Жодних анонсів, які мали б повідомляти про зустріч Садового з львівськими журналістами не було ні вчора, ні в ночі, ні з ранку. Десь якось команда Садіка мобілами повідомила присутніх про такий нежданний мітинг з батьком міста.

Це раптова і несподівана зустріч, враховуючи інколи непередбачувану поведінку Садіка, потягла за хвіст купу чуток, щодо можливої теми його майбутнього спічу. Діапазон можливих варіацій бігав від заяви про відставку з крісла львівського мера, покаяння за діяльність "Галицьких інвестицій" та "Самопомічі" до привселюдного спростування чи підтвердження циркулюючих інформашок про якусь не таку орієнтацію в районі правої півкулі.

Раптова і несподівана зустріч за закритими дверима виявилась казочкою для маляток та дівчаток. Брати Грім відпочивають в котельні Львівтеплоенерго на посадах заслужених кочегарів. Андрій Садовий, в образі зірки "Вечірньої колисанки" Амадіни Зебрової, розшняжив маляткам казочку, де позитив перемагає негатив, а економічна криза перетворюється на молодильні яблучка, бо як співає СБПЧ Оркестр: "всьо, што нє убьєт мєня – всьо хуqня, всьо, што нє убьєт мєня – всьо мало, даже конєц свєта нє прікончіт мєня, всьо, што нє убьєт мєня – ой мама".

Садік, який ніколи не збирав конкретних пресух, брифінгів чи іншої пурги і завжди никався за спини своїх вальтонів, чомусь вирішив піти на контакт з журналістами в своєму кабінеті таким несподіваним та неанонсованим чином. Можна навіть написати, що батько міста задекларував свою постійну готовність до таких зустрічей у світлому майбутньому свого кабінету.

Андрій Іванович закликав журналістів розповсюджувати його автотренінговий позитив на усі вулиці та будинки міста Лева. Бо тільки позитивом можна подолати ту технологічну катастрофу, яка вже стукає у двері України. Потрібно брати кредити, бо долар росте і віддавати їх за 30-ть років, а до середини 2009 року не купувати у Львові квартир, бо ціна має впасти. Ціна має впасти і на комунальне майно та землю.

Аргументація Садік не відрізняється оригінальністю, бо усі свої орігамки щастя він пов'язує з мантрою "так живе увесь світ". Шаманам ще довго і нудто тре боротись з насінням постколоніалізму, яке пустило широке коріння в псіхеї львівського мера.

Прочесавши про незаконність відключення газопостачання, він наїхав на деякі контори, які не вміють ремонтувати дороги і яким вже не світять будь-які підряди у Львові. Мужнім та вольовим голосом прорік він таке положення. Куди міськрада дивилась раніше, вибираючих таких ремонтних удодів, які перекрили півміста – незрозуміло. Але Садік вже придумав таким дорожним пустунчикам відповідні покарання.

Навколо стрийського стадіуму стоїть перманетна пурга, а повторний конкурс на визначення генпідрядника-інвестора будівництва, на думку Садіка – тупо гнилий. Немає жодної нормальної фірми і жодного інвестора. Генпідрядники зараз – не проблема.

Були ще фантазії про якусь експозицію в Каннах та інший піаристий позитив. На такий позитив не має жодного бажання і тому усіх працівників Львівської міської ради звучить тречок Aqva "Barbie Girl".