ, бюджет Грузії виріс у 7 разів, а потім, протягом 2 років – у 20 разів», – розповіла екс-міністр Грузії.

Відтак після структурних змін у Міністерстві внутрішніх справ Грузії змінили кадровий склад міліції. За одну ніч було звільнено 16 тисяч працівників ДАІ.

Протягом 3 місяців на дорогах Грузії взагалі не було «даішників», бо цю гілку міліції вирішили трансформувати у патрульну службу. Однак ситуація на автошляхах не надто загострилася, адже вона до цього була катастрофічною. За словами  Еки Згуладзе, до реформи МВС водії вже навіть не зупинялися на блок-постах ДАІ (які, до речі, були кожні кілька сотень метрів), а просто кидали через вікно автомобіля гроші у пачках з-під сірників.

Після трьох місяців «порожнечі» на дорогах з’явилася патрульна служба: це були молоді хлопці та дівчата, одягнуті у нову якісну форму, на нових автомобілях, з сучасним обладнанням. Правоохоронці були привітними, комунікабельними, допомагали в усьому, ніколи не брали хабарів. Патрулі були настільки запопадливими, що навіть переводили через дорогу бабусь. Однак одночасно штрафували поліцейські за все і всіх, без жодних винятків.

«У Грузії ніколи ні за що не штрафували, а нові поліцейські були дуже строгими. Вони чітко дотримувались закону, але одночасно були дбайливими. До прикладу, якщо зупинили п’яного водія, у нього відразу забирали права, автомобіль, однак на власній машині відвозили цю людину додому, а наступного ранку могли приїхати і запитати, як його самопочуття. У нас не було ілюзії про те, що ця нова патрульна поліція викоренить весь кримінал у державі. Це був маркетинговий продукт, інструмент, щоб показати, яку державу ми хочемо побудувати. Саме ДАІ, а тепер уже патрульна служба, і є обличчям держави», – пояснила Ека Згуладзе.

Нових поліцейських у Грузії через деякий час не просто почали поважати, їх полюбили.

Проект Патрульної поліції став настільки успішним, що всі інші підрозділи МВС почали ненавидіти патрулів. Ця системна конкуренція мимоволі змінила усю систему: решту поліцейських не усвідомлено намагалися перехопити якості нової поліції. З’ясувалося, що серйозним рушієм змін системи зсередини є не настільки фінансова мотивація, наскільки бажання правоохоронців мати статус та повагу в суспільстві.

Загалом заробітна плата поліцейських у Грузії протягом 3 років піднімалася 15 разів.

«Нова» поліція

Як вже йшлося вище, на початку реформ Грузія була дуже бідною державою, тому урядовці намагалися економити на кожному кроці: скорочували штат, зменшували кількість департаментів тощо. Однак були речі, на яких економити відмовились категорично. За словами Еки Згуладзе, реформатори вирішили попри все купити для поліцейських нову форму, техніку та автомобілі. Також для працівників МВС збудували нові, сучасні приміщення.

Будувати нові приміщення для роботи органів ВС у Грузії вирішили не лише, щоб підняти престиж цієї структури. Це було потрібно для підвищення продуктивності праці поліцейських і для досягнення економії, адже для держави інвестувати у інфраструктуру – це спосіб стимулювати економіку.

Ефективність роботи поліцейських за рахунок зміни умов роботи зросла на 38%. Такого ефекту було досягнуто також завдяки тому, що змінили систему кабінетів на спільні робочі зони. Протягом перших 3-4 місяців поліцейським було дуже некомфортно працювати, але потім їм це навіть сподобалось.

Необхідність вкладати кошти у закупівлю форми та нової техніки для працівників поліції під час реформи   Ека Згуладзе пояснила так: «Коли ти пропонуєш державі новий продукт, він має бути упакований. Ви, до прикладу, купили б новий айфон, якби він виглядав, як стара Нокіа 96-го року? От і громадяни не купили б нову поліцію, якби вона не була схожа на нову».

Змінюючи місця праці поліцейських на нові, у Грузії зекономили близько 23% на утриманні будинків та ремонтах, які у старих приміщеннях доводилось робити постійно.

Головне у реформах – креатив

Під час реформування поліції змінили також систему організації робочого процесу міліціянтів. Одним із найцікавіших нововведень стало те, що були відмінені колегії та наради. Щоб компенсувати недостачу фізичного спілкування між колегами, запровадили практику неформальних тематичних зустрічей. Виглядали ці зустрічі так: до міністра викликали представників департаменту, в якому є проблема, а також людей із інших департаментів, яких не стосується. Люди, яких не стосується проблема, завжди сміліше ділилися думками про те, як вирішити завдання, тому зустрічі зазвичай були дуже продуктивними. Також на таких зустрічах представники департаментів мали право сперечатися із керівництвом, що в принципі не можливо на колегіях. Якщо аргументи рядових працівників були переконливіші, міністри робили так, як радили поліцейські.

«Чутки у поліції важливі, як і в звичайному житті. Інформація про те, що з керівництвом потрібно говорити, потрібно сперечатися, пішла по департаментах. Люди самі оголошувалися приходити на такі зустрічі»,– наголосила екс-міністр.

Для реформаторів було принципово важливо, щоб поліцейські жодним чином не платили за свою роботу. Працівникам МВС дали достойну на той час заробітну плату, нову форму, обладнання для роботи і транспорт.

«Ми дали те, що було необхідно правоохоронцям і нічого зайвого. Ми не могли вимагати якісної роботи від поліції, не давши їм цього мінімуму. Але ми і тут намагалися економи. Наведу декілька прикладів. Ми не відразу закуповували нову уніформу для всіх – це було б надто складно. Ми оголосили конкурс, але не лише по цінах, були й інші пріоритети. Наприклад, ми віддали перевагу уніформам, які виготовили у Грузії. Якщо ж на цій фабриці ще працювали біженці, ми купували у неї форму, навіть, якщо вона коштувала на 20 центів більше. Тобто економічний та соціальний бонуси для нас були надзвичайно важливими», – сказала Ека Згуладзе.

Також у міністерстві додумались, що грошова премія для деяких працівників – не найкращий стимул для роботи. Навіть, якщо це 5 тисяч доларів, їх можна швидко витратити і забути про цю нагороду. Тому реформатори вирішили дарувати найстараннішим працівникам поїздку із сім’єю в Париж. Це дало добрі результати, бо, коли сім’я поверталася із відпустки, враження у неї залишались ще на дуже тривалий період часу. Поліцейський розумів, що цей якісний відпочинок йому подарував роботодавець і був вдячний за це.

«Маленькі речі мають значення. Одного разу ми зробили дещо дуже просте, але надзвичайно важливе, що всім дуже сподобалось. Я тоді дала міністру список рядових поліцейських, у яких в той день був день народження. Я попросила міністра, щоб ввечері, приблизно о 21-22 годині, він подзвонив цим поліцейським зі свого мобільного і привітав зі святом. У цей час всі іменинники швидше за все були із друзями та родичами за святковим столом. Уявіть собі, скільки позитивних емоцій вони отримали від того, що їх привітав сам міністр. Повага і вдячність, з’ясувалося, найсильніші мотивації для багатьох. Звичайно, якщо є достойна заробітна плата», – пояснила екс-міністр.

Грузія та Україна, безперечно, різні держави і українцям не обов’язково повторювати усі ті кроки, які впроваджували грузини, реформуючи своє МВС. Україна має створити свій бренд, свою мрію. Однак Грузія запропонувала цікавий та креативний підхід до перетворень у державі,  на який Україні варто звернути увагу.

Леся Бурбан, «Вголос»