Роман Ілик – перший заступник голови Львівської облради.

Пане Романе, як буде складатися співпраця між «помаранчевою» обласною радою та новою «блакитною» облдержадміністрацією Львівщини? Чи варто очікувати змін і в який бік у їх стосунках?

Львівська обласна рада готова до конструктивної роботи з виконавчою гілкою центральної влади в регіоні за будь-яких політичних обставин. Адже це важливо, бо відповідає передусім інтересам громади та завданням покращення життя людей. Тому політичні та партійні інтереси повинні в цьому питанні відступати на другий план.

У реальності взаємодія та злагоджена робота між облрадою і ОДА залежить не лише від настроїв депутатського корпусу та їх політичних симпатій. Важливим також є ставлення керівництва ОДА до облради, розуміння ним ролі та місця місцевого самоврядування в системі керівництва територіями, готовність до партнерських стосунків.  

Сьогодні в нашому суспільстві активно відбувається дискусія щодо необхідності проведення реформи місцевого самоврядування в бік розширення його повноважень. Я повністю підтримую необхідність цього. Адже мій власний досвід роботи в цих структурах, а також світовий, перед усім європейський, досвід доводить, що ніхто не володіє місцевими проблемами краще, ніж представники громади, і, відповідно, вони, краще за інших, можуть визначити і вирішити їх, залучивши до цього саму громаду.

Проте реалізація цієї реформи залежить не від нас, а від політичної волі центру. Тому ми, представники місцевого самоврядування, повинні максимально використати можливості, які дає нам діюче законодавство, для залучення громади до управління територією, підняття її ролі та авторитету в житті регіону.

Таких можливостей насправді є багато, просто вони з тих чи інших причин раніше не були реалізовані в роботі Львівської облради. До прикладу, облрада має право не лише формувати і затверджувати обласний бюджет і контролювати його виконання структурами виконавчої влади, але й сама може створювати різні підрозділи, які займаються реалізацією важливих соціальних та господарських проектів, які нею ж фінансуються.

Тенденції до зростання самостійності та активності органів місцевого самоврядування в Україні сьогодні відчутні у всіх регіонах. Львівщина не є винятком. Більше того, вони цілком відповідають загальноєвропейські тенденціям посилення ролі місцевого самоврядування в житті територіальних громад. Основні засади цього процесу були окреслені Європейською Хартією місцевого самоврядування, прийнятою ще в 1985 році.

Отож будь-хто з політиків, який обійматиме посаду голови облдержадміністрації в нашій області, повинен зважати  на загальні тенденції поглиблення ролі і місця місцевого самоврядування в житті Львівщині. Сприйняття ним чи, навпаки, протидія цим загальним тенденціям, суттєво впливатиме на те, наскільки глибокими і конструктивними буде співпраця та партнерські стосунки між облрадою та ОДА.      
 
Чи можете Ви навести конкретні приклади кроків, зроблених Львівською облрадою в бік розширення та посилення її впливів і ролі в житті регіону?

Ще у червні 2006 року Львівська облрада прийняла рішення про створення управління майна спільної власності. Основна мета створення цього управління полягала у здійсненні повноважень, якими наділена облрада, щодо управління всім майном, яке знаходиться у  власності територіальної громади: сіл, селищ, міст Львівської області. Управлінню майном спільної власності обласна рада підпорядкувала всі без виключення підприємства, які є у її власності, і відповідно, вона ж впливає на призначення їхніх керівників. Таким чином облрада свідомо, в межах своїх повноважень, реально перебрала на себе відповідальність за діяльність комунальних підприємств. Керівники підприємств стали підзвітними громаді, депутатському корпусу, так само як і начальник управління спільного майна, який також призначається сесією обласної ради. Раніше ж частина з них могла призначатися і була підзвітною голові Львівської ОДА.  

Необхідно наголосити, що після створення управління майном спільної власності, справи у всіх комунальних підприємствах пішли набагато краще. Відповідальність їх керівників за результати діяльності зросла, адже вони усвідомили, що громада в особі облради в будь-який момент може спитати з них за результати та провали у їхній діяльності. Я вважаю це  позитивним рішенням, яке дало можливість для всіх комунальних підприємств дістати додатковий стимул для розвитку та роботи.

У жовтні 2009 року Львівська облрада прийняла рішення про створення управління капітального будівництва. Аналогічне управління є у Львівській ОДА. Раніше облрада саме йому делегувала свої повноваження. Але діяльність останнього викликала багато нарікань з боку депутатського корпусу. Нас не задовольняли ні темпи освоєння цим управлінням коштів, ні якість виконання ним робіт. Тому було прийнято рішення про створення УКБ, яке б підпорядковувалося безпосередньо облраді. Це дало нам змогу перш за все посилити контроль за розподілом і використанням коштів на капітальне будівництво, які закладаються в обласному бюджеті.

УКБ облради буде виконувати функції по реалізації завдань, пов’язаних з капітальним будівництвом, в тому числі функцію замовника будівництва об’єктів житлово-комунального і соціального призначення на території області. Головне завдання, яке на даному етапі поставили депутати перед цим підрозділом, це - будівництво нових об’єктів швидко і якісно, а також вирішення проблеми незавершених довгобудів в області. Для цього управління провело конкурс нових технологій будівництва, визначило переможців і зараз працює над  будівництвом нових шкіл у селах Ролів і Либухора.

Перші результати цих робіт засвідчили, що такий підхід дозволить нам значно зекономити значні кошти на розробці проектів, виготовленні документації, а головне - на самому будівництві. Готується проект модульного будівництва шкіл в області. Він дозволяє нам сьогодні швидко та відносно дешево збудувати в селі школу на 100 місць, а при потребі - в майбутньому із незначними затратами збільшити цей будинок.  Такі модульні проекти реалізують в межах одного, максимум двох бюджетних років.  

Зараз ми створюємо інструменти, необхідні для реалізації таких будівельних проектів: це і служба замовника, і відповідні комунальні підприємства. Адже само управління не вирішує всіх завдань, тому зрозуміло, що цей процес вимагає часу.

Чи планує облрада створювати нові управління? Утримування цих управлінь, як ми розуміємо, лягає на обласний бюджет. Отож чи виправдовує це себе?

Почну з останньої частини Вашого запитання. Так, створення облрадою управлінь, на які покладено функції контролю та розпорядження комунальним майном та коштами, на сучасному етапі себе виправдовує. Я не бачу інакшого шляху покласти край неефективному використанню коштів обласного бюджету, а вони є насправді сьогодні не такими вже й великими, як контролювати цей процес напряму представниками громади.

Тому також можу передбачити, що облрада реально продовжить цю практику. Її застосування виглядає вкрай необхідним на таких напрямках, як культура, освіта і медицина, тобто в сфері реалізації соціальних прав і гарантій громади.   

Зростання ролі і місця облради в житті регіону ґрунтується реально на її здатності наповнювати та реалізовувати обласний бюджет розвитку.  Що робиться облрадою в цьому напрямку?

Це слушне зауваження. Справді, в облради зараз є реальний стимул навести порядок не лише в частині контролю і використання коштів обласного бюджету, але й також уважніше та глибше задуматися над тим, як збільшити поступлення до нього. Резерви і значні для цього є. І зараз ми пробуємо розібратися, чому вони не реалізуються.

Наведу лише один приклад.

10 квітня 2009 року Львівська облрада прийняла рішення про розробку та затвердження Концепції інвестиційної політики Львівської області на 2009-2015 роки. Без цього документу ми можемо лише тупцювати на місці і довго балакати про надходження інвестицій в область, але це все так і лишиться розмовами. Відповідно до цього, Львівській ОДА було доручено розробити заходи з реалізації вищезгаданої концепції. Крім заходів потрібно було розробити цільові програми покращення інвестиційної привабливості в агропромисловому та житлово-комунальному секторах.  Голова ОДА, у свою чергу, ще у серпні видав відповідне розпорядження. Але воно, як з’ясувалося, не виконано структурними підрозділами ОДА, а ті матеріали, що отримала облрада, потребують додаткового опрацювання.  На початку лютого відбулася нарада за участю всіх зацікавлених осіб як з боку облради, так і ОДА. Як наслідок, губернатор видав ще одне, повторне доручення, в якому поставив вимогу перед керівниками управлінь пришвидшити роботу над розробкою програм та концепції інвестиційної політики.

Очікуємо, що вони будуть подані на затвердження облрадою не пізніше 10 березня. Також голова доручив начальникам управлінь до вересня Львівській ОДА розробити довготермінові програми інноваційно-інвестиційного розвитку області згідно до Стратегії розвитку області.

Якщо підрозділи ОДА і надалі гальмуватимуть роботу над пріоритетними для Львівщини програмами та концепціями, то врешті-решт  об’єктивно постане питання про доцільність їх існування. Але не хотілось би, щоб облрада ще до реформи місцевого самоврядування переймала ці функції ОДА, бо у цьому випадку реально йдеться про їх дублювання.  Але реально профільні управління Львівської ОДА явно не допрацьовують і не в повному об’ємі виконують рішення Львівської обласної ради, в тому числі  по затвердженню Концепції інвестиційної політики Львівської області на 2009-2015 роки. До того ж вони не виконують доручення голови Львівської ОДА. Думаю, що така ситуація з невиконанням рішень обласної ради є неприпустимою і невдовзі може стати навіть предметом розгляду на черговій сесії облради.

Яким буде обласний бюджет 2010 року? Як відбувається робота над ним?

Робота над обласним бюджетом відбувається складно, адже невідомі багато параметрів, за якими він буде формуватися. Ці параметри закладають держбюджетом, а останній, як відомо не прийнятий і взагалі невідомо яким він буде. Як відомо, пропозиції прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в бік розширення фінансової самостійності регіонів, які закладалися урядом в проект бюджету 2010 року, і які відверто імпонували представникам місцевого самоврядування, не знайшли підтримки і розуміння в парламенті. І це нас аж ніяк не тішить. Якщо ж говорити про політичних опонентів прем’єра, команду нового президента Віктора Януковича, то вони не є прихильниками змін повноважень, в тому числі і фінансових, на користь місцевого самоврядування. Отож якщо вони візьмуть гору в парламенті, то скоріше за все держбюджет 2010 року буде мало чим відрізнятися від попереднього року. Зараз область, як і вся країна живе на 1/12 бюджетних видатків від минулорічних розрахунків. Ці кошти покривають захищені законом статті видатків. 

23 лютого відбудеться чергова сесія Львівської обласної ради. Які важливі питання на неї виносяться?

Зараз відбувається активна підготовка до чергової сесії. Питань на розгляд винесено багато.

Серед важливих, я сподіваюся, нам вдасться цього разу заслухати інформацію про роботу держказначейства області. Також у порядку денному сесії є інформація щодо будівництва стадіону до Євро-2012. Як на мене, то проблеми там є реальні і треба про них говорити зараз, поки не пізно виправити помилки. Вважаю, що у Львова доцільно було б забрати функцію  головного розпорядника коштів будівництва стадіону. Бо при такому підході, який сьогодні воно демонструє, ми не збудуємо стадіон. Краще би було, якби розпорядником коштів був Київ. Профільне міністерство може взяти під свій контроль будівництво у Львові. Це би стало гарантією проведення Євро у Львові.

На сесію також винесено питання про виконання регіональної угоди між урядом та областю. Чи справді Львівська облрада збирається подавати в суд на уряд за її невиконання?  

Все, що звучало у пресі по цьому питанню, це  - суцільна політика, спричинена гостротою політичної боротьби в ході виборчої президентської кампанії. Ми проаналізували хід виконання цієї угоди. Висновок - вона виконана на 80%. Якщо до уваги взяти ще кошти, які були виділені на реконструкцію дороги Київ-Чоп, то будемо мати перевиконання понад 100%. В умовах економічної кризи вважаю це добрими показниками для Львівщини. 

Як Ви ставитися до ініціативи профільної комісії зменшити склад облради із 120 до 100 депутатів?

Такі пропозиції вважаю популізмом, адже вони реально не змінюють ситуацію, нічого недодають і нічого не забирають. Визначати оптимальний кількість склад депутатського корпусу необхідно тільки у прив’язці до реформи системи місцевого самоврядування. Такі зміни повинні відбуватися у комплексі. Тоді вони матимуть конкретний зміст і обґрунтування.

І ще одне зауваження. Я не вбачаю реальних механізмів до його здійснення, адже навряд чи «так звані» малі фракції облради підтримують це, бо на практиці це зменшує шанси саме таких невеличких партій на проходження в облраду.