29 грудня 2009 року з ініціативи Львівської облдержадміністрації, обласної ради та громадських організацій відбувся круглий стіл “Стан інституції сім’ї в Україні та у Львові”. Одним із організаторів і учасником круглого столу був перший заступник голови Львівської обласної ради Романом Ілик.

Пане Романе, Ви були організатором і учасником круглого столу “Стан інституції сім’ї в Україні та у м. Львові”, на якому обговорювалося питання сім’ї, як одного з важливих пріоритетів сучасної України. Яка ситуація в нас сьогодні навколо цього питання?

Головна проблема, насамперед, стосується уявлення про сім’ю, в якому ключовим є питання: чи створення сім’ї є пріоритетом для нашої української молоді?

Проведення круглого столу не було самоціллю, справа у тому, що в квітні 2010 року Львівська обласна рада повинна прийняти програму “Про дотримання законодавства в сфері захисту суспільної моралі на території Львівської області”. Один із пунктів цієї програми передбачає розробку системних заходів для зміцнення інституту сім’ї.

Аби прийняти справді дієву програму, яка б сприяла досягненню в майбутньому конкретних цілей, до квітня цього року ми повинні вияснити, яка на сьогодні є уява молоді про сім’ю? Чи добре вони знають свої обов’язки? Чи вони розуміють відповідальність, яка на них покладається?

Адже, якщо розглянути сім’ю як універсальну цінність сучасної України, то ми констатуємо той факт, що проблема є надто серйозною, вона, зокрема, матеріалізується у тому, що 56% новостворених сімей розлучаються. Корінь проблеми, насамперед, лежить у площині уявлення самої молоді про сім’ю. І тут постає наступне питання, як формується це уявлення? Що має на нього вирішальний вплив? Які чинники в самій сім’ї впливають на процес виховання дітей, а пізніше, коли ці діти одружуються, – на формування їх сімей?

Ви називаєте цифру 56% розлучень, але чи відомі їх головні причини?

Звичайно. Передусім, на розлучення впливає надмірна зайнятість одного з членів сім’ї або їх відсутність, яка, у першу чергу, пов’язана з трудовою еміграцією за кордон. Це особливо поширено в західних областях України. На непорозуміння у сім’ї суттєво впливають також економічні негаразди. Окрім цього, не можна упускати впливу навколишнього середовища на виховання у підлітків уявлення про сім’ю. На жаль, сьогодні ми констатуємо, що найважливіший вплив мають засоби масової інформації, яким вдалося витіснити Церкву.

Під час засідання круглого столу цікаво було заслухати інформацію про те, що при опитуванні молодих людей, як вони ставляться до дошлюбного сексу, 86% неодруженої молоді висловилися позитивно і лише 14% – проти. Коли це опитування провели серед одруженої молоді, то кількість прихильників дошлюбних статевих відносин скоротилася до 60%, а противників зросла, відповідно, до 40%. Тобто, після одруження молодь починає розуміти, що секс не є вирішальним чинником утворення сім’ї.

Ми ж розуміємо, що це не батьки заохочують дітей до сексу, а саме ЗМІ, які впливають на свідомість молоді. Сьогодні, наприклад, пропагують не образ сімейного батька, батька 3–4 дітей, а імідж батька, який їздить на крутій машині, носить дорогі речі, яких більшості ніколи не вдасться придбати. Коли ми дивимося таку рекламу на телебаченні, або читаємо про неї у журналах, нам нав’язують егоїстичний стиль життя і мислення.

Також на розлучення сьогодні впливає вражаюча цифра безпліддя в Україні – 20% дорослих жінок.

Тобто, на Вашу думку, основний вплив на виховання молоді сьогодні знову повинна отримати Церква?

Так. На жаль сьогодні Церква, як інституція, що покликана формувати моральні цінності, втратила вирішальний вплив на суспільство. Теперішня мораль формується ЗМІ, які поширюють так звані “західні” норми суспільних відносин. І у цьому полягає чергова важлива проблема.

Нам хочеться інтегруватися до Європейського Союзу і задля цього ми готові перебирати не лише громадські, політичні чи економічні системи відносин, які склалися у Західній Європі, а й правила міжособистісних, сімейних стосунків, які нищать суспільство. Подивімося, наприклад, на такі європейські країни як Велика Британія, Іспанія або Нідерланди, де вже на законодавчому рівні легалізовано одностатеві шлюби. Але ж це ніщо інше, як популяризація нетрадиційних відносин.

І все це нам пропонують як цивілізаційний здобуток, як умову вступу до ЄС. Але ж це не так. Таких умов не існує. Існує потік негативної, викривленої інформації про суспільство та стосунки всередині нього. Тож якщо ми справді хочемо досягти успіху в майбутньому, то повинні будувати нашу державу на засадах міцної сім’ї та повинні впливати на формування суспільних цінностей.

Що ви пропонуєте? Які програми будуть розроблені для подолання цієї проблеми?

Головна теза, на якій хотілося б наголосити, – обласна рада одностайна у необхідності розвитку суспільства на християнських засадах. Тому робоча група на рівні області ініціює, і я думаю, що ми приймемо відповідні звернення до центральних органів влади, запровадження спеціальної програми для середньої школи, яка б навчала дітей жити в сім’ї, створювати і зберігати власні сім’ї.

То це має бути щось на зразок уроків християнської етики у школах?

Так. Ви знаєте, що Львівщина має хороший досвід запровадження уроків християнської етики. Є така дисципліна у школах, є така спеціальність у вищих навчальних закладах, є підручники, є вчителі, і це добре.

Наш досвід показує, що розвивати цей предмет є надзвичайно важливо. Тому що молодь, значною мірою, не готова до шлюбу. Не готова не лише морально, а й психологічно. А 56% розлучень – це також питання національної безпеки України.

Чи вже обговорювалися шляхи реалізації цієї програми?

Проблема сім’ї – це комплексна проблема і простого рішення не має. До її вирішення потрібно залучати і освітян, і медиків, і церковних діячів. Виробити конкретні шляхи втілення програми вдасться тільки спільними зусиллями.

У квітні 2010 року цю програму затверджуватиме обласна рада. Ми приймемо також відповідні звернення до керівництва держави, бо така програма сімейної освіти повинна діяти на державному рівні.

Можете коротко розказати про основні пункти даної програми?

Програма складається з трьох основних напрямків. Це приготування до життя в подружжі у сімейному колі дитини, сімейна освіта в середній школі, а також – приготування до шлюбу безпосередньо перед одруженням наречених. Це надзвичайно важливо, тому що більшість молоді не готова до шлюбу, ні морально, ні психологічно. І я сподіваюся, що, незважаючи на жодні економічні чи політичні негаразди, нам вдасться досягти поставленої мети.