Роман Ілик – депутат Львівської обласної ради від БЮТ, голова постійної депутатської комісії освіти і науки, доцент кафедри ортопедичної стоматології ЛНМУ ім.. Д. Галицького, власник приватної стоматологічної клініки в Дрогобичі.

Розвиток освіти визнано одним із пріоритетних напрямів на Львівщині. Зокрема, порівняно з минулим роком, фінансування освітніх програм з обласного бюджету зросло з 30 млн. грн. до понад 44 млн. грн. На що скеровані ці кошти?

Головні зусилля на цей рік зосереджені на організації загальноосвітніх округів. На Львівщині вже визначені 20 «пілотних» округів. У цих округах визначені школи, на утримання яких і будуть зосереджені основні кошти. На виконання програми «Шкільний автобус» буде закуплено 20 автобусів – по одному для кожного освітнього округу.

Якість освіти має стати кращою, особливо у сільських районах. Для цього і запроваджено як експеримент, «пілотні» освітні округи, а тепер буде ціла програма по створенню освітніх округів. Йдеться про створення «сильних» шкіл в мікрорегіонах (такі малі регіони будуть охоплювати кілька сіл). Ці школи мають бути компютеризованими, оснащеними сучасною технікою, з хорошою бібліотекою, у яких будуть зосереджені кваліфіковані вчителі. У цих школах сільські діти зможуть отримати якісну освіту.

Львівська ОДА стверджує, що всі школи Львівщини -- комп’ютеризовані. Чи це дійсно так?

Якщо говорити про комп’ютеризацію шкіл для «галочки», можна сказати, що так. Але питання у тому, який рівень цієї техніки. Часто кількість комп’ютерів не відповідає реальній потребі школи. Крім того, комп’ютерна техніка швидко застаріває, її треба постійно поновлювати. В «опорних» школах мають бути найсучасніші комп’ютери із підключенням до мережі інтернет.

Який рівень забезпечення шкіл області підручниками та шкільних бібліотек художньою літературою?

На жаль, немає стовідсоткового забезпечення підручниками сільських шкіл. Є випадки, коли одним підручником користуються двоє дітей. Забезпечити всіх учнів підручниками немає фінансової можливості. Цього року на підручники передбачено 1 млн. грн. Потреба – у два-три рази більша.

Питання забезпечення шкіл підручниками нещодавно обговорювалося на «Круглому столі», за участю бібліотекарів та представників шкіл із районів. Був сформований певний перелік за яким закуповуватимуть підручники та розподілятимуть у сільські школи. Щодо художньої літератури також даємо можливість кожній школі висловити свої потреби.

Ваша комісія напрацьовує зміни до законодавства про професійну освіту. Про що саме йдеться?

Ми над цим працюємо вже більше року. Йдеться про вирішення проблеми професійно-технічної освіти. На сьогодні є великий брак кваліфікованих робітників: газозварювальників, шліфувальників, слюсарів, попит на які постійно зростає.

Щоб підготувати кваліфікованого робітника потрібно його навчити. Хтось має за це навчання заплатити. Щоб усе це лягло на плечі обласного бюджету, як зараз вся профтехосвіта лежить на обласному бюджеті, – це занадто складно. Не можна все перекласти і на замовника. Очевидно, це має бути тісна співпраця замовника із закладами освіти. Мала б укладатися дво- або тристороння угода за участю самого учня. Йдеться про підготовку кадрів та їх подальше працевлаштування.

Якщо нічого не робити у напрямку профтехосвіти, через рік-два не буде кому працювати за верстатом. У вересні ми плануємо обговорити це питання із представниками підприємств. Паралельно управління освіти ЛОДА готує програму, яка до кінця року виноситиметься на обговорення. Можливо, вона буде прийнята у наступному році. Якщо на її реалізацію закласти кошти у бюджеті на наступний рік, то з наступного навчального року вона запрацює.

Також ми працюємо над запровадженням профільного навчання на базі середніх шкіл, яке допоможе дитині у школі оволодіти азами майбутньої професії. Для прикладу, дитина, закінчивши загальноосвітню школу, вирішила стати лікарем і вступає у медичний університет. Ті, хто пройшов цей шлях, однозначно скажуть, що це важко. Легше, коли є перехідна форма навчання -- профільне навчання.

Як ви оцінюєте рівень вищої освіти на Львівщині. Зокрема на вересень парламентський комітет з питань освіти і науки планує розгляд і можливе затвердження нового Закону «Про вищу освіту». Які зміни пропонуються?

Ми співпрацюємо з парламентським комітетом. Які зміни будуть запроваджені з наступного року? Найважливіше стосується підвищення якості вищої освіти. Вже цього року зарахування до вищих навчальних закладів проводилось виключно за результатами незалежного оцінювання знань. Ключова роль у цьому міністра освіти Івана Вакарчука, який наполегливо відстояв нову систему вступу, не зважаючи на політичні спроби цю справу відкласти. Враховуючи те, що ці зміни все-таки проводилися поспішно, не могло пройти все гладко. Є «виші», які добросовісно віднеслися до нововведень, провели зарахування виключно за результатами ЗНО. Є навчальні заклади, які шукали прорахунки і вводили додаткові випробування для вступників.

У проекті про ЗНО на наступний рік враховані усі цьогорічні недопрацювання. Так, у 2009 році ЗНО проводитиметься виключно з таких предметів: українська мова та література, історія України, математика, біологія, фізика, хімія, географія та іноземна мова (за вибором). Жодних співбесід, внутрішніх тестувань не буде. За цим стоятиме кримінальна відповідальність.

Окремої уваги потребує питання вступу різних категорій пільговиків. Нашу комісію турбує, як так сталося, що цього року в деяких вищих навчальних закладах у кілька разів побільшало вступників-пільговиків, у тому числі дітей-інвалідів. Ми подаватимемо відповідні запити до «вишів», аби не допустити утвердження практики «переведення» вступників загальної категорії у категорію пільговиків.

Зовнішнє незалежне оцінювання розцінили у першу чергу як спосіб боротьби з корупцією при вступі до «вишів». Ви є викладачем Львівського національного медичного університету ім.. Д. Галицького, який має репутацію чи не найкорумпованішого навчального закладу Львова. Як відреагував медуніверситет на зміну умов вступу?

Львівський медуніверситет поступив чесно – провів зарахування виключно за рейтингом сертифікатів без будь-яких внутрішніх оцінювань, додаткових іспитів.

Не варто слухати все, що говорять, а треба дивитись, як відбувається насправді. У нашому навчальному закладі корупції немає. Все прозоро і чесно.

Можна вас запитати, де навчаються ваші діти?

Моя старша донька цього року закінчила стоматологічний факультет Львівського національного медичного університету. Середня донька цього року вступила до цього навчального закладу як всі діти -- за системою ЗНО. Вибір їх професії вони зробили самостійно.

У школах Львівщини вже запровадили вивчення предмету «Християнська етика». Зараз загальноукраїнському рівні обговорюється питання про можливість заснування шкіл релігійними організаціями. Зокрема, відповідний законопроект вже поданий до Парламенту. Яке ваше бачення з цього приводу?

Окрім роботи в комісії освіти, я є членом комісії з питань християнської етики. Відповідно до наказу міністра освіти нещодавно «Християнська етика» визнана спеціальністю. Раніше статусу вчителів християнської етики не було, заняття проходили за вибором, у формі факультативу.

Питання релігії – дуже делікатне. Попри це, є загальновизнані релігійні моменти, які безумовно повинні вивчати діти у школах, і не у формі факультативу. Предмет «Основи християнської етики» нікому не зашкодить. Супротив цьому на Сході України, на мою думку, чиниться виключно з політичних мотивів.

Дошкільні заклади, у яких виховують дітей сестри-монахині, на Львівщині вже є. Зараз релігійні громади працюють над тим, щоб це було і в рамках шкільної освіти. Я не бачу у цьому нічого поганого. Адже визначатимуться ті, хто захоче вчитися у таких школах.

Попри те, що ви очолюєте комісію освіти і науки, ви -- медик. Які проблеми медицини Львівщини потребують нагального вирішення?

Надзвичайно актуальним зараз є вирішення питання міжбюджетних трансвертів у медицині, яке я неодноразово піднімав на сесіях обласної ради. Воно на сьогодні не врегульоване.

Всі медичні заклади обласного значення фінансуються з обласного бюджету. За формулою Мінфіну на їх утримання йде 35% коштів з районів. Тобто пацієнт з району може отримати спеціалізовану медичну допомогу в обласних закладах. Гроші треба віддавати і в тому випадку, коли жоден пацієнт із району не лікувався у обласній лікарні. Немає механізму врегулювання цих відносин. Це можна назвати «фінансовим вампірством», коли одні території живуть за рахунок інших.

Звичайно це питання можна вирішити на рівні Мінфіну. Але дещо можна зробити і на рівні області: провести аналіз, попередні розрахунки. Обласне управління охорони здоров’я могло б це зробити за результатами попереднього року.

Як ГУ ОЗ Львівщини реагує на ваші пропозиції?

Від мене було два депутатські запити. Але це ще не кінець. Думаю, що Львівська область може скерувати до міністерства конкретні пропозиції вирішення цього питання.

Якщо в освіті зовнішнє незалежне оцінювання – спосіб боротьби з корупцією, то що потрібно медицині, щоб побороти корупцію? Чи за це навіть не варто братися?

Починати треба з освіти. Перші кроки у цьому напрямку вже є.

Побороти корупцію у медицині можна встановивши однакові для всіх жорсткі правила гри: що можна, а чого не можна. За цим має стояти серйозний рівень покарання.

Чи постраждали від нещодавнього паводку освітні заклади Львівщини? Чи будуть готові ці школи до початку нового навчального року?

Постраждали школи у Бориславі, Моршині та сім шкіл у районах. Усі школи з 1 вересня будуть працювати. Жодна школа не постараждала до такого степеня, щоб був порушений навчальний процес.

Найбільше постраждав дитячий садочок у Бориславі. Щоб його відновити потрібно приблизно 300 тис грн. Також постраждала школа в Турці. Тут потреба в коштах є приблизно 440 тис. грн. Усі інші навчальні заклади мають незначні пошкодження.