Сьогодні ще не відомі відсотки голосів, які наберуть політичні сили на виборах до ВРУ, але вже мало хто сумнівається, що на Львівщині БЮТ випередить БНУНС. Опосередкованим, але дуже яскравим свідченням цього можемо вважати поведінку одного члена НСНУ. Маємо на увазі міського голову Львова Андрія Садового, який нещодавно першим прибіг зустрічати ЮВТ у Львові, цілував їй ручки, дарував квіти і заглядав в очі. Хоча ще не так давно він по-хамськи фактично виставив лідерку БЮТ зі Львова. А Садовий вміє тримати ніс за вітром!

Отож поміркуємо що перемога БЮТ означатиме для Львівщини. Це питання ми впродовж кількох останніх тижнів задавали багатьом політикам і експертам. Зрозуміло, що однозначної відповіді на нього немає. Бо, по-перше, в нашій країні вже давно політики не грають за правилами, а діють, керуючись політичною доцільністю. І по-друге, навіть, якщо й існують якість домовленості, то вони невідомі широкому загалу, а отже їх можна порушувати, як тільки виникне ситуація, за якої твій контрагент не зможе змусити тебе виконувати ці домовленості. Коротше кажучи, сьогодні в нашій країні панує не сила права, а право сили.

Отож, якщо угода про паритетний розподіл посад, укладена між лідерами БНУНСу та БЮТ, справді поширюється і на обласний рівень, як це стверджувала в етері Львівського телебачення Юлія Володимирівна, то можна очікувати, що БЮТ справедливо висловить претензії на керівництво Львівською областю. Маємо на увазі посаду голови Львівської обласної державної адміністрації, яку сьогодні посідає «любий друг» нашого президента Петро Олійник.

Якщо таке станеться, то логічно припустити, що головним кандидатом на цю посаду має бути голова обласного виборчого штабу БЮТ, заступник голови Львівської облради Іван Денькович. У такому випадку Деньковичу доведеться зробити нелегкий вибір між спокійним депутатським кріслом і досить непростою роботою на посаді голови ОДА. Якщо ж він зробить вибір на користь останньої посади, то тоді ми можемо очікувати зміну майже всієї команди на другому та четвертому поверхах на Винниченка, 18.

Проте виникають великі сумніви щодо того, що нашоукраїнці і їх віп-агітатор, президент України Віктор Ющенко, захочуть віддати Львівщину бютівцям. Адже саме президент вирішує питання призначення голів ОДА, а нашому президентові не те що таємні угоди, йому навіть закони не писані.

Саме тому не можна відкидати того, що події будуть розвиватися за одним із трьох можливих сценаріїв:

1. Петро Олійник залишається на своїй посаді, незважаючи на повний завал у роботі ОДА і нищівну поразку БНУСУ на Львівщині. Ну в якій ополонці президент знайде ще одного такого вірного і готового на все «любого друга»!

2. Петра Олійника з почестями усувають з губернаторської посади, але замінюють його іншим кандидатом, який є вірним особисто президентові, а також одному із корпоративних кланів в середовищі НСНУ . Цим кандидатом може стати, наприклад, голова Львівської облради Мирослав Сеник.

3. Петра Олійника все ж таки усувають з губернаторського крісла, але БЮТ вдається поставити компромісну фігуру на посаду губернатора. Такими фігурами можуть стати, наприклад, перший заступник голови ОДА Валерій П’ятак, наближений одночасно до обох середовищ, або ж, наприклад, секретар Львівської міськради Володимир Квурт, який за цей час зміг зберегти добрі стосунки і з НСНУ, і з БЮТ і в той же час, на відміну від Олійника, не заплямував себе «чорними методами» боротьби з БЮТ на цих виборах.

Але БЮТ, погодившись на компроміс щодо посади голови ОДА, скоріше за все вимагатиме взамін для себе посаду голови Львівської облради. У цій ситуації Івану Деньковичу знову є над чим задуматися. Адже якщо він стане нардепом, то хто від БЮТ зможе претендувати на посаду голови облради? Не виключено, що ця посада вперше в історії Львівщини дістанеться жінці — Людмилі Козак, яка сьогодні в структурі обласного штабу БЮТ є заступником керівника з організаційних питань.

Але у будь-якому випадку «Вголос» переконаний, що якими б не були зміни на Львівщині після виборів, вони будуть тільки на краще. Адже не випадково на Львівщині жартують, що Сенчук показав, що керувати Львівщиною можна жорстко, Сендега доказав, що керувати Львівщиною можна професійно і аполітично, а Олійник доказав, що Львівщиною можна взагалі не керувати.