Про це у «Новій газеті» написав військовий оглядач Павло Фенгельгауер.

За його даними, розстріл тривав три години. Коли наступ розпочався, американські винищувачі-бомбардувальники F-15E Strike Eagle, безпілотники MQ-9 Reaper, літаки і вертольоти вогневої підтримки AC-130 і AH-64 Apaches, бомбардувальники B-52, швидше за все, вже знаходилися в повітрі.

Основою цього угруповання були літаки підтримки спецоперацій AC-130U Spooky, які оснащені радарною і оптичною системами відстеження цілей, багатошаровою автоматичною системою захисту від зенітних ракет всіх видів наведення і по лівому борту 105-мм гаубицею, а також 40-мм і 25-мм автоматичними гарматами.

Цей літак може нести багато боєприпасів для довгого безперервного вогню, і на ньому стоїть потужна стаціонарна станція радіоелектронної боротьби. За даними генерал-полковника Леоніда Івашова, всі засоби управління і зв'язку у ТБГ «Вагнера» ​​були придушені.

Багато пишуть про те, що у «Вагнера» ​​не було ПЗРК, але в темряві вони практично марні – стрілець-зенітник повинен бачити ціль і навести систему, щоб теплова ПММ взяла цю ціль, пише воєнний експерт.

База Хмеймім в 500 км на захід від поля бою з її радарами, літаками і ЗРК нічим не могла допомогти, коли стало ясно, що «Вагнер» потрапив у смертельну пастку, зауважив Фельгенгауер.

Різні частини загону по-різному постраждали від американського вогню, всю техніку і важке озброєння вибили в першу чергу, і зараз незрозуміло, чи всіх поранених винесли в темряві, чи когось залишили вмирати, і чи всі тіла були зібрані, розірвані і спалені разом з технікою. Для ретельного огляду колишнього поля бою треба домовлятися з американським командуванням, але незрозуміло, чи готові до цього російські начальники, підкреслив оглядач.

На його думку, розгром без єдиної втрати у супротивника добре підготовленого і озброєного «вагнерівського» угрупування – на зразок тих, що успішно трощили ЗСУ під Іловайськом і Дебальцевим на Донбасі навіть без підтримки авіації, – підриває моральний дух у всіх збройних силах і ставить під сумнів результати трильйонної програми переозброєння і загальну готовність військ і штабів.

Наслідки бою 7 лютого можуть виявитися набагато серйознішими, ніж сама по собі тактична поразка на далекій річці в чужій пустелі, робить висновок Павло Фельгенгауер.

Раніше повідомлялося, що втрати ПВК «Вагнер» у Сирії в результаті удару міжнародної коаліції на чолі з США склали від 215 до понад 600 осіб убитими, крім того, в Москву прилетіли не менше трьох літаків із пораненими найманцями.

 

«Вголос»