Вже рік минув, як на посаді голови міста перебуває Андрій Садовий. Львівські видання вирішили з нагоди цієї чудової дати щось написати, когось покритикувати, за щось похвалити і чомусь промовчати. Про рік Садового під прискіпливими поглядами львівських газет читайте далі.

У „Ратуші” достатньо тільки прочитати один епіграф, щоб зрозуміти про незадоволення журналіста діяльністю мера. Для ефектного вигляду і легшого сприйняття читачами тих чи інших деталей щодо діяльності мера, у газеті подано табличку. Головне звернути увагу на назви колонок – „Обіцяв”, „Зробив”, „Не зробив”, а далі можна і не читати, колонка під назвою „зробив” – майже пуста. І „мінуси” роботи Садового, але в оцінці ГО „Опора”.

Задля об’єктивності „Ратуша” подає ще й соціологічне опитування, результати якого показують прихильність суспільства до мера. Але кричуща невідповідність між результатами виконання Садовим своїх передвиборчих обіцянок (чи, може, краще написати „невиконання ним своїх обіцянок”) і оптимістичними для мера результатами соціологічного дослідження хіба що спонукують читача до сакраментального питання: „А соціологи хто?”. Відповідаємо: ті самі, хто співпрацює з Андрієм Івановичем ще з виборчої кампанії. Наш "Крихітка Цахес" знає як забезпечити собі симпатії виборців. 

Новий погляд” ширше проаналізував діяльність голови. Хоча й не глибше. Велика стаття, красиві слова, текст, з претензією на ледь-ледь закамуфльоване хамство. Автор навіть сотворив щось на зразок іронічної оди на честь Садового. Читачі чекають кульмінації, висновків, остаточного вироку Садовому, але доводиться розчаровуватися дешевим пафосом. „Так чи інакше, про мера складатимуть легенди, байки й анекдоти. І тільки від Андрія Івановича залежить, якими вони будуть – добрими чи злими, героїчними чи сатиричними, доброзичливими чи кпинистими.”

На цілу сторінку вміщено коментарі львівських політиків про діяльність Садового. (Для більшого об’єму інформації? Бо навіщо шукати правильну відповідь, якщо вона й так тобі відома?). Але більшість опитаних політиків позитивно оцінили діяльність Садового. Як не як – з цим мером ще працювати... Все у рамках „журналістської етики”.

Зі статті у „Львівській газеті” стає зрозуміло, що міський голова все ж таки дуже хороший і навіть, якщо були якісь проколи, то „рік – надто малий термін для об’єктивної оцінки дій міського голови”.

Якщо у „Погляді” за коментарями звертаються до політиків, то у „Львівській газеті” до різного роду експертів. „Мушу зазначити, що Садовий – чи не єдиний із тих, хто пам’ятає, що він писав програму та давав обіцянки виборцям.” – говорить Оксана Дащаківська, виконавчий директор ЛОГО „Комітет виборців України”. Дуже цыкаво, чи бачила цей, експерт табличку, опублыковану в „Ратушы”? Чи вона аналізувала якісь інакші його обіцянки, котрі Садовий, на її думку, нині дуже успішно втілює у життя.

На противагу експерту Дещаківській, голова Центру „Наше право” Ярослав Жукровський інакше коментує діяльність „Самопомічного помагай-мера”: „За рік на посаді міського голови Андрія Садового не було зауважено системних підходів до вирішення проблем міста, добре продуманої стратегії діяльності та командної роботи”.

А далі аналізують роботу по-суті єдиного ефективного підрозділу міської адміністрації – її інформаційного відділу Журналісти доходять висновку, що проблема піар-контори Садового (яка тепер перейменована на інформвідділ міськради) полягає у тому, що їй власне нічого рекламувати, про це йдеться у коментарі Є. Глібовицького, експерта з промоції.

Про фінансову непрозорість голови згадує О. Неберикут (ГО „Опора”) та Я. Жукровський, а журналісти надають до цього ілюстрацію – історію про 10 дорогих автомобілів „Тойота”, які отримала львівська мерія.

І все ж таки з обережністю журналісти говорять про Садового і його команду, про відсутність спільної праці, про часті зміни в структурі влади. Тут навіть не на думку журналістів, а „на думку фахівців” , „часті зміни, а точніше таки перетасовки середньої керівної ланки наштовхують на думку, що в нашому королівстві не все гаразд.”

Що характерно: деякі львівські видання взагалі нічого не написали про перший рік Садового на посаді мера Львова. Йдеться насамперед про найбільш тиражні газети: „Високий Замок” та „Експрес”. Вірогідно, ці газети керувалися знаменитою максимою: „Про мертвих або добре – або нічого”.

Хоча, не виключено, що мовчання найтиражніших газет є ще одним свідченням ефективності діяльності тільки одного підрозділу виконавчої влади Львова – піар-служби Садового. Новий мер вочевидь є твердо переконаним у тому, що немає значення, що ти реально зробив, важливіше, що про це повідомлять у ЗМІ.