Романтика реальності та фантазійності голосу Річарда Хоулі цим альбомом лише підтвердить його перше місце на п'єдесталі найбільш прокручуваних пісень на сучасних англійських весіллях (якби не спаскудили це слово і саму подію).

Van Morrison зі своїми хітами "Somebody Like You" та "Have I Told You Lately" – на 2-му, ну а зелений Джеймс Блант з невмирущою ріпітністю "You're Beautiful" – на 3-му.

І якщо раніше гьорлфренди втрачали свідомість, підсвідомість і цнотливість під вокал Стюарта Степлза з Tindersticks ("My Oblivion", чого тільки варта), то тепер масове падіння моралі та мамзельних тіл очікується на концертах від баритону Річарда Хоулі.

Шютка, конєчно, але це правда. Прекрасні мелодії, прекрасні слова і ніжна атмосфера пісень Хоулі можуть розворушити до танців навіть мурашники. Ну, а різним даунам з різноманітних фабрик і сортирів звьозд просто тре вчитись, як люди співають. Просто і без пантів.

Романтичні ночі з квітками на ліжку, свічками, вином та всім іншим набором любовної географії. Звичайна ніжність, якої так мало на цьому світі, і на брак якої в чоловіків постійно причитають майже всі жінки.

Інтимна музика з невеликим відсотком волюму. Справжні почуття не кричать. Тільки ти і я. Тиха радість краплинних поцілунків. Скрипічні ключі обіймів та вся гама забуття на твоїх руках. Музична гармонія внутрішнього світла в дружній темній кімнаті.

Мейбі, альбом крапаль не дотягує (але тільки-тільки) до мінометного розквіту почуттів альбому "Cole's Corner" (2005), де знаходиться божественна "The Ocean", іншого слова не написати. Сирени прибирають на доках Марселя після такого треку, а Одісей вже нікуди не пливе, ні до якої Пенелопи. Вже мовчу про Каліпсо.

І де "Coles Corner" та "Tonight" так виносять в відкрите море своїм шеффілдським бризом, що, соррі Господи, ангельські співи, здаються лише хрюканням чортів біля казанів з намальованою смолою для особливо небезпечних грішників.

Але й тут на берег викидають дорогоцінні перли з вже традиційною водною тематикою – "Roll River Roll" з її фортепіанними хвилями ступорить будь-яку працю і копняками виганяє на набережні трамвайних мрій.

Несерйозна "Serious" та пошукова "I'm Looking For Someone To Find Me" перекликаються "Just Like The Rain" з "Cole's Corner" своєю підірваною танцювальністю 50-тих.

"Valentine", "Lady Solitude", "Dark Road", "The Sea Calls", створюють неповторний букет, терпкий парфум якого, ти вже чув, десь в минулому житті, кішкою засинаючи на здоровенному радіо. Монументальність духових "Our Darkness" запросто відносить вітром.

"Lady's Bridge" з пляжними натяками на мамбу та "Guantanamera" і вже Арманд Асанте та Антоніо Бандерас зажигають на вулицях великого міста.

Радісна "Tonight The Streets Are Ours" та сумна "The Sun Refused To Shine" – 2-ва абсолютно різні треки з одним спільним знаменником – геніальність та особливість Хоулі як музиканта та композитора. Пісні з якими хочеться жити, жити і жити. Про ангелів читайте в 7-му абзаці.

Просто як в щасті. Інтонації, акценти, наголоси як на хрустальному мості з давнопрочитаних казок. Кажуть, що в житті такого не буває.

1. Valentine
2. Roll River Roll
3. Serious
4. Tonight The Streets Are Ours
5. Lady Solitude
6. Dark Road
7. The Sea Calls
8. Lady's Bridge
9. I'm Looking For Someone To Find Me
10. Our Darkness
11. The Sun Refused To Shine