Закон щодо статусу народного депутата зобов’язує парламентарів не використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих цілях. Про це одностайно говорять і самі депутати: мовляв, у своїй діяльності керуються лише інтересами народу України.

Журналісти вирішили перевірити, чи завжди народні депутати діють виключно в інтересах виборців. Про це йдеться у розслідуванні “Схем”, яке оприлюднило Радіо Свобода.

Розслідувачам вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання. Журналісти їх проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати:

вони просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе;

дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу;

допомагали сімейному бізнес-партнерові;

рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Різниця між запитом і зверненням

Запит оголошують у стінах парламенту і оприлюднюють на сайті Верховної Ради. А ось звернення – ні. Ці документи відсутні у відкритому доступі. Також на розгляд звернень державними органами закон “Про статус народного депутата” передбачає 10 днів.

Депутатське звернення – промо “Епіцентру”

За рейтингом видання “НВ”, народний депутат та мільйонер із депутатської групи “За майбутнє” Олександр Герега разом із дружиною – сьома найбагатша родина України в цьому році.

Пригадуєте, як президент Володимир Зеленський у квітні 2020 року зустрічав медичний вантаж, який прибув на літаку “Мрія”? Згодом з’ясувалося, що, серед іншого, зустрічав він і комерційний вантаж, призначений для продажу в гіпермаркетах, які належать родині Герег. Після прильоту “Мрії” співвласник “Епіцентру” депутат Герега написав листа мерові Києва Віталієві Кличку.

На бланку народного депутата Герега по суті рекламував свій бізнес: пропонував купувати в “Епіцентрі” все необхідне медичне обладнання з літака “Мрія”. У листі зазначено, що прайс додано, а ще вказані телефони кількох контактних осіб і помічниці депутата.

Ювелірні інтереси Сови

Нардеп від “Слуги народу” Олександр Сова спільно з братом володіє ювелірним бізнесом. Ще 2017 року у студії “2+2” зустрілись на той момент іще майбутні депутати від президентської політсили – Олександр Дубінський і Олександр Сова. Дубінський тоді був як ведучий. А Сова – як ювелір.

Через 2 роки, наприкінці серпня 2019 року, Олександр Сова став народним депутатом. І на другий тиждень після отримання мандату, 12 вересня, він написав депутатське звернення до Державної податкової служби. Його цікавила детальна інформація про фізичних осіб-підприємців зі сфери ювелірного бізнесу – бізнесу його родини. Він питав про підприємців, які займаються виробництвом ювелірних виробів, гуртовою і роздрібною торгівлею.

Що турбує Нагаєвського

Колега Сови Артем Нагаєвський як і решта народних депутатів, прийняв присягу 29 серпня 2019 року. Вже через 4 дні після неї нардеп написав звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, в якому просив вжити заходів поліцейського реагування щодо злочину, вчиненого проти нього особисто.

Наступного дня Нагаєвський написав іще одне звернення до Авакова. І знову просив прискорити розслідування злочину проти нього особисто – вже у кримінальному провадженні під іншим номером.

Що з майном в Іонушаса

Сергій Іонушас – ще один представник “Слуги народу”. Він був патентним повіреним Володимира Зеленського і реєстрував такі торговельні марки як “Слуга народу” і “Квартал 95”.

Розслідувачі “Схем” виявили, що Іонушас використовував депутатські звернення, щоб з’ясувати деталі про своє майно. Зокрема, він відправив 2 листи до голови Держслужби морського та річкового транспорту. Спочатку з’ясовував, чи зареєстровані за ним якісь судна. Згодом – просив надати документи на його прогулянкове судно. Бо власні документи зі спливом тривалого часу не збереглися.

Президентський указ для Іванісова

Позафракційний народний депутат Роман Іванісов раніше говорив журналістам, що не планує складати мандат. Але через місяць після цієї розмови Іванісов на бланку депутата звернувся до Центрального держархіву вищих органів влади.

Просив надати йому копію указу президента за 1996 рік про помилування засуджених.

Скільки коштують депутатські звернення

Коли “Схеми” попросили відомства надати копії звернень, надісланих до них парламентарями, – у відповідь отримали рахунки. Найдорожчий – від Міністерства внутрішніх справ. Одну сторінку депутатського звернення там оцінили майже в 11 гривень – це за сканування, копіювання або друк. Через те, що депутати надіслали понад 1200 сторінок, – для того, щоб їх побачити, журналістам пропонували заплатити загалом 13,5 тисяч гривень.

Найдешевше одну сторінку звернення парламентаря оцінили в міністерстві юстиції – за 1 гривню і 10 копійок. Але через значну кількість звернень депутатів – вийшло майже 10 тисяч гривень за ознайомлення з документами. У НАЗК попросили 2 300 гривень, а в НАБУ – 3 400 гривень загалом за всі листи.

В чиїх інтересах

Розслідувачі виявили, що деякі депутати:

просять МВС прискорити кримінальне розслідування у їхньому особистому провадженні;

запитують, чи не прослуховують їх особисто;

цікавляться своїм майном;

дізнаються ситуацію з компаніями у сфері, де їхні сім’ї мають бізнес;

просять допомогти бізнес-партнерові родини;

пропонують купувати товари у своїх же гіпермаркетах.

Усе це могло б бути предметом дослідження НАЗК. Тоді після рішення суду і сплати штрафу депутатам – порушникам загрожувало б місце у реєстрі корупціонерів. Та після рішення Конституційного суду про неконституційність низки статей антикорупційного законодавства – НАЗК уже не буде нічого розслідувати.

Також проводились розслідування журналістів щодо інших депутатів, зокрема щодо Андрія Холодова, Миколи Княжицького, Дмитра Шпенова, Олександра Качури, Михайла Папієва та Григорія Мамки.