Зокрема, спочатку колишній президент Грузії та екс-губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі та його команда гучно заявили про свою відставку. А вже 14 листопада у відставку подала голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе, наголосивши, що їй у поліції не вдалось викоренити корупцію через те, що у процес реформ втручалися політики.

«Не можуть і не повинні призначення у правоохоронних органах узгоджуватись із політиками, а політики не можуть використовувати правоохоронні органи для своїх політичних інтересах. Без розуміння цього країна знову стикнеться у протистоянні між владою та народом», - заявила Деканоїдзе.

На відміну від Міхеїла Саакашвілі, який оголосив про створення своєї політичної сили, Деканоїдзе не коментує можливість приєднатися до його команди, наголошуючи на тому, що вона не політик, а менеджер.

За словами іноземців, причиною гучних відставок  стало те, що президент України Петро Порошенко замість боротися із старою системою та корупцією, почав активно її підтримувати.

«Президент України неодноразово пропонував мені  стати прем’єр-міністром та очолити список його партії «Солідарність» та піти на вибори, але я відмовився, бо усі ці партії є антинародними елементами», - сказав Міхеїл Саакашвілі. – Для мене перемога України у боротьбі з агресором – головна ціль. І ми переможемо завдяки нашим солдатам, але переможемо ми тоді, коли виженемо «бариг» із Верховної  Ради, які є точно такими ж, як і ті, що керують Росією. Ми проведемо реформи тільки тоді, коли цих, що сьогодні при владі, відведемо від їхньої «годівниці»».

Отже, чому «грузинський десант» покидає високі посади в Україні та що ці скандальні відставки можуть означати для України, «Вголос» запитав у політичного аналітика Олександра Кочеткова, політичного експерта Ярослава Макітру, міжнародного експерта, дипломата Богдана Яременка та політтехнолога, директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія Гайдая.

Що означають скандальні відставки «грузинських реформаторів» в Україні?

Сергій Гайдай: Зараз остаточно стало зрозуміло, що грузинським реформаторам ніяких реформ в Україні впроваджувати не дадуть, бо система з ними воює. Також очевидно, що грузинську команду реформаторів українська влада  використовувала як піар-прикриття перед Заходом. Для українців – це чіткий сигнал, що зараз починається етап контрреволюції та ніяких реформ при діючій владі не буде.  І на цьому етапі українці повинні вибирати між тими, хто є при владі і тими, хто цій владі протистоїть

Олександр Кочетков: Відомо, що ініціатором та керівником цього «грузинського десанту» в Україні був Міїхеїл Саакашвілі і без нього інші грузини нічого не можуть тут зробити. Адже Саакашвілі їх сюди привів і вони разом з ним мали серйозну підтримку з боку влади Сполучених Штатів Америки, до речі, саме від республіканців. А зараз після відставки Саакашвілі абсолютно зрозуміло, що українські політики цих грузинських реформаторів «з’їдять», а тому вони пішли самі, щоб уникнути іміджевих втрат. Разом з тим, усі вони зрозуміли, що у нас дуже корумпована  система влади і тут ніхто не хоче всерйоз займатись реформами чи боротьбою з корупцією. Також «грузинському десанту» стало зрозуміло, що влада не хоче боротись із корупцією та старою системою, бо вона є частиною тої  системи.

Ярослав Макітра: Причин відставки, так званих грузинських реформаторів, є декілька. Перша – це те, що грузинські реформатори через спротив з боку української влади не змогли реалізувати себе та тих завдань, які вони перед собою ставили. Друга причина – це політична ситуація. Так, Хатія Деканоїдзе зрозуміла, що напередодні цих анонсованих акцій протесту та доволі сумнівної позиції правоохоронних органів,  потрібно зняти з себе відповідальність за ймовірні провокативні дії, через що вона пішла у відставку. І третя причина – це те, що Міхеїл Саакашвілі формує свою команду для походу у владу. А тому в недалекому майбутньому буде ще багато відставок з боку іноземців, які прийшли працювати в Україну.

Також зараз фактично відбувається витіснення від влади людей, які протистоять офіційній позиції керівництва держави. Через те із своїх посад йдуть не лише грузинські реформатори, а й інші іноземці і ми це уже бачили, а це означає, що стара система продовжує відроджуватись і вона готова набрати нових обертів. Я жодному разі не ідеалізую цих реформаторів, бо до них теж є питання, але те, що вони самі усі йдуть, причому їх свого часу запрошувала українська влада через наполягання Заходу, то це свідчить про те, що вони усвідомили, що більше не бажають працювати в умовах цієї корумпованої системи. Відставки грузинських реформаторів –  це демонстрація того, як неефективно українська влада бореться з корупцією

Богдан Яременко: Очевидно, «грузинські реформатори» для наших високопоставлених чиновників виконували роль ширми, щоб в очах міжнародної спільноти показати якийсь прогрес у реформуванні країни, якого насправді не було. Адже без вищої політичної волі президента, уряду та Парламенту систему ніхто не змінить, і ці іноземці, які прийшли в українську владу, усвідомили, що їхня місія зайшла у глухий кут і їм не залишається нічого іншого, як залишити свої посади.

Чим ці скандальні відставки можуть обернутись для України з боку міжнародних партнерів?

Сергій Гайдай: Міжнародна спільнота вже два роки бачить, що відбувається в Україні. Таким чином наші західні партнери уже втратили будь-яку довіру до української влади. А відставка Саакашвілі – це ще один сигнал, що не потрібно співпрацювати із діючою владою в Україні.

Ярослав Макітра: Наша співпраця з міжнародними партнерами зараз знаходиться у піке. А відставка іноземців – це один із додаткових аргументів для західних партнерів, який свідчить про те, що українська влада дуже багато декларувала, дуже багато правильних речей говорить і зараз, але якщо доводиться працювати – немає жодних результатів. Варто згадати складний процес із електронним декларуванням, відсутність достатніх повноважень для антикорупційних органів, відсутність процедури, як боротись із високопоставленими корупціонерами. І ці законодавчі недоліки в більшості випадків створені владою свідомо.

Олександр Кочетков: З боку іноземних партнерів зараз не варто очікувати якихось кроків, бо українська влада остаточно втратила довіру серед міжнародних політиків, а тому впасти нижче уже просто неможливо. Там, на Заході, уже зрозуміли, що головна проблема України – це владна верхівка і ніякий «грузинський десант» на рівні міністрів нічого не вирішить. Це може вирішити тільки український народ шляхом укладання нового суспільного договору. Усе запрацює, коли буде змінена система влади. До речі, на Заході говорять, що нашій владі залишилось не більше півроку. Такий ультиматум, на скільки мені відомо, висунула американська сторона – мовляв, або результати реформ, або йдіть геть .

Які перспективи у «відставників»?

Ярослав Макітра: Варто зрозуміти, що цей «грузинський десант» зараз просто збирає бали для майбутньої політичної кар’єри. Адже відповідно до Закону України, щоб стати президентом чи депутатом, потрібно п’ять років постійно жити в Україні. А вони не живуть тут стільки часу, а тому у найближчому майбутньому ніхто з них не зможе взяти участі у жодних виборах.

Сергій Гайдай: Відставка головного реформатора Саакашвілі спровокувала відставку тих, хто сюди разом із Саакашвілі прийшов. Мабуть, багато хто з них стане членами нового політичного проекту екс-президента Грузії. Адже зараз в Україні політичне майбутнє є у того, хто хоче змін і має політичну волю на це. Проте майже неможливо сказати, як ці грузинські реформатори діятимуть в умовах українського політикуму. Адже в опозиційному середовищі, де є екс-регіонали та колишні друзі, на кшталт  Юлії Тимошенко чи «Самопомочі», грузинським реформаторам буде важко з ними працювати.

Олександр Кочетков: Невідомо чи їх допустять до влади в Україні, але все ж у них є надії, що вони зайдуть в українську владу політичним шляхом.

 

Марія Бойко, «Вголос»