Сенсаційну інформацію про появу в ще одній колишній республіці СРСР бази Північноатлантичного альянсу напередодні поширила «Независимая газета». В інтерв’ю виданню начальник Комітету держбезпеки невизнаної республіки Придністров’я Владислав Фінагін стверджував, що осередок НАТО збираються облаштувати на військовому полігоні неподалік молдовського села Бульбоака.

Владислав Фінагін також заявив, що в останні півроку Кишинів «активно підсилює військову складову за допомогою США та Румунії», збираючись закріпити її в новій конституції країни. «За наявною у нас інформацією, правлячий в Молдові режим намагається внести в конституцію доповнення, що дозволять розміщувати на території республіки іноземні бази», – повідомив Фінагін. Зараз нейтралітет Молдови закріплений у статті 11-й її конституції, яка забороняє розміщувати на території країни війська іноземних держав.

До речі, влада Молдови, посилаючись на це положення Основного закону, неодноразово вимагала вивести з Придністров’я (яке де-юре є частиною Молдови) так звану Оперативну групу російських військ. Однак у Москві на ці вимоги незмінно відповідали відмовою.

КДБ знає все

На військовому полігоні у Бульбоака зазвичай проходять навчання молдовської національної армії, в тому числі і за програмою «Партнерство заради миру». Але, за словами глави КДБ Придністров’я, останнім часом полігон модернізують не просто під стандарти НАТО, а з метою розміщення там повноцінної бази Альянсу. Владислав Фінагін заявив «Независимой газете», що, за даними його відомства, ця робота наразі ведеться приховано, але в Кишиневі мають твердий намір її завершити.

Коментуючи заяви головного придністровського КДБіста, начальник штабу молдовської армії Віталій Стоян зазначив, що Молдова залишається нейтральною державою і не збирається змінювати свій статус. Бригадний генерал зазначив, що полігон поблизу села Бульбоака модернізується для потреб молдовських збройних сил.

Не виключено, що сенсаційна заява начальника Комітету держбезпеки Придністров’я була спричинена виділенням Сполученими Штатами у вересні цього року 1,6 мільйона доларів Республіці Молдова «на модернізацію військово-тренувального комплексу збройних сил». Водночас міністерство оборони Молдови ніколи не приховувало виділення цього гранту, наголошуючи, що гроші призначені для покращення якості підготовки військовослужбовців, які беруть участь у миротворчих операціях.

Придністров’я свариться з Україною

Доки спадає піна навколо газетної «качки» про базу НАТО, Придністров’я встигло побити горщики з Україною (докладніше про стосунки України та Придністров’я). Нещодавно парламент невизнаної Придністровської Молдовської Республіки (ПМР) прийняв надзвичайно жорстку заяву, висловивши заклопотаність «у зв’язку з активізацією з вересня 2012 року процесу односторонньої демаркації Україною центральної ділянки українсько-молдовського кордону, який де-факто є державним кордоном Придністров’я з Україною».

У заяві особливо наголошується, що представники Придністров’я фактично відсторонені від прийняття рішень і робіт з демаркації кордону. Тим часом, згідно інформації прикордонних органів ПМР, існує близько 17 спірних ділянок протягом всієї лінії придністровсько-українського кордону. Тому парламентарі з Тирасполя зажадали від України припинити роботи до остаточного врегулювання відносин між Кишиневом і Тирасполем.

Але Київ не може чекати, адже невирішеність прикордонних суперечок із сусідами блокує процес євроінтеграції, в тому числі заважає створенню зони вільної торгівлі та лібералізації візового режиму між Україною та Європейським Союзом. Демаркація кордону з Придністров’ям (а де-юре з Республікою Молдова) може стати «козирною картою» в стосунках Києва з Брюсселем.

Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко каже: «Україна твердо стоїть на позиції визнання територіальної цілісності Молдови. А Тирасполь нагадує про себе, оскільки вимагає визнати Придністров’я в якості повноправного суб’єкта регіональної політики».

Офіційний Київ навряд чи реагуватиме на заяву придністровського парламенту, вважає керівник корпорації стратегічного консалтингу «Гардаріка» Костянтин Матвієнко, який пояснив «Независимой газете»: «Придністров’я не уповноважене від імені Республіки Молдова пред’являти будь-які претензії до України. Почекаємо, що скаже Кишинів».

Водночас офіційне завершення процесу демаркації кордону дасть можливість Україні та Республіці Молдова змінити режими роботи та місцезнаходження контрольно-пропускних пунктів. Ця ситуація однозначно негативно позначиться на Придністров’ї, чия промисловість (в основному, заводи колишнього радянського військово-промислового комплексу) орієнтовані на експорт.

Стурбований президент Придністровської Молдовської Республіки Євген Шевчук у вересні рвонув до Москви – скаржитися. Виступаючи в Москві на засіданні комітету Держдуми Росії у справах СНД, глава ПМР бідкався: «Влітку цього року Україна почала гальмувати транзит через свою територію. Для Придністров’я це дуже важливо, особливо порти в Одесі та Іллічівську – контейнери, вантажі, сировина стоять по півтора місяці в портах без пояснення причин. Ми відчуваємо тиск з боку України».

Саме після цього візиту і з’явилася заява придністровського парламенту. Керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик припускає, що російська сторона не зацікавлена в завершенні демаркації кордону між Придністров’ям і Україною, оскільки, з одного боку, не бажає просування євроінтеграційних планів Києва, а з іншого – побоюється складнощів, які в нових умовах можуть бути створені для Оперативної групи російських військ у Придністров’ї.

За матеріалами: argumenti.ru, kommersant.md, ng.ru, warandpeace.ru
Фото: replika.md