Що ж очікує Українську православну церкву після отримання томосу? Та чи все буде так просто і гладко? Про це кореспондент «Вголосу» запитав завідувача відділу історії релігій та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Людмилу Филипович та директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна.

Що означає томос для України?

Людмила Филипович:

Томос для України – це духовне та релігійне унезалежнення від трьохсотвікового гніту та рабства, це свобода від «канонічної» Московської церкви. Бо зараз ми більш-менш у економічному, політичному, соціальному та культурному житті відійшли від Москви. Як сказав патріарх УГКЦ Святослав, «ми будуємо свій український світ». Натомість ми залишаємось залежними від церкви країни-агресора. Московський патріархат в Україні й досі контролює наше релігійне та духовне життя. Вони несуть тут ідеологію «руского міра», пропагують ідею «трьох братніх народів», псують нашу свідомість всякими нісенітницями, які вигідні Кремлю. А тому томос – це свобода.

 

Який механізм надання томосу УПЦ КП?

 Олег Соскін:

Механізм розроблений Вселенським патріархом. І наразі розпочалась його практична реалізація. Було призначено двох екзархів – предстоятелів канадської та американської автокефальних православних церков, бо Українська автокефальна соборна церква відновлюватиметься під прикриттям Константинопольської материнської церкви.

 

«Варфоломій, співпрацюючи в Україні з представниками різних конфесій, повинен утворити Вселенський собор з так званого «чорного» та «білого» духовенств»

 

Я думаю, спочатку Українська незалежна православна церква функціонуватиме під тимчасовим керівництвом Константинополя, тобто наша незалежна від Москви церква – це буде митрополія, а не патріархат. Нам варто зрозуміти, що без цього ніяк не обійтись. Українська автокефальна православна церква функціонуватиме зі статусом митрополита, якого потрібно буде обрати. Щоб обрати митрополита, потрібно буде збирати Всеукраїнський собор. Його Вселенський патріарх Варфоломій, співпрацюючи в Україні з представниками різних конфесій, повинен утворити з так званого «чорного» та «білого» духовенств.

І вже на цьому етапі є нюанс. Щоб ці делегації обрали митрополита, треба, щоб у них був законний статус. Тобто, щоб хіротонію (висвячення) вони отримали відповідно до церковних православних канонів.  В УПЦ КП, на жаль, з цим є проблеми. Бо поки з Філарета не знімуть усі анафеми, які на нього наклала московська церква, усі священнослужителі, яких він висвятив, в очах православного світу не мають ніякого статусу. Ось це і є наша головна проблема.  Зараз, на мою думку, екзархи, які прибули від Варфоломія, повинні привести усю цю хіротонію у відповідність до церковних православних канонів. Проте це стосується лише УПЦ КП. Бо УАПЦ є канонічною, вони мають хіротонію від митрополита Мстислава Скрипника.  І коли з УПЦ КП владнають непорозуміння, почнеться процес із створення оргкомітету для обрання делегатів на Вселенський з’їзд. Він почне готувати Всеукраїнський  Собор для формування нової Православної церкви. До цього часу повинні бути розпущеними Київський патріархат та УАПЦ. Після цього будуть обрані делегати і на цьому Соборі обиратимуть очільника нової церкви. Нового митрополита обиратимуть у два тури.

Тобто патріархатом Українська помісна церква зможе стати не одразу?

 Олег Соскін:

Створити Митрополію ми можемо вже за рік. Утвердження патріархату займе триваліший час. На першому етапі Українська помісна церква матиме митрополію, патріархат ми отримаємо вже згодом. Ця митрополія буде під опікою Константинополя. Зрозуміло, що у цій всій схемі, немає Москви.  Поступово ця церква розростатиметься: всі церкви перейдуть з часом під її опіку. Одразу на території України у Московського патріархату мають бути забрані усі монастирі, оскільки вони напряму підпорядковані Кірілу. Туди мають бути призначені на конкурсних засадах єпископи.

Людмила Филипович:

Томос – це лише можливість звільнитись від впливу «руского міра». Варто розуміти, що це лише початок боротьби за нашу незалежну церкву. Далі буде дуже цікаво, оскільки в українців є можливість будувати церкву нового взірця, церкву, яка буде затребуваною у 21 столітті. Церкву «відкритого православ’я». Але багато чого залежить від того, хто створюватиме цю церкву і як це робитиметься.

Нам потрібно від вертикальної системи управління церквою переходити до горизонтальної. Церква може керуватися взагалі колегіальним урядом. Тобто, щоб не одна людина вирішувала церковні справи, а це робилось спільно.

 А що з московською церквою?

 Олег Соскін:

 

«Найкращий варіант для Онуфрія та Московського патріархату – це коли вони самі себе розпустять і поїдуть у Москву»

 

На організаційному рівні московська церква в Україні повинна бути розпущеною, бо ми матимемо законного митрополита. Після того, як Українська церква забере собі монастирі, монахам, які мешкають у монастирях МП, має бути запропоновано два варіанти: або стати частиною нової церкви (це можливо тільки після ретельної перевірки їхньої біографії), або забиратися у Москву.

Найкращий варіант для Онуфрія та Московського патріархату – це коли вони самі себе розпустять і поїдуть у Москву. Звісно, вони можуть почати переходити у нову православну церкву. І у цьому є певна небезпека, оскільки в Українську автокефальну православну церкву можуть потрапити і «кадебісти», і співробітники російської розвідки. Для цього до кожного священика МП потрібно буде пильно придивлятися. Варто утворити своєрідний «люстраційний» церковний комітет. Подібні призначення потрібно робити публічно, їхні прізвища мають знати ЗМІ та громадськість. Тоді будь-хто може цьому комітету надати необхідну інформацію. Головне, щоб це робилось публічно. Перевіряти потрібно буде кожного. До прикладу, якщо він монах, а у нього є машини і нерухомість, то таких у новій церкві нам не потрібно.

 Людмила Филипович:

В основі нової української церкви буде УПЦ КП, їх підтримала УАПЦ та декілька представників Московського патріархату, які просили не розголошувати їхні імена. Як пояснив нам Архімадрид Кирило Говорун, до Української помісної церкви не приєднуватимуться митрополіями МП. Рішення про приєднання прийматимуть віряни. Парафіяни вирішуватимуть, в яку церкву вони хочуть ходити .

І от вони, вирішивши приєднатись до Помісної православної церкви, йтимуть до священників. І вони вибиратимуть: хочуть вони приєднатися до Помісної церкви чи хочуть залишитися у Московському патріархаті. І якщо священик МП відмовиться приєднуватися до нової церкви, тоді віряни мають право вибрати собі на парафію нового священика. В Українській традиції є така річ, як обирати собі священика та навіть єпископа.

 

«У Москві нам погрожують кривавими сценаріями»

 

Невже все буде так просто?

 Людмила Филипович:

У Москві уже нам погрожують кривавими сценаріями. Але вони нам постійно погрожують, потрібно не зважати і рухатись вперед.

Патріарх Кіріл постійно шантажує Вселенського патріарха Варфоломія. Але Вселенський патріарх вочевидь уже прийняв рішення про надання Україні томосу.  Зрештою Москва не вперше шантажує Константинопольського патріарха за те, що він надає томоси. Таке вже було у випадку з Польською автокефальною православною церквою у 1924 році та Естонською автокефальною православною церквою у 1996 році. Під час надання їм незалежності, Москва теж була проти, вони тоді теж заявляли, що у них забрали шматок «канонічної території». Зрештою, це не дивно, для росіян канонічна територія може бути навіть в Атлантиді.

Нам потрібна ця церква, бо ми відстаємо в своєму історичному розвитку. І у тому, що ми позаду, нам дуже «допомагає» Росія. Ми вже б у 1917 році мали Незалежність, якби «совєцка власть» нас не знищила. Зараз Росія не зможе нічого зробити: Україна отримає церковну незалежність. Єдиний аргумент, який є у Путіна – це ядерна кнопка і все.

А що далі?

 Олег Соскін:

Наша незалежна церква повинна стати Православною церквою Русі-України. Ця церква повинна повністю набути церковних, юридичних прав, які мала Руська православна церква, поки її не знищив МП. Тоді можна говорити про те, що московська православна церква не має томоса, вони просто забрали у нас статус нашої церкви.

 

«Ми можемо вимагати від РПЦ повернення усіх монастирів, які знаходяться на території Московії»

 

Московська церква по суті– це незаконна організація. І коли ми матимемо відновлену церкву Русі-України, ми можемо почати вимагати від РПЦ повернення усіх монастирів, які знаходяться на території нинішньої Московії, але історично належать нашій державі. В першу чергу – це монастирі Пскова, Новгорода. І так ми можемо почати перезавантаження нашої країни з нашої церкви. Це дасть нам змогу повернути собі свої етнічні землі.

 Людмила Филипович:

Й справді: для Росії надання Україні томосу може бути сигналом про подальший розпад їхньої імперії. Адже РФ – не монолітна,  народи, які є у її складі, колись та захочуть вийти з цієї «тюрми».